У столиці обговорили проблеми Програми медгарантій

Приватні лабораторії можуть виконувати для держави більше діагностики за менші кошти, але чинні правила Програми медичних гарантій (ПМГ) призводять до зворотного процесу. Якщо не змінити правила, негативні наслідки невдовзі відчують на собі не лише пацієнти, адже йдеться вже не лише про охорону здоров’я, а й про репутацію країни серед інвесторів та європейських партнерів. Про це говорили на круглому столі «Майбутнє охорони здоров'я України: виклики, рівні правила та діалог держави і бізнесу».

Головна теза дискусії – за нинішньої ситуації страждає не бізнес, а пацієнт. Саме завдяки приватним лабораторіям у ПМГ доступ до безоплатної діагностики вперше отримали люди, які раніше не могли дозволити собі приватну лабораторію й не йшли до державної через черги. Якщо нерівні правила збережуться, ці люди ризикують знову залишитися без діагностики.

«Ми не скаржимося на обсяги виплат. У соціально важливих речах ідеться не про прибуток, а про соціальну відповідальність і довгострокову перспективу. Головна ідея ПМГ була в тому, що гроші йдуть за пацієнтом. Та, на жаль, цей принцип трансформувався і тепер звучить так: гроші йдуть за пацієнтом, але тільки якщо він обрав державний чи комунальний заклад», – заявив заступник генерального директора «Сінево Україна» Микола Скавронський.

Масштаб участі приватного сектору ілюструють дані Сінево: з 2024 року мережа надала послуги майже 2 млн українців і виконала понад 10 млн тестів ринковою вартістю близько 2,5 млрд грн, а отримала від НСЗУ лише 313 млн грн – близько 13% ринкової ціни.

Окрема проблема, яку підняли учасники, – непрозорість у визнанні виконаної роботи. За словами Скавронського, НСЗУ не зараховує понад 20% зроблених за направленнями тестів: лише за три квартали 2026 року не зараховано близько 700 тисяч досліджень, які лабораторія фізично виконала й витратила на них реагенти. При цьому нові приватні надавачі фактично не можуть увійти в програму, якщо раніше не мали контракту.

Учасники наголосили, що проблема виходить за межі медицини й стає питанням інвестицій та євроінтеграції. Різні правила для закладів залежно від форми власності суперечать принципу рівної конкуренції та відлякують інвесторів, готових вкладати у відновлення України, бо унеможливлюють довгострокове планування.

Як зазначалося на круглому столі, особливість моменту в тому, що параметри ПМГ на 2027 рік ще формуються, тобто підхід ще можна змінити. За підсумками дискусії Торгово-промислова палата України готує звернення до уряду та ініціює подальший діалог із профільними відомствами.

Представників МОЗ, НСЗУ та профільного комітету Верховної Ради на захід запрошували, проте вони не долучилися.