Кремль фатально прорахувався у розумінні українців

Психологи виділяють чотири типи реакції на гострий стрес. Себто, чотири способи, якими ми діємо, коли нас щось дуже шокувало чи вкурвило. І не тільки ми, а й усі тваринки.

Спочатку виділили бійку та втечу. Потім здогадалися, що є ще завмирання. Потім додали останній варіант, але лише для високосоціальних істот – підлабузництво. Англійською це все на F – fight, flight, freeze, fawn.

Уявімо, що хтось пнув собаку. Собака, в залежності від того, що за собака, може відгризти йому лице (бійка), втікти (втеча), тупо забитись в угол (завмирання), чи вирішити, що то великий вожак, він так домінує, і піджати хвіст.

Уявімо, що хтось дав вам по морді. Ви теж можете дати йому по морді, втекти, зависнути в спробі зрозуміти, що то було, чи почати говорити «не бийте, дяденька, я вам приємне зроблю!».

Так ось, такі реакції, на моє переконання, можуть бути не лише в істот, але й у спільнот та колективів. У кожній організованій масі людей є своя основна стратегія виживання. Звісно, хтось окремо може діяти відповідно до особистих реакцій, але є таке слово – «прийнято».

Тут ми підходимо до того, в чому джерело постійних непорозумінь (саме так) між українцями та росіянами.

Справа в тому, що у росіян роки історичного досвіду виковали перевагу реакції підлабузництва, та в меншій мірі замирання. Просто тих, хто мав «бійку» вбивали, а тіх, хто «втечу» – викидали з країни. Тому реакція ватніка (основна) – підлабузництво, а реакція російського ліберала – завмирання, внутрішня еміграція, «главное самому остаться человеком».

У білорусів, наприклад, основна «замирання», підлабузництво та втеча вторинні, а от бійка мозком взагалі не сприймається.

У українців – і це теж так історично склалося – в приорітеті бійка. Ті, хто обирав інші варіанти – або гинули, або випадали з української самоідентифікації.

Тому коли Кремль по нам фігачить ракетами – там щиро сподіваються, що ми оберемо підлабузництво. Приповземо і будемо просити помилувати. Бо в них саме так і прийнято.

Але в нас навпаки. Це не означає, що ми безстрашні, це означає, що якщо нас налякати, ми переходимо до більш агресивної поведінки.

Тому українці волали білорусам «протестуйте жорсткіше», а вони не чули. Бо в них прийнято інакше.

Тому російські ліберали щиро вірять, що втягнути голову в плечі або інше місце – це правильна стратегія, а до наших зауважень ставляться як до маячні.

Просто різні типи реакції на стрес. А згори – вже обгортка з багатослівних осмислень.