Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Лист до Юрія Луценка

    • Данило Яневський
      Заслужений журналіст України
    • Розсилка
    Лист до Юрія Луценка

    Велика честь для мене написати тобі – відтепер знаю в обличчя бодай одного свого читача))

    Дорогий Юрію!

    Велика честь для мене написати тобі – відтепер знаю в обличчя бодай одного свого читача))

    Причина друга, яка спонукала написати тобі – людське і професійне розуміння того, що в історії київської (та й не тільки її) юстиції два процеси «віднині і довіку» стоятимуть поруч в підручниках історії: процес Бейліса та процес Луценка.

    І справа навіть не в тому, що розділяють вас обидвох якихось сто років. Справа, насамперед, в тому, що «суд» над тобою в суспільній свідомості зайняв те місце, яке у свідомості підданих російських в 1913 р. зайняв «суд» над тим безвинним. А саме: відсутність в державі самого поняття «права» та закону, яке це право висловлює, формулює, закріплює на письмі та є одне для всіх. Обидва судових процеси у суспільній свідомості є несправедливими, незаконними, є глумом над самим поняттям незалежного та справедливого судочинства.

    І це дуже погано – не тільки для тебе, не тільки для твоєї родини і твоїх друзів, але для суспільства і для нашої Батьківщини в цілому.

    Це так тому, що у свідомості всіх, хто уважно спостерігає за перебігом цього «суду» міцно і, боюся, надовго вкоренилося поняття: це паскудна держава, паскудна влада, Україна як держава - це відсутність права та закону, Україна як суспільство – це відсутність яких-небудь моральних імперативів та етичних обмежень.

    Ще більш руйнівним наслідком для суспільної свідомості наших небайдужих громадян є десакралізація влади як такої, відсутність щонайменшої до неї поваги з боку і тих, хто її обирає, і тих, хто їй служить, і тих, хто наданими нею преференціями досхочу користується. У представників різних суспільних груп з якими я, користуючись мінливим статусом колишнього телеперсонажа, спілкуюся, вже укорінилося розуміння, що нинішні можновладці, так само як і їх попередники, не матимуть в майбутньому права не тільки на справедливий суд, але й на захист своїх особистих та майнових прав взагалі.

    І це – один з найбільших деструктивних наслідків як «процесу Бейліса», так і «процесу Луценка». Як сказав якось один з перших Президентів України, «воно вже не тільки не те, але воно вже і не це. І коли оце вже виходить за це, оце вже страшно».

    Тримайся. «Зло довго тривати не може» ( Йосип Сліпий).

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Тарас Возняк
    Тарас Возняк

    Головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ