Українці телевізору вірять більше, ніж власним очам

Парадокс. Народ телевізору вірить більше, ніж власним очам. Одна моя родичка просить: ну от по телевізору подивилася,а ти розкажи як там воно насправді. Я з фактами в руках докладно пояснюю їй проблему. Після цього пояснення вона махає рукою і видає мені монолог з телевізора. Я лише дивуюся: якщо ти віриш телевізору більше, ніж моїм фактам, то для чого ти мене просиш пояснити? 

Ще вона каже про зубажіння. «Ти знає як люди живуть?» - питає вона мене з певною долею пафосу. Я пропоную їй визирнути у вікно, де весь двір заставлений автомобілями. «Ну це в нас, - каже вона, - але ж не всюди такі двори». Вона живе у звичайному середньостатистичному будинку. Тобто він є типовим для Києва. 

«Ти послухай що люди кажуть», - пропонує вона мені. «Люди різне кажуть», - відповідаю я, - в тому числі повторюють те, що їм телевізор розповів. А він надто багато бреше». 

Вона знову заводить мову про те, як все погано стало. Ніякі факти, ніякі цифри не працюють. Телевізор наше фсьо.