Приховане та явне. Чому Байден та Путін ведуть переговори без України

Давайте розкладемо нинішню ситуацію в Україні на частини. Безперечно, кожен українець за останній місяць думав про те, а що він робитиме, якщо буде війна. Якби напруження не було, президент не записував би жодних відеозвернень. Він бачить соціологію та реагує на неї.

Що ми бачимо? В Україні буде ускладнення економічної ситуації. Зростання ціни газу, молока. Людям буде важче жити. Якщо ми подивимося на Казахстан чи Францію, люди виходили на протести саме через економічні причини, а саме – зниження купівельної спроможності.

Зеленський це розуміє і намагається показати, що цей економічний спад не через невдалу політику української влади, а через Путіна чи Порошенка.

Нинішня українська дипломатія програє̀ – Байден та Путін ведуть переговори напряму без України. Навіть ЄС залишається трохи осторонь цього прямого діалогу. Візити Анналени Бербок, переговори у Женеві, Брюсселі – процес переговорів запущений.

Але що вигідно Європі? Якщо дивитися зовсім цинічно, то Європі теж вигідно запуск «Північного Потоку-2», тому що їй потрібно відновлювати виробництво

Їй потрібний дешевий енергоресурс, який надає Росія. Зараз це предмет великих дискусій у Бундестазі, а також це питання порушувалося під час візитів голови німецької дипломатії до Києва та Москви. Для України це, безумовно, мінус, бо наша країна втратить близько 2 мільярдів доларів США.

НАТО не говорить про прийняття України до свого складу, навіть не називає дати надання країні ПДЧ. Перспектива членства – 15-20 років за стандартною процедурою. Єнс Столтенберг жодного разу не сказав про прийняття України до НАТО, він лише говорить про розширення форматів співпраці.

Подібним чином поводяться США. Свіжий приклад – Сирія, щодо якої західні лідери постійно повторювали, що «Асад має піти», але зрештою – сотні тисяч сирійців були вбиті або змушені залишити свою країну.

Наразі США виділили 200 мільйонів доларів США. Це дуже мало. Зняти фільм про Гаррі Поттера коштувало вдвічі дорожче

Ця сума не допоможе Україні у разі прямої воєнної агресії Росії. Просто хтось може подумати, що це є велика сума. Декілька кораблів «не першої свіжості» не є суттєвою допомогою.

Такою суттєвою допомогою могла бути локалізація американського військового виробництва в Україні. Або хоч би локалізація виробництва боєприпасів. Але цього нема. Тому цей обсяг допомоги та заяви політиків США, які подають законопроєкт щодо «НАТО+», є грою на внутрішнього споживача і як посилення своєї міжнародної позиції, у тому числі в переговорах з Путіним.

Росія залучає не лише тиск на Україну, а й свій вплив на Венесуелу, Китай. Путін постійно цим бравує, якщо ми подивимося на ці переговори ширше. Тому ризик, який ми бачимо, – це кібератаки та можлива ескалація конфлікту на тимчасово окупованих територіях на Сході України, а також біля Криму. Я вважаю, що це цілком можливо.

Але Росія продовжуватиме діяти гібридно – без відкритого вторгнення та бойових дій. Росія десятиліттями створює гібридні конфлікти як у Грузії та Молдові. Росія, за її версією, не є стороною конфлікту, а лише стороною переговорів щодо врегулювання конфліктів. Це важливо з погляду права та санкцій. Ніхто не відключає Росію від системи SWIFT. Вводяться тільки персональні санкції.

Катерина Одарченко

голова Інституту Демократії та Розвитку «PolitA»