У США відбулись оглядини наступного українського прем’єра?

За останні кілька тижнів у США побували одразу троє українських політичних важковаговиків. У середині червня Вашингтон відвідав прем’єр Гройсман, за тиждень – глава АП Борис Ложкін, і, нарешті, наприкінці червня-на початку липня там же засвітився (не лише у зв’язку з ранковою пробіжкою) екс-прем’єр Арсеній Яценюк.

Офіційний візит Гройсмана активно готували українські лобісти в США, прем'єру вдалося зустрітися з віце-президентом Байденом, американськими сенаторами та бізнесменами. Напередодні у Washington Post навіть з'явилася стаття (щоправда, з приміткою «промотед контент», тобто реклама), де чинний глава Кабміну постав рішучим реформатором і борцем із корупцією.

Американські еліти явно були б раді переконатися, що все хороше, що написали про Гройсмана у впливовій газеті - чиста правда. Від українського прем'єра очікували, що він «якщо не кращий, то й не гірший за Яценюка», - як зауважив один з експертів, близьких до Білого дому.

Але, як мені передали зі змісту особистої бесіди з одним із досвідчених сенаторів, зустріч була охарактеризована як «така, що розчаровує».

На відміну від Яценюка, якого у Вашингтоні вважали своїм, новий Кабмін, справедливо це чи ні, там вважають «сумнівним» із точки зору прихильності до демократії, реформ і боротьби з корупцією. Від Гройсмана очікували гарантій, що вихід варягів з уряду не призведе до зупинки реформ. І прем'єр таки спробував американців у цьому переконати, наголошуючи на готовності й волі проводити непопулярні реформи - наприклад, підвищення тарифів. Однак заокеанські еліти, судячи з відгуків, не були вражені і, як і раніше, ставляться до нього з підозрою. Загалом, Гройсману ще доведеться шукати спільну мову з Вашингтоном.

Ложкін приїхав до США на запрошення Інституту Карнегі і Гарвардського університету, де представив свою книгу «Четверта республіка» англійською мовою. Такий формат налагодження відносин виявився вдалим, главі АП вдалося привернути увагу владних еліт.

Американські політики усвідомлюють, що зустрічі з Ложкіним - це передусім розмова з керівником однієї з найвпливовіших структур української політичної системи. Тому, отримавши можливість зрозуміти співрозмовника через книгу, прийом йому влаштували значно тепліший. Борис Ложкін зустрівся і з главою адміністрації президента США Денисом Макдоноу, і з міністром і першим заступником міністра торгівлі Пенні Пріцкер і Брюсом Ендрюсом, і з маршалом Гарварда Джекі О'Нілл, і з легендарними Збігнєвом Бжезинським, і Медлін Олбрайт, також відбулася дискусія з проукраїнськи налаштованими американськими експертами в Атлантичній Раді.

Джерела в Сенаті і Держдепі США стверджують, що Ложкіна помітили і «прийняли» до свого кола. Не виключено, що цей успіх може стати в пригоді всій команді Петра Порошенка у відновленні трохи «продірявлених» каналів комунікації з Заходом.

Яценюк поїхав до Штатів як приватна особа. Його виступ в Атлантичній Раді, що давно і заслужено вважається лобістом українських інтересів у Вашингтоні, був також прийнятий досить тепло: незважаючи на неуспішні реформи Яценюка та приватизацію, що так і не відбулася, колишнього прем'єра досі вважають «другом Америки». Крім того, Яценюк провів зустрічі в Держдепі і МВФ.

Водночас, джерела в Конгресі і Держдепартаменті зазначили, що приїзд Яценюка майже не помітили в столиці США. Усі зайняті президентською кампанією, і цілком закономірно, що прибуття заслуженого, але колишнього друга, ажіотажу не викликало. Більш того, склалося враження, що сама поїздка була організована радше для привернення уваги українців, а не американців. І Вашингтон відіграв роль високої трибуни, з якої можна ефектніше та голосніше відправити кілька необхідних меседжів Києву.

Загалом, особисто в мене склалося враження, що в Штатах, як і раніше, займаються оглядинами. Мета - вибрати оптимальну персону, яку можна підтримати в майбутньому, наприклад, на ту ж посаду глави уряду, адже чітке рішення з цього приводу може знадобитися вже восени цього року. Якщо це так, то візит Ложкіна виглядав найбільш плідним. Можливо, ми стали свідками неформального схвалення кандидатури наступного прем'єр-міністра - якраз між візитами нинішнього й колишнього глав уряду.

Неформальні зв'язки і взаємини в Штатах мають свою вагу й ціну, і главі АП, як мінімум, вдалося продемонструвати, що прем'єрський кадровий резерв в Україні є, і вічно блукати в двох соснах не обов'язково.

Переклад: «Главком»

Джерело: Цензор.Нет