Микола Сунгуровський Директор військових програм Центру Разумкова

Саморобна ОБСЄшна пастка

резидент України Петро Порошенко заявив, що російська сторона погоджується на розміщення на Донбасі поліцейської збройної місії ОБСЄ

Президент України Петро Порошенко заявив, що російська сторона погоджується на розміщення на Донбасі поліцейської збройної місії ОБСЄІнтерфакс-Україна, 25 квітня 2016р.

У переліку безперспективних ініціатив, започаткованому підписанням Мінськ-2, продовжують з’являтися нові сторінки. Тепер на черзі «розміщення на Донбасі поліцейської збройної місіїОБСЄ». І як чергова «перемога» подається згода російської сторони.

Кілька днів тому в мережі з’явилася стаття відомого російського експерта Олексія Арбатова на цю тему (мовою оригіналу): «У нас не так давно был разговор с Петром Алексеевичем Порошенко, он предложил, это его предложение было, усилить присутствие ОБСЕ, в том числе его предложение, чтобы сотрудники ОБСЕ были с оружием на линии разграничения, и добиться полного прекращения огня. Я считаю, что это правильное предложение, мы это поддерживаем«.

А далі автор дуже докладно, на пальцях роз’яснює підгрунтя цієї згоди. Зрозуміло що Росії як повітря потрібне хоча б пом’якшення санкцій. Але на що ж Кремль готовий піти заради цього? Якщо читач сподівається, що Путін зрештою зрозумів всю пікантність свого становища та готовий піти на поступки, то він помиляється.

Читаємо далі: «…Предложение украинского лидера требует существенной доработки. Наблюдатели ОБСЕ с огнестрельным оружием будут способны разве что отбиться от малых бандгрупп. Но они никак не смогут гарантировать ни надежного взаимного прекращения огня и отвода тяжелой боевой техники, ни предотвращения возобновления военных действий. Ко всему, ОБСЕ не имеет опыта развертывания вооруженных наблюдателей, не говоря уже о проведении настоящих миротворческих операций. В качестве первого, но необходимого условия реализации Минских соглашений нужна полномасштабная миротворческая операция по мандату Совбеза ООН с привлечением воинских контингентов стран ОБСЕ, оснащенных бронетехникой, артиллерией, вертолетами и беспилотниками, – как было в операции 1999 года в Косове. Но с … существенными отличиями. … эта операция не может проводиться под командованием НАТО или Евросоюза, а только под руководством специального штаба СБ ООН или ОБСЕ. … В составе миротворческого контингента обязательно должны быть российские батальоны (!!!), иначе Донецк и Луганск не согласятся на операцию… При таком условиився граница между двумя этими районами и Россией может быть поставлена под наблюдение инспекторов ОБСЕ – до передачи ее украинским пограничникам после выполнения политических положений Минска-2. Эту границу будут на законных основаниях пересекать грузы и люди, обеспечивающие российских миротворцев(!!!)».

Чим цей варіант відрізняється від заморожування конфлікту в Придністров’ї? Лише тим, що там російські миротворці не належали до складу Місії ОБСЄ – вони були введені явочним порядком, заднім числом оформленим Меморандумом про порозуміння з урядом Молдови стосовно створення спільних миротворчих сил з представників Росії, Молдови і Придністров’я. Наразі, коли лунають вимоги про виведенні російського контингенту з Придністров’я, Кремль виявився в незручному становищі – миротворчі сили мандат виконали, а підпалити конфлікт, аби всі знову відчули в них потребу, не вдається.

Але, на відміну від України, Росія вчиться на помилках, тому і намагається долучитися своїм миротворчим контингентом до запропонованої місії ОБСЄ. Розуміючи при цьому безперспективність цієї пропозиції, але намагаючись скористатися наданою самою Україною можливістю та вижати максимум користі для себе.

Яким чином? А все дуже просто. Зрозуміло, що в Україні ця пропозиція далі Верховної Ради не пройде: за умов наявної російської агресії законодавчо дозволити перебування на території України російського військового контингенту (хоч і миротворчого) – це вже занадто. Таким чином, ініціатива з озброєною поліцейською місією ОБСЄ в Донбасі – якщо президент погодиться на її «доопрацювання» та таки внесе цю законодавчу ініціативу на розгляд Верховної Ради, – виявиться неприйнятною для України, буде заблокована в парламенті та лише підігріє політичну кризу у країні, що на руку Путіну. А якщо президент не погодиться, то для Путіна з’явиться привід нагадати світові про непоступливість і непередбачуваність України, яка начебто не здатна дотримуватися навіть власних пропозицій. І навпаки, ще раз пролунає заклик до світу – мати справи з Росією, «безневинно» покараною санкціями.

Іншими словами, згадана ініціатива може виявитися звичайною підставою, причому зробленою власними руками, точніше, недалекоглядним і не дуже глибоким мисленням «кризових менеджерів». Цікаво було б з’ясувати, де джерело таких ініціатив.

Источник: Сегодня

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: