Українські спецслужби навчилися працювати в умовах війни з Росією

Аркадій Бабченко, замах на якого імітувала СБУ, у себе на сторінці розписав докладно як готувався реальний замах на нього у Росії і хто в цьому брав участь. Почитайте. Дуже переконливе читво. 
Але я про інше. Згадайте скільки всякої, вибачайте, *ерні було написано з цього приводу, в тому числі і активними громадянами. І сміялися, і називали все це клоунадою. І той список висміювали. А воно он як вийшло. Організатор убивства Герман, побачивши докази його участі, пішов на співпрацю зі слідством і отримав свій строк. 

Ще одне. Та сама громадська думка, коли СБУ, як громдумці здається, нічого не робить, вона верещить: ой, нічого не робиться, ой зрада. А коли СБУ щось робить, то та сама громадська думка з не меншим запалом верещить про клоунаду. Або розповідає, що все робиться не так, не тоді і не тим способом. 
Отож, громадська думка нагадує інфантильного прищавого підлітка, для якою аксіомою є те,що наші силові структури не працюють або працюють не так. Тим часом, в Україні за весь час війни не сталося жодного масового терористичного акту - тьху, тьху, тьху. І ви думаєте, що московити не думають про те, щоб його організувати? Я дуже сумніваюся.

PS мені нагадали, що у Харкові 2015 року під час маршу на вшанування героїв Небесної сотні був терористичний акт і загинуло чотири особи. З того часу нічого подібного не траплялося. Може, СБУ врахувала набутий досвід?