Про порятунок тварин на передовій

На війні займатися допомогою дрібним живим істотам шкідливо і ризиковано, але є винятки, котрі пробивають емоційний бронежилет.

Цей заліз у сусідню кімнату, і займався нелогічною поведінкою. З одного боку, влаштовував свої дитячі істерики, демонстративно плакав і кликав на поміч собачою мовою. А коли ми його шукали, то досить вдало ховався під диван.

На те, щоб розчулити нас, йому знадобилося дві доби скиглення і хованок. Потім ми таки ухвалили рішення про евакуацію.

Евакуатором стала велика картонна коробка, яку я поставив на переднє сидіння джипа. У ній були круглі дірки, повітря цуценяті поступало достатньо. Він навіть сидів тихо, поки я їхав з тоді ще нашої Павлівки вздовж Вугледару.

Але десь за містом, ніби відчуваючи, як спадає небезпека передової, Мавік (так ми його назвали на честь найбільш популярного нині у війську дрона) заходився капризувати.

За кілометр-два вереск став нестерпний, ніби собаку ріжуть, а з дірки з’явилася мала мордочка. Мавік плакав і гриз свою коробку, відчайдушно вибиваючись на волю.

Я здався і вийняв його з коробки, посадив на сидіння, в думках плануючи свої дії, якщо на сидіння сходять по-великому чи по-малому. На щастя, такого не відбулося.

(Інцидент з несанкціонованим каканням таки стався пізніше – у будинку, де ми жили, ми по запаху знайшли під диваном місце з 7 чи 8 купками. Але то вже було пізніше, в спокійній обстановці.)

Потім Мавік трохи пожив у моїй квартирі у Києві, а далі поїхав на Дубенщину, на округ, де я колись у благословенні мирні часи балотувався у народні депутати України.

Павлівку ми залишили на початку листопада у ході кровопролитних боїв, тоді розминулися зі смертю на відстані 80 метрів (так, я потів поміряв на карті).

Будинок той вже не існує. Як і всі будинки навколо у Павлівці. Сцену, на якій розгорталася собача доля Мавіка, тепер згорнуто разом з декораціями.

Саме ж собача виросло в невеликого розміру дзявкала. Дзявкало – це мій власний термін, якщо цікаво – це невеличкий песик, котрий часто гавкає високим тоном, ну ви таких багато бачили.