Експрезидент може втратити лаври «головного опозиціонера»?
У неділю в центрі Києва на віче «Зупинимо капітуляцію!» зібралося, за даними МВС, близько 10 тисяч людей. Люди вимагали у влади не виконувати так звану «формулу Штайнмаєра», не здавати «національні інтереси».
Одним із «хедлайнерів» найчисельнішої на цей момент акції протесту став п’ятий президент Петро Порошенко. Спочатку зі сцени виступили окремі, наближені до колишнього глави держави, персони, відомі у мережі як «порохоботи», а вже згодом, після такої розвідки соратників, у натовпі ефектно з’явився і сам Петро Олексійович.
І без цього прихильники Володимира Зеленського називали останні протести справою рук президента-попередника, який начебто фінансує окремих активістів. Прямий натяк про це у соцмережі розповсюдив учора сам глава Офісу президента Андрій Богдан.
Тепер же апологети політики нового господаря Банкової отримали «неспростовні» докази (фото, як мінімум) участі Порошенка у антипрезидентських акціях.
Між тим у той же час частина націоналістів вирішили перехопити ініціативу і показати інший спосіб боротьби з «формулою Штайнмаєра». Вони приїхали на лінію фронту до міста Золотого, що у Попаснянському районі на Луганщині, і заявили, що не ступлять звідси ані кроку, навіть якщо Збройні сили дотримуватимуться домовленостей і будуть відведені з позицій.
«Главком» розбирався, хто стоїть за першими масштабними протестами проти нового президента і хто намагається вирвати з рук Петра Порошенка лаври «головного опозиціонера».
Причина протестів
Історія осінніх вуличних протестів у столиці розпочалася надвечір 1 жовтня, коли стало відомо про згоду України на «формулу Штайнмаєра». Після термінового брифінгу Володимира Зеленського до стін Офісу президента прибули кілька десятків прихильників «Національного корпусу» і «Свободи». А вже наступного дня в деяких обласних центрах відбулися акції за участю сотень, а подекуди і тисяч людей. Того ж дня у ЗМІ з’явилося повідомлення про заснування «Руху опору капітуляції». У розповсюдженій заяві йшлося про те, що так званий «план Штайнмаєра» після засідання «нормандської четвірки» «почнуть нав’язувати Україні ухвалення відповідних законів та інших антиконституційних рішень». «Опір капітуляційним діям сьогоднішньої влади потребує об’єднання і мобілізації зусиль всього українського суспільства, кожного українця по всьому світу, всіх наших союзників. Для цього необхідно гуртуватися в широкий рух проти капітуляції України, який об’єднав би всіх небайдужих людей. Із цією метою ми ініціюємо започаткування мережі «Рух опору капітуляції», - йшлося у заяві. Саме вона і пролила світло на тих, хто нині піднімає хвилю обурення діями Зеленського у суспільстві.
Підпис під заявою поставили кілька десятків відомих людей, серед яких громадські активісти, політики, дипломати.
«Майдан» і його засновники
До оргкомітету «Руху опору капітуляції» увійшли близько двох десятків осіб, що представляють різні громадські організації. Про це «Главкому» розповіла один із лідерів організації «Відсіч» Катерина Чепура. Серед найактивніших в оргкомітеті – політолог Михайло Басараб, якого часто можна побачити як експерта на Прямому каналі», дружньому до експрезидента Порошенка, Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень, Юрій Міндюк, лідер громадської організації «Фонд підтримки демократичних ініціатив», який балотувався до Верховної Ради у 2014 році від «Правого сектору», а сьогодні позиціонується у ЗМІ як «політичний експерт». Серед найбільш відомих організаторів руху - дипломат Володимир Василенко, правозахисник Йосиф Зісельс, колишній міністр науки і освіти Сергій Квіт, а також керівник благодійної організації «Фонд «Мир і Ко», волонтер Мирослав Гай. Саме на рахунки його благодійного фонду за останні два дні «накидали» біля 50 тис. грн. Не такі вже й великі кошти, але цього, за версією організаторів, вистачило, щоб встановити сцену. Про це розповів «Главкому» колишній голова «Молодіжного націоналістичного конгресу», а нині учасник «Штабу захисту України» Іван Кішка. «Поліграфію я особисто забезпечую, бо у мене друкарня», - пояснив він економіку нинішнього протесту..
Катерина Чепура додає: для недільної акції надрукували 50 тисяч агітаційних газет, друк яких обійшовся у 10 тис. грн. Їх, каже активістка, розповсюджуватимуть і під час наступних акцій.
У масштабах держави протестний рух не має єдиного штабу, який би координував організацію акцій у різних містах, запевняє Іван Кішка. «Десь «Вільні люди», десь «Свобода», десь «Національний корпус», є ще десятки ветеранських організацій. У Сумах, Чернівцях і в Івано-Франківську об’єдналися усі активісти, які там є», - запевняє активіст. Мовляв, нинішнє об’єднання нагадує єднання часів Майдану 2014 року, коли людей зібрав докупи спільний об’єкт протесту – Віктор Янукович і його режим. Тепер же, попри часто різні погляди, теж є «спільний об’єкт» – нинішня влада і рішення, які вона ухвалює. Учасники руху не втомлюються наголошувати, що є повністю незалежними від діючих політиків. «Неправда #1. Протести проти капітуляції нібито організовують представники попередньої влади. Насправді: організаторами протесту є люди з різними політичними поглядами. Серед них як прихильники, так і затяті противники попереднього президента, а також інших політичних лідерів. Жодна з політичних сил не диктує організаторам власний порядок денний», написав на своїй сторінці у Facebook один із співорганізаторів «Руху опору» Олександр Іванов.
Але чи справді рух опору незалежний – питання. Наприклад, згадану вище організацію «Відсіч» називають залежною від партії «Європейської солідарності» Петра Порошенка. Опосередковано про це може свідчити її участь чи не всіх публічних заходах за участю колишнього глави держави, причому винятково на боці Петра Порошенка. Засновником організації «Вільні люди» є народний депутат 8 скликання, соратник Валентина Наливайченка, екс-заступник глави СБУ Андрій Левус. У Дніпрі організаціями акцій протестів займається народний депутат 8 скликання від «БПП» Андрій Денисенко. Та й несподівана участь самого Петра Олексійовича на акції 6 жовтня свідчить про його пряму зацікавленість у акціях непокори.
Перед появою Порошенка на Майдані ситуацію «розвідували блогери та політичні експерти, яких небезпідставно називають близькими до Порошенка.
Націоналісти розділилися
Націоналістичні рухи теж підтримують протести проти капітуляції. Наприклад, перед учасниками акції на Майдані 6 жовтня виступили лідер «Правого сектору» Андрій Тарасенко і лідер «Свободи» Олег Тягнибок. Та вперше і востаннє націоналісти заявили про себе як організаторів протестів лише 1 жовтня, коли представники «Нацкорпусу» і «Свободи» оперативно відреагували на повідомлення про згоду України на «формулу Штайнмаєра» і пресконференцію президента на цю тему. Тоді націоналісти з’явились біля Офісу президента із прапорами своїх політичних сил.
Та не всі з відомих націоналістичних сил воліють приєднуватися до «нового Майдану», а тим більше бути його співорганізаторами. І на це є кілька причин. Серед нинішніх організаторів «Руху» дійсно багато прихильників Петра Порошенка. За іронією долі, саме його вважають одним з батьків «Мінських угод», які, по суті, дали зелене світло так званій «формулі Штайнмаєра», а нинішній президент Зеленський лише продовжив цю політику.
На думку лідерів окремих націоналістичних організацій, долучатися до нинішніх протестів, які, на їхню думку, використовує Порошенко, немає сенсу ще й через неможливість досягнення вимог протестувальників політичними методами. Саме тому вже створено альтернативний штаб проти капітуляції. Мова насамперед про дії «Національного корпусу» Андрія Білецького. Як повідомив «Главкому» речник «Нацкорпусу» Роман Чернишов, партія не бере участі в організації останніх акцій «проти капітуляції», бо, мовляв, невдовзі будуть новини про створення «штабу проти капітуляції».
У Львові ж 2 жовтня вже створено «Штаб захисту України», який буде займатись координацією дій та заходів щодо спротиву капітуляції України у війні з російськими окупантами. Про це повідомив начальник штабу «Національного корпусу» Святослав Сірий. А вже 6 жовтня «Національний корпус» розповсюдив відеозвернення Андрія Білецького, який із побратимами вирушив до Золотого, де організація заявила про свій опір.
Нагадаємо, що саме там намічене розведення військ на виконання домовленостей між сторонами конфлікту, що нібито має стати першим кроком для реалізації угоди, досягнутої в Мінську. «Є група ветеранів…, які зорганізувалися, приїхали сюди до Золотого, аби залишитися тут навіть, якщо влада кине їх напризволяще, навіть якщо будуть виведені війська. Залишитися для того, щоби тут не залишилося жодного сепаратиста», - заявив Білецький.
Як учасники штабу проти капітуляції, так і організатори «Руху опору капітуляції» анонсують ще більш масштабну акцію на Покрову, 14 жовтня. Але про спільну акцію і єдиний координаційний штаб усіх учасників протестів не йдеться.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0