Олег Чуйко (Мамай) Полковник запасу ЗСУ

Комбат ЗСУ: машини на фронті не ламаються - їх ламають

Санітарний автомобіль Богдан-2251

Про новий санітарний транспорт української армії

Коли дивишся на весь цей галас, що здійнявся навколо нових санітарних машин для ЗС України, виникає одне закономірне питання, вірніше їх кілька, але перше - найголовніше: як давно ми пересіли з «комфортабельних» «УАЗ-452» зразка «тисяча дев'ятсот затертого року » на погані в розумінні активістів і деяких політиків «Богдани 2251»? Щось я не пам'ятаю будь-яких проявів невдоволення чи обурення, коли і так ледве живих поранених транспортували в цих «чудових» автомобілях фронтовими дорогами в 2015-2016 роках.

Потім були найрізноманітніші б/в-шні автомобілі, спеціалізовані і не дуже. Добре пам'ятаю все те різнобарв'я волонтерських машин, кольори яких були, мабуть, єдиним розмаїттям в похмурій картині зимового Дебальцевого. Щось не пригадую я, щоб тоді звучали чиїсь голоси, які б ратували за зміни в справі медичної евакуації. Окремі ентузіасти, такі як Ілля Лисенко, безумовно піднімали питання про необхідність системних змін в цьому напрямку і навіть створювали прототипи евакуаційної техніки для ЗСУ, але це були приватні ініціативи, що не йдуть ні в яке порівняння з тим системним підходом, який з'явився в Міністерстві оборони зараз.

Абсолютно мені незрозуміла мета дискусії, що розгорілася нині довкола «Богданів», яка до того ж супроводжується активною підтримкою проросійських ЗМІ.

Йдеться про потужну інформаційну атаку групи активістів, проти нового санітарного автотранспорту, що нарешті прийшов на зміну «Пігулці» (УАЗ-452), якій, до речі, в цьому році виповниться вже 53 роки.

Тож чому інформаційна хвиля піднялася саме зараз, коли у військах з'явилися нові санітарні машини, на єдиному шасі, однотипні по устаткуванню, з однаковими двигунами та витратними матеріалами для технічного обслуговування?

Я маю сумнів, що нова машина вийшла просто таки ідеальною - товариші по службі підтверджують, що окремі недоліки є, але їх і не може не бути у автомобіля, створеного в такий короткий час! Нова українська військова медична машина, звичайно ж, потребує доведення, але цей етап проходили всі без винятку зразки військової техніки та озброєння.

Добре хоч у всій обвинувальній риториці критикани не забули, що нова «санітарка» - зовсім не транспортер переднього краю, і не транспорт для другого етапу евакуації, де у всіх арміях світу використовують «броню» (в нашому випадку- МТЛБ). Але при цьому до «Богдана» намагаються тезисно пред'явити вимоги по прохідності фактично як до бойової машини підвищеної прохідності.

«Пігулка» виграє у «Богдана», тільки за умовною прохідністю. Кліренс у цієї машини, більший лише на 3 сантиметри. Але на цьому всі її переваги  закінчуються. Медичний відсік «Богдана 2251» навіть візуально значно більший і в ньому можна дійсно надавати першу медичну допомогу. Сучасне авто більш швидкісне (на своєму етапі евакуації) та й в цілому, з того що довелося побачити в різних країнах, в тому числі і на навчаннях з арміями країн НАТО - українська нова машина  цілком «на рівні».

Автозаводу «Богдан» інкримінують велику кількість поломок випущених ним санітарних машин. Але в пресі з'являлися повідомлення, що з 25 випадків, які декларуються активістами, 17 - це вихід з ладу паливної системи, яка не витримала суворого поводження з собою за допомогою «військової» солярки. Які ще коментарі до цього потрібні? І замість того, щоб розібратися і зробити висновки, волонтери «спускають всіх собак» на виробника. Вони кричать про ВИХІД З ЛАДУ машини, скромно забуваючи при цьому вказати з якої саме ПРИЧИНИ це сталося.

У нас в армії та інших силових структурах уже давно з'явилася ціла лінійка автомобілів, паливна система яких заточена під якісне паливо і використання в них розведеного палива просто призведе до негайної поломки.

Наскільки я знаю, вся ця історія (з невдалим ТО) сталася ще восени минулого року, але піднята на щит тільки місяць тому. Так що виходить? Тримали претензії в рукаві як козирний туз?

Про те, як зберігається паливо у польових пунктах дислокації - всі добре знають. І як «бодяжать» паливо - добре видно на якості кінцевого продукту, що заливається в бак військової машини. Мої товариші по службі називали цю субстанцію «пічним паливом», натякаючи тим самим на його якість, яка не далеко пішла від дров. Пам'ятаю, щоб не заглохнути остаточно, доводилося розмішувати в цій умовній солярці порції уайт-спіриту.

«Треба розраховувати на армійське паливо» - кажуть активісти. Але, змушений засмутити - немає такого стандарту «армійське паливо». Є відпочатку нормальне паливо, доведене до такого стану умовами транспортування, зберігання, наслідками розкрадання та іншими обставинами.

І давайте не забувати в яких умовах експлуатується санітарна техніка. МТЛБ чи іншу «гусянку» далеко в нинішніх умовах гнати не будуть. І там, де простори бездоріжжя повинен розсікати MRAP чи який інший спеціалізований бронеоб'ект, туди зараз і відправляють «Богдан 2251», тому що ... нічого іншого просто немає. А ближче до «передку» не те що дороги - там напрямки - ще та смуга перешкод. Ось і рухається нова санітарна машина з вельми об’ємним «кунгом» там, де і бути, власне, не повинна.

І ще про паливо і особливих традиціях військової експлуатації. Добре пам'ятаю, як в мою БТГр прибули нові HUMVEE (в народі Хаммер) - машина настільки вандалозахищена, що рівних їй і в усьому світі немає. Але з часом, деяким нашим особливо наполегливим військовослужбовцям, знову ж за допомогою непридатного палива і позамежних режимів експлуатації, вдалося вивести з ладу значну кількість одиниць цієї техніки. Незважаючи на це, ніхто не кликав на підмогу народних депутатів і не лаяв американський автопром. Отже, ЦАвтУ створило ремонтні автомобільні бригади, основною спеціалізацією яких є ремонт автомобілів HUMVEE. На війні ламається ВСЕ. І це теж аксіома.

У всій цій ситуації мені дуже шкода, що зараз хороший почин ховається під тиском виключно політичних інтересів певних персон і угруповань, яким насправді глибоко все одно як влаштована машина (та вони в цьому особливо і не розбираються). Їм просто хочеться реалізувати за рахунок інших свої політичні амбіції.

Автор - Олег Чуйко (Мамай) - полковник запасу ЗСУ. Учасник війни в Афганістані та антитерористичній операції на Сході України. Повернувшись із запасу до армії на початку війни, в 2015-2016 роках командував ним же створеною 5-ою батальйонною тактичною групою «Кремінь» 81-ої окремої аеромобільної бригади

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: