Статус спостерігача в Митному Союзі – де-факто членство
Підписання меморандуму про участь України в роботі Митного Союзу, яке планується на 31 травня, само по собі викликає багато запитань.
Підписання меморандуму про участь України в роботі Митного Союзу, яке планується на 31 травня, само по собі викликає багато запитань.
Чи є це певна стратегія інтеграції в Митний, а надалі і в Євразійський Союз? Якщо сценарій такий, то можна вважати, що наші євроінтеграційні прагнення є певним контрбалансером перед Росією для того, щоб виграти кращі умови своєї присутності в Митному союзі.
В такому разі, як вже заявив радник президента Росії Сергій Глазьєв, шлях України в асоціацію з Євросоюзом закритий наглухо, чого, власне, і добивалась Росія таким, здавалося б, нейтральним статусом.
На користь такого сценарію говорить і те, що дуже подібним було намагання офіційної влади повторити модель участі України в СНД, коли вона юридично не є членом СНД, а фактично є. При чому, активним членом СНД. Росія відмітала таку модель: і Путін, і Медвєдєв говорили, що це неможливо, що Митний союз – це не СНД, це більш інтегроване об’єднання і так далі. Але півтора роки боротьби все таки дали можливість Кремлю усвідомити, що Україні потрібно дати якісь преференції. Якийсь сир в мишоловці потрібен! Бо просто заганяти її на закляття офіційний Київ не бажає. Розуміє, чим це може обернутися.
Якщо це тільки такий формат, тоді участь України в статусі спостерігача буде лише першим кроком до повної інтеграції, до повного членства в Митному Союзі. І, звісно, в такому випадку ні про яку асоціацію, ні про яку євроінтеграційну перспективу думати вже неможливо. Тим більше, що європейські високопосадовці у відповідь на заяву голови МЗС Росії Сергія Лаврова, що можна бути одночасно і в асоціації з Євросоюзом, і в Митному Союзі, сказали, що перебування України в Митному Союзі є здачею торгівельного суверенітету. А я би сказав, що це здача державного суверенітету.
Пан Глазьєв вже заявив, що Митний Союз не надає статусу спостерігача тим країнам, які не мають наміру отримати і членство. Очевидно, російська сторона так вважає цей статус процесом повного набуття членства України в Митному Союзі.
Україна говорить про взаємодію з Митним союзом. Прем’єр-міністр Микола Азаров казав, що статус спостерігача в Митному Союзі дає можливість Україні брати участь в прийнятті рішень. Не з правом вирішального голосу. Але з правом дорадчого голосу. Та треба сказати, що, взагалі, статус спостерігача не дає такого права. Очевидно, Україна розраховує на таку модель і участь, як у випадку СНД: отримати статус спостерігача і брати участь у виробленні і прийнятті рішень. Та це де-факто членство.
Інший сценарій пов'язаний, навпаки, з тим, що євроінтеграційний тренд є головним. Але цей євроінтеграційний тренд підписання Угоди про асоціацію і зони вільної торгівлі викликає дуже болісну реакцію Росії. Вона навіть більш агресивна, ніж тоді, коли Україна мала намір приєднатись до Північно-Атлантичного альянсу. Тому що з підписанням асоціації України з ЄС Росія втрачає не тільки економічний вплив на Україну, а й політичний. А це набагато більше б’є по інтересам Росії. Повернути Україну в склад Росії буде абсолютно неможливо. Бо інтереси України зорієнтовані на Європу, на Європейський Союз. Тому і була така активна, інтенсивна, наполеглива політика щодо втягнення України в Митний Союз. І пан Глазьєв оголосив, що головне завдання фактично вирішили: мовляв, закрили шлях України до Євросоюзу. Так, як Медвєдєв в травні 2010 року приїхав в Україну у статусі президента і схвально, майже так само, відгукнувся, що позаблоковий статус України – це дуже добре, тому що ним закриють шлях України до НАТО.
Статус спостерігача може відіграти таку ж антиєвропейську функцію, як відіграв позаблоковий статус відносно євроатлантичної інтеграції. Це дуже серйозний симптом.
Але, якщо Україна дійсно, розглядає реально, а не декларативно європейський вектор як основний, то постає питання, яким чином залагодити питання відносин з Росією. Чинна влада в Україні вбачає всі ризики і намагається їх якимось чином нівелювати. Була вигадана схема «3+1», але її відкинула Москва. Тепер робиться ставка на статус спостерігача. Цей статус може бути прийнятий для заспокоєння Росії. Але чи заспокоїться Росія? Думаю, ні. Апетит приходить під час їжі. Одразу за цим статусом спостерігача буде те, про що казав Азаров. Ми будемо брати участь у прийнятті рішень. Тобто підписувати конкретні угоди, які будуть мати законодавчій статус. Де факто це означає членство в Митному Союзу.
Коментарі — 0