Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Дерусифікація має бути повною

    • Отар Довженко

      Журналіст

    • Розсилка
    Дерусифікація має бути повною

    Якщо не забороняти російські фільми та серіали повністю, а лише «погані», виникає проблема з визначенням хорошого й поганого

    Сьогодні є і ще буде багато дискусій про те, чи правильно це – забороняти трансляцію російського телекінопродукту. Думаю, багато моїх друзів – лібералів, майданівців – виступлять із позиції «заборонити забороняти». Власне, головна думка вже сформульована Олександром Ройтбурдом: мовляв, є хороше російське кіно, яке навпаки – треба дивитися.

    Якщо ми погоджуємось із тим, що засилля російського контенту в українському медіапросторі під час російської окупації та військової агресії проти України є чинником небезпеки, ми мусимо визнати, що ідея «зробити щось своє краще і перемогти у вільній конкуренції» дещо запізніла. Коли в тебе рак, треба записуватись на хіміотерапію, а не в качалку. А хіміотерапія вбиває не тільки ракові клітини, на жаль.

    Якщо не забороняти російські фільми та серіали повністю, а лише «погані», виникає проблема з визначенням хорошого й поганого. Це означає суб’єктивну експертну оцінку контенту.

    До державних органів, що займаються експертною оцінкою контенту – комісії Мінкульту, Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі – традиційно є ціла купа обґрунтованих претензій і немає жодної довіри.

    Створити незалежний від держави, але дієвий експертний орган, у компетентності всіх учасників якого гуманітарно-ліберальна спільнота не матиме сумніву, і який зможе відповідно до певних чітких критеріїв прозоро визначати, чи несе певний російський фільм загрозу з погляду пропаганди? Ну, напевно, можна було б.

    Проблема в тому, що дозвіл на демонстрацію контенту – це також комерційні інтереси мовників, які платять мільйони доларів за російські серіали й заробляють (відбивають частину дотацій) на рекламі. Відповідно, цей орган невпинно намагатимуться корумпувати. А його рішення без кінця оскаржуватимуть у судах. І раз у раз гуманітарно-ліберальною спільнотою котитимуться хвилі обурення, коли рішення цього органу хтось майстерно подасть як «маразм» і «мракобісся» (так, як ми це успішно робимо з рішеннями НЕК). Тобто знов постане проблема довіри.

    Я все ж уважаю, що дерусифікація має бути повною – принаймні, на час війни. Але поступовою. Мовникам треба запропонувати план поступового, по 5-10% на місяць, вилучення російського контенту, щоб цей процес не був надто болючим і вбивчим для їхнього бізнесу. Звичайно, цей процес повинна модерувати й чітко контролювати держава. А тим часом можна подумати про те, як після війни навчитися відрізняти «хороше» російське від «поганого».

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Ігор Ейдман
    Ігор Ейдман

    Соціолог

    Ірина Геращенко
    Ірина Геращенко

    Народний депутат України, віце-спікер

    Тарас Чорновіл
    Тарас Чорновіл

    Журналіст, політичний діяч

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ