Сегодня «любая кухарка» считает вправе напомнить журналистам об их обязанностях

«Сегодня «любая кухарка» считает вправе напомнить журналистам об их обязанностях вместо того чтобы по долгу службы обеспечить реальное соблюдение их прав», - заявил журналистам Председатель Совета Центра «Правовая держава» Виктор Медведчук, комментируя появившиеся в последнее время призывы провести люстрацию среди представителей СМИ.

«Вот что случается, когда забывают или искажают наставления классиков исторического материализма. Как известно, в оригинале один из них говорил, что "любая кухарка не способна» управлять государством (прим.: В.Ленин, ПСС, т.34,с.315)», – отметил Виктор Медведчук.

«Можно понять обиду на журналистов, когда те интерпретируют события не так, как хочется представителям власти, и тем более, когда осмеливаются говорить об их нечистоплотности или, мягко выражаясь, неискренности. К примеру, в отношении обнародованных деклараций о доходах. Но для чиновника существует только один путь доказать свою правоту - юридический. Эта практика общепринята на Западе, и журналист рискует, если пишет клевету. Но государственный служащий, который не может доказать свою правоту - рискует уйти в отставку…», - сказал Виктор Медведчук.

«Говорить чиновникам о продажности журналистов - все равно что тиграм обвинять кошку в том, что она хищник. Тем более тем политикам, которые сами еще недавно жили журналистским хлебом и тоже не ходили пешком. В отличие от людей с рангом госслужащего, зарплата которых зависит от должности, а не от пользы, приносимой стране, журналисты вынуждены сами зарабатывать себе на хлеб», - подчеркнул руководитель Центра «Правовая держава».

«Это порочная практика, когда человек, у которого в ридикюле или в кармане лежит удостоверение представителя любой из трех ветвей власти, пытается бороться с «четвертой властью», игнорируя закон, - подчеркнул Виктор Медведчук. - Как юрист позволю себе привести исчерпывающий правовой комментарий ситуации относительно возможности введения обязательного декларирования своих расходов журналистами.

-- Правовий коментар щодо можливості запровадження обов’язкового декларування видатків для журналістів

Для з’ясування цього питання необхідно виходити із правового статусу журналіста — фізичної особи та статусу посадової і службової особи—суб’єкта корупційних дій.

Відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» журналістом редакції друкованого засобу масової інформації є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією, або займається такою діяльністю за її уповноваженням і на нього поширюються права і обов'язки, зазначені у статті 26 цього Закону, за перевищення і невиконання яких він несе відповідальність в межах чинного законодавства.

Під посадовими особами розуміються керівники і заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій (Юридична енциклопедія (том 4), статті 6 і 19 Конституції України).

«У ратифікованих Україною Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією 1999 р., Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією 1999 р., Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції 2003 р. корупційна діяльність безпосередньо пов’язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків. Зазначене може прирівнюватися до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприяння відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховування, розкрадання чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищує законні доходи особи і яке вона не може раціонально обґрунтувати, тощо.

Наведені положення, наприклад, унеможливлюють визнання законодавцем корупційними діями здійснення суто наукової чи викладацької діяльності, якщо вона є джерелом законного та раціонально обґрунтовуваного за розміром доходу, ніяк не пов’язана з корисливими діями (бездіяльністю) особи при безпосередньому виконанні покладених на неї службових обов'язків» (Рішення Конституційного Суду України від 6 жовтня 2010 р. № 21-рп).

Невипадково, прийнятий 7 квітня 2011 р. Верховною Радою Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» не охоплює журналістів, а передбачає вичерпний перелік посадових осіб, які зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, і виключно ці особи є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення (статті 4 і 12) (Закон не набрав чинності).

Отже, є всі підстави стверджувати, що журналістська діяльність не може бути віднесена до діяльності службових і посадових осіб. У зв’язку з цим, покладання на журналістів обов’язку декларування своїх видатків буде суперечити конституційним принципам недопустимості обмеження прав і свобод людини, зокрема і в частині права на конфіденційність інформації про видатки особи (статті 32 і 64 Конституції України).

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про інформацію» забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом. Надаючи офіційне тлумачення зазначених положень Закону, Конституційний Суд України визначив, що частину четверту статті 23 Закону України «Про інформацію» треба розуміти так, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані) (Рішення від 30 жовтня 1997 р. N 5-зп).

Таким чином, покладання на журналістів, які не є посадовими особами і здійснюють суто творчу діяльність обов’язку декларування видатків буде суперечити статтям 22, 32 і 64 Конституції України.