Британські вчені відкрили незвичайний метод схуднення
Схуднути можна, скоротивши час між сніданком і вечерею
Британські вчені з’ясували, що скорочення часового проміжку між першим і останнім прийомом їжі протягом доби допомагає знизити кількість щодня споживаних калорій і обсяг жиру в організмі.
Про це йдеться в статті в Journal of Nutritional Science.
Британські вчені під керівництвом Джонатана Джонстона (Jonathan Johnston) з Університету Суррея вирішили перевірити, як на профілактику ожиріння впливає «м'яке» тимчасове обмеження: відкладений на півтори години сніданок і вечеря, з'їджена на півтори години раніше звичного для учасників часу. Автори провели пілотне дослідження, в якому взяли участь 13 осіб (середній індекс маси тіла — 29 кг/м2).
Протягом десяти тижнів семеро людей мали дотримуватися рекомендацій щодо обмеження часового проміжку прийому їжі, а шість чоловік (контрольна група) могли харчуватися як завжди. Весь час дослідження учасникам необхідно було записувати споживану їжу, а також двічі — на початку і в кінці спостережень — пройти медичні вимірювання: вчені стежили за вагою і об’ємами учасників, рівнем глюкози, інсуліну і жирів.
За десять тижнів учасникам з активної експериментальної групи вдалося скоротити перерву між першим і останнім прийомом їжі майже на чотири години і значно зменшити калорійність споживаної їжі: майже на 720 кілокалорій в порівнянні з початковими показниками. На вагу зміна харчування не вплинула, але значно (p = 0,047) позначився на процентному вмісті жиру в організмі: учасникам експериментальної групи вдалося знизити його на 1,9 відсотка.
Крім того, вчені виявили, що за час експерименту між контрольною і активною групами значно (p = 0,008) зросла різниця в рівні глюкози натще. Проте, варто зазначити, що цей ефект був обумовлений не зниженням рівня в активній групі, а підвищенням в контрольній.
Незважаючи на те, що досягнутий в активній групі ефект був досить невеликим, вченим вдалося досягти позитивних результатів: в основному, в боротьбі із зайвою вагою. Як відзначають автори, дослідження обмеженого тимчасовими рамками харчування слід проводити і далі — збільшуючи вибірку учасників і продовжуючи час спостережень.
Коментарі — 0