Новий президент США. Тріумф популізму чи результат політичної закономірності

Впевнена перемога Дональда Трампа на чергових президентських виборах у США засвідчила «нову партійну еру». Тепер політичні та геополітичні «правила гри» писатимуться республіканцями.

Замість емоцій

Сьогодні ми бачимо результат: американці не готові були публічно заявляти про свою сексистську і ксенофобську протестну позицію. Та результат виборів засвідчив істинну позицію виборця, а перемога Трампа виправдала сподівання досвідчених американських політологів. Важливо зараз звернути увагу на два показових аспекти кампанії мільярдера: по-перше, відносно невеликі гроші: передвиборний фонд кандидата від республіканців становив $367,4 млн доларів проти $534,35 млн у Хілларі Клінтон, а по-друге, відсутність у його кампанії лідерів національного масштабу, які готові були агітувати за нього.

Як виявилося, новому господарю овального кабінету це й не було потрібно: розуміючи слабкість позицій на «національному рівні», він зосередив зусилля на польовій роботі: провів значну кількість зустрічей з лідерами місцевих громад, значно більшу, ніж у кандидата від демократів. Республіканець активно використовував невдоволення американців діями федерального уряду, розгойдуючи тезу про змову еліт виразником якого була, за його словами, Хілларі Клінтон. Як бачимо, розчаровані (46%) і розлючені (23%) федеральним урядом є більшістю американських виборців і Трампу вдалося вдало зіграти на цьому.

Трамп для України: демон чи союзник?

Певна річ, уже зараз предметніше означити кілька небезпек для України, які виникли після обрання нового президента США. На відміну від Клінтон, яка дуже добре знала специфіку «українського питання» і не збиралася змінювати щодо нього позицію, новій адміністрації президента Трампа знадобиться понад півроку, якщо не більше, для того, щоб виробити свою геополітичну та геоекономічну стратегію щодо України. Відповідно в результаті може виникнути політико-інституційна пауза в українсько-американських відносинах. На цьому тлі деструктивний вплив на політичну систему України, на відносний соціальний мир може активізувати Росія. А тут уже справа за українським політикумом, державотворцями та громадянським суспільством, яке має і надалі розвивати свою демократичну та консолідуючу основу.

Наступна небезпека полягає в тому, що пауза, яка виникла, затяжна політична невизначеність у відносинах США щодо України, в свою чергу, може вкоренити ілюзію, що США відчужується від нашої країни, залишаючи її наодинці з Росією, та сформувати образ «ворога» з Вашингтона. А це, безумовно, «на руку» Кремлю і низці опозиційних елітарних угруповань в Україні.

Очікування від Трампа радикально нової політичної лінії надто перебільшені: Республіканська партія не може радикально поліпшити відносини з Путіним, бо це суперечить у цілому цінностям американського світового лідерства. В той самий час частина республіканців скептична до Трампа, у нього є впливова внутрішня республіканська опозиція, що стане додатковою противагою.

Політичні реверанси європейських «друзів» 

Ще до офіційного оголошення перемоги нового президента США встигла привітати лідерка ультраправих Франції Марін Ле Пен. Її привітання, скоріш, вигідні їй самій, як епатажному політику, непринциповому євроскептику. Для лідерки французьких націоналістів таке вітання є свідомим політичним кроком, розрахований він більше на зовнішньополітичний вектор та укорінення свого політичного реноме. Адже якщо аналізувати показники електоральної привабливості Ле Пен та її партії, то вони невпинно зростають. У довгостроковій перспективі Ле Пен має надію налагодити прямі контакти з уже президентом США та здобути його підтримку на президентських виборах у Франції.

Вибори у США започаткували подальший з неочікуваними результатами електоральний тренд на підтримку незаможними громадськими верствами зміни державних парадигм розвитку. Для України ж у цьому випадку не менш важливими є вибори у Франції та Німеччині, адже перемога євроскептицизму там буде мати значно глибші наслідки. У Німеччині чіткої альтернативи Меркель поки що немає, хоча її рейтинг зменшується, у Франції ж не кожен кандидат буде так оптимістично дивитися не перспективу України. Вже сьогодні Київ має проблему з Нідерландами, де панують побоювання трудової міграції з нашої землі, наслідків погіршення економічних відносин а РФ. Ось що має нині турбувати українську владу.

Закінчити варто тим, що ми маємо спокійно сприймати обрання президентом США Дональда Трампа. Американський виборець здійснив своє волевиявлення, і це заслуговує на повагу.

Дональд Трамп як президент – наче математична загадка з багатьма невідомими. В політичних кулуарах уже почала витати думка, що історичне значення його обрання на найвищу посаду в США полягає саме в тому, щоб люди самі переконалися в ефективності своєї віри в політичні обіцянки.