Діти на війні. Як батькам говорити з малечею

Кожна дитина зараз потребує психологічної допомоги. Рівень горя різний: втрата на війні батьків, викрадення і насильне вивезення в РФ, життя в окупації, поранення, важке адаптування в новій школі, плач за татом і панічні атаки.

Ці дні діти чимало часу проводять в бомбосховищах чи підвалах. Як знизити рівень переляку і чим розважити малечу?

Що батькам треба брати для дітей в бомбосховище аби дитина була психічно стабільною? Чому інколи те, що для нас якесь сміття, для дитини – надзвичайна цінність? Що таке сенсорні бокси? Як діяти при панічних атаках дітей? Як допомогти адаптуватися дітям в садочках і школах закордоном?

Як діяти батькам в тій чи іншій ситуації. Про це я поговорила в прямому ефірі з фахівцем: клінічним психологом Людмила Ященко.

В нас в родині є свої рецепти для стабілізації емоційного стану дітей, інколи вони діють, інколи ні. Рожевий зайчик для Лізи. І скетчбук для Насті. А ще тато нам читає книжки, сьогодні закінчили чергову: Костюченко Ірина «Маргарет Тетчер».

Розмова з психологом була корисною і для мене, я зробила кілька висновків:

• Мамі самій треба намагатися залишатися психічно стабільною. Якщо це важко треба шукати допомоги психолога. Таку допомогу надають для біженок безкоштовно в усіх країнах;
• Дітей неможна тримати в інформаційному вакуумі, з ними треба весь час говорити;
• Мамини обійми – найсильніші ліки;
• Шоденний відеозв‘язок з рідними в Україні – необхідність, яка хоч трішки рятує від сліз;
• Неможна емоції накопичувати, їм потрібен вихід.

І ще: теплі ковдра і чай чи какао разом з маминими обіймами діють магічно.

Бережіть себе!