Як виглядає ідеальна стратегія кризових комунікацій для українського інформпростору

Отже, ось вам ідеальна стратегія кризових комунікацій для вкраїнського інформпростору.

Припустімо, ви бовкнули якусь фігню, яка вас компрометує. Наприклад, «дітей треба бити ломакою по сраці, щоб були чемні». Або «ґеї не повинні голосувати на виборах». Або «українська мова гірше підходить для мелодрам, ніж для комедій». Або «продай собаку і заплати за газ». Будь-яку.

Далі ви:

1. Ховаєтесь і мовчите.

2. Чекаєте, поки люди висловлять обурення вашою фразою в соцмережах. Не втручаєтесь.

3. Виступаєте з заявою з трьох пунктів:

— Мені шкода, що мене неправильно зрозуміли і вирвали мої слова з контексту.
— Я шокована тим, як мене цькують. Проти мене розгорнулась кампанія цькування. Цькувати людей не можна. Цькування — це зло.
— Людина має право на власну думку, тому [далі та сама фігня, яку ви вже сказали, але у м’якшому формулюванні.]

4. Відкидаєтесь на спинку стільця і спостерігаєте, як вас переможно захищає Клуб Захисників Жертв Цькування.

5. Профіт.