Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Сікорський не відмовляється від України

    • Володимир Олійник
      Журналіст
    • Розсилка
    Сікорський не відмовляється від України

    Поляки задовлені вже тим, або хоча б тим, що на Сході їхньої держави немає війни чи її загрози.

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський представив у польському Сеймі цілі зовнішньої політики Польщі у у 2012 році.

    Про важливість цього виступу свідчить хоча б те, що під час промови польського шефа закордонних справ в залі польського парламенту знаходився президент Польщі Броніслав Коморовський, а також керівники і вповноважені представники дипломатичних міссій у Польщі.

    Прозвітуваши про результати головування Польщі в ЄС, Сікорський принагідно згадав пропозиції для східних партнерів, цитую:

    «Узгодили текст угоди ЄС про асоціацію з Україною, яка повинна бути парафована завтра. Ініціювали перемовини схожих угод з Грузією та Молдовою. Те, чи європейські устремління наших східних сусідів, увінчаються успіхом, залежить, насамперед, від них самих…», - кінець цитати.

    Якщо підсумовувати промову міністра Радослава Сікорського стосовно України та її есендешних сусідів, то доходиш висновку, що справи у нас (українців в першу чергу) досить кепські, водночас, ситуація не безнадійна, цитую:

    «На Сході є значно гірше, аніж хотілося б і значно краще, аніж бувало і аніж могло бути. Мусимо зважати на еволюційність змін. Будемо пропонувати – як Польща , так і ЄС - стимули для подальшої трансформації у відповідь на реальні дії трансформації - яка визнає принцип "більше за більше". Хотіли би колись сказати словами професора Яна Кієнєвіча, що «це не Схід, ані Захід, а просто Європа. Європа на східному боці континенту, чи поміж морями, вільних громадян об’єднаної через віки Європи»,- кінець цитати.

    Можна констатувати, що поляки задовлені вже тим, або хоча б тим, що на Сході їхньої держави немає війни чи її загрози.

    Зрозуміло також, що Польща прагнутиме відновити свої позиції та вплив не лише в Білорусії та Росії, а, головно, в Україні, цитую:

    «Україна залишиться нашим найважливішим не атлантичним стратегічним партнером. Незмінно готові її підтримувати, якщо дефінітивно вибере європейську долю. Апелюємо до української влади про створення політичних і судових умов, до яких належать стандарти трактування опозиції, а також якість виборчих та судових процесів, котрі уможливили б підписання і впровадження в життя угоди про асоціацію з ЄС. Розраховуємо на спільні футбольні емоції під час чемпіонату Європи, що наближається», - кінець цитати.

    Що ще можна відзначити нз цього приводу? Звичайно, привід для розчарувань у Польщі є, і то дуже серйозний…

    Все ж більше хотілося б сподіватися на те, що вони не опустять рук і продовжать попередню активність на українському напрямку. В житті важко одразу досягти всього, але намагатися варто.

    Маю на увазі те, що чи за вуха, чи батогом, але підганяти впертого і часто нерозважливого «українського бичка» до «європейської стайні».

    А раптом це станеться раніше, аніж гадається нині?

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Тарас Возняк
    Тарас Возняк

    Головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ