Варфоломіївський день Петра Порошенка

ВИБОРИ-2019
Варфоломіївський день Петра Порошенка
Фото: Станіслав Груздєв, Главком

Назустріч виборам: чому в Раді бояться змінювати ЦВК

Перед тим як піти на тритижневі травневі канікули, Рада планувала залатати старі кадрові дірки. У четвер, 19 квітня, депутати мали нарешті призначити новий склад ЦВК. Більшість нинішніх членів комісії давно пересиділи свої терміни. Також парламент збирався дообрати двох суддів в Конституційний суд по своїй квоті. Але до цього не дійшло: питання перенесені на невизначений термін.

У земну рутину несподівано втрутились справи церковні – Петро Порошенко особисто приїхав до Ради представляти звернення до Вселенського патріарха Варфоломія про надання томосу про автокефалію Православної церкви в Україні.

Але навіть за таким об’єднавчим приводом, який підвернувся дуже вчасно, не вдалося приховати внутрішню колотнечу серед владних партнерів. Прогнози про те, що за рік до виборів парламент перетвориться в непрацюючий орган, арену для шоу, піару та взаємопоборювання, вже справдились. Неприязнь між президентом та амбітним прем’єром не приховується. Шалена взаємна втома у партнерів по коаліції вводить і без того не стійку владну конструкцію у режим турбулентності. Ритуальні розшаркування крізь зуби поступово лишаються в минулому, починаються справжні ігри на виживання.

ЦВК – загроза санкціям

Ще у понеділок спікер Андрій Парубій анонсував можливий розгляд питання нового складу ЦВК цього тижня, але при цьому зауважував, що поки незрозумілий механізм, як з 14 поданих президентом кандидатур обрати 13. У вівторок напередодні засідання комітету з правової політики та правосуддя, який мав розглядати це питання, в Раді ще не було визначеності. Депутати говорили про високу вірогідність того, що комітет просто не збереться через відсутність кворуму. В БПП кивали на своїх соратників по коаліції, які нібито вирішили гальмувати це питання.

У «Народному фронті» несподівано згадали про резолюцією ПАРЄ, яка містила рекомендацію, що в ЦВК мають бути представлені всі парламентські фракції. Першим заступник голови профільного комітету «фронтовик» Леонід Ємець доводив в кулуарах Ради, що у випадку ігнорування цієї норми і невключення до складу комісії представника Опоблоку, є ризик зняття Євросоюзом санкцій з Росії. Тож фактично президенту рекомендувалось ще раз подати список кандидатур заново вже з урахуванням цієї пропозиції.

Заступник голови Опоблоку Олександр Вілкул нагадав «Главкому», що його фракція за чисельністю має право аж на двох представників в комісії, яких подала на розсуд президенту, але той їхні пропозиції проігнорував. Втім не зміг пояснити, чому «Фронт» раптом так перейнявся інтересами своїх політичних опонентів.

«Фронтовики» дмухають на воду після історії з Логвинським (депутат Георгій Логвинський, що був віце-президентом ПАРЄ засвітився на скандальних «плівках Холодницького» – «Главком») і взагалі не хочуть зайвий раз дражнити Європу, – пояснювали співрозмовники «Главкома» з БПП. Порошенка, як можна зрозуміти, такі тонкощі вже не дуже хвилюють.

У заминці з боку «Народного фронту» обізнані депутати бачили ще одну причину. Мова йде про одного з висуванців партії до ЦВК – заступника міністра юстиції Наталю Бернацьку, яка в момент подання її кандидатури до президента ще була Севастьяновою. Проблема виникла не так через неї, як через персону її нового чоловіка. Його бізнес пов'язаний з представленням інтересів клієнтів в питаннях взаємодії з держорганами. І це нібито створює конфлікт інтересів для Бернадської, яка за посадою представляє інтереси держави. У «Фронті», за чутками, побоюються, що через ці сімейні бізнес-обставини Бернацька буде чутливою до побажань з Банкової, і хотіли якимось чином замінити її кандидатуру.

Та і це ще не все. Є у «фронтовиків» і інша вагома причина саботувати призначення ЦВК. Про неї трохи нижче.

Не надто зацікавленою у зміні складу ЦВК виглядає і «Батьківщина», у якої замість сьогоднішніх трьох членів ЦВК з’явиться в кращому випадку один. Слідом за «Фронтом» у Тимошенко також наголошували на необхідності виконати резолюцію ПАРЄ, що затягнуло б процес.

Хрещення Князевичем

Втім попри побоювання на комітеті у середу кворум зібрався з запасом – 25 депутатів. Попри те, що на засіданні була присутня завжди серйозна представник президента в парламенті Ірина Луценко, воно проходило з «шутками-прибаутками» і завершилось досить швидко як для заявленого «фронту робіт». Депутати мали ухвалити рішення про звільнення діючого складу ЦВК на чолі з Михайлом Охендовським (крім двох членів, у яких ще не спливли повноваження) та провести співбесіду з 14 новими кандидатами. Комітет проголосував за звільнення старого складу пакетом. А коли справа дійшла до екзаменування кандидатів, голова комітету Руслан Князевич попросив всіх їх вийти в коридор і заходити по одному. При цьому була дана вказівка зачинити всі двері, а телевізійників і стрімерів – припинити трансляцію. Князевич пафосно такі заходи тим, що зараз вирішуються долі людей, хоча сам процес співбесід виявився звичайною формальністю. Здебільшого до кандидатів або взагалі не було ніяких питань («ми ж всіх знаємо»), або вони обмежувались формальними одним-двома. В результаті всі кандидатури були рекомендовані комітетом Раді майже одноголосно – «свободівець» Андрій Іллєнко регулярно утримувався, а «радикалка» Тетяна Юзькова не брала участь в голосуванні через те, що сама є кандидатом до комісії.

У ході засідання до Ірини Луценко лунали питання про те, яким саме чином з поданих 14 кандидатур Рада обиратиме необхідні 13, на що депутатка, наближена до президента, туманно відповіла, що це є компетенцією Ради. На зауваження ж, що резолюція ПАРЄ вимагає представлення в комісії всіх парламентських фракцій, відрізала, що є українське законодавство, за яким президент самостійно вирішує, які кандидатури виносити до зали.

Втім вже у четвер стало зрозуміло, що, навіть попри заклики у твіттері посольства США призначити нових членів ЦВК, до травня депутати цього робити не збираються. Як і прогнозувалось, уперся «Нарфронт». Порошенку таки вдалося налякати соратників по коаліції можливими достроковими парламентськими виборами влітку чи восени. «Здавалося б, вони нічим не допоможуть Петру, але у загнаних в кут своя логіка», – пояснюють співрозмовники «Главкома» у «Народному фронті».

Дійсно, цього тижня почалася нова хвиля інформаційних вкидів про те, що Порошенко хоче відставити прем’єра Володимира Гройсмана, створивши таким чином парламентську кризу, та призначити дострокові вибори у жовтні. Нардеп Сергій Лещенко вважає, що голосувати за новий склад ЦВК до прийняття нового Виборчого кодексу не можна, бо це якраз розв’яже руки Порошенку для призначення дострокових виборів за старим «пропорційно-мажоритарним» законом. «Це, в свою чергу, дозволить йому підстрахуватися та законсервувати політику на найближчі п'ять років незалежно від результатів виборів президента, – переконаний Лещенко. – Щойно буде змінено склад ЦВК, цьому органу буде повернено легітимність, і Порошенко почне улюблену гру з шантажу та викручування рук. Тим більше, запропонований склад гарантує лояльність особисто Порошенку». Приблизно таку логіку в неформальних розмовах переказують і «фронтовики».

Томос на вибори?

Ці події відбуваються на фоні вже майже відкритих випадів Гройсмана на адресу глави держави. Важливо розуміти, що все це відбувається у час, коли уряд, якому виповнилось два роки, мав би тримати звіт у парламенті. Але він так і не відбувся. Сьогодні ж прем’єр пішов в атаку і заявив, що буде «боротися за Україну» та однозначно візьме участь в парламентській кампанії. Сигнал президентській групі більш ніж чіткий. Єдність парламентській залі вдалося продемонструвати лише в підтримці ініційованого президентом звернення до Вселенського патріарха Варфоломія про надання томосу про автокефалію Православної церкви в Україні.

Та, на жаль, допомогти вирішити більш приземлені питання Варфоломій нам не може. Співрозмовники в коаліції припускають, що визначеність щодо ЦВК відбудеться або ближче до кінця сесії – у липні, або вже восени, коли загроза дострокових виборів буде мінімізована, бо їх не можна проводити за півроку до чергових виборів (у березні 2019-го – президентські).

Джерела серед кандидатів в члени ЦВК розповіли «Главкому», що є попередні обіцянки взятися за них якраз після свят – на пленарному тижні, який розпочнеться 14 травня. Але з гарантіями, як завжди, проблема – у будь-який момент можна розвести руками та спихнути вину на чергових порушників домовленостей.

Член комітету, який розглядав кандидатів в ЦВК, «фронтовик» Ігор Лапін пояснив неголосування за новий склад ЦВК «розширеним порядком денним». Мовляв, через звернення до Варфоломія фракції не встигли ознайомитись з кандидатами. При цьому депутати забувають, що президент зареєстрував цей список ще у січні, а про більшість з персон, які можуть увійти до ЦВК, було відомо набагато раніше.

«БПП розглядали у себе на фракції своїх кандидатів, але ми ж то їх не бачили. В БПП так само хочуть з нашими поспілкуватися, – пояснює Лапін. – Також нез’ясоване питання: а що ми робитимемо, якщо всі 14 кандидатур наберуть 226 голосів і більше, а нам же треба тільки 13? За яким принципом ми тоді будемо відсіювати когось? Або навпаки: що ми вдіємо, якщо лише троє наберуть 226 голосів? Треба провести ряд консультацій».

Дійсно, порядок голосування є великою «фобією» для всіх учасників процесу. Кожна фракція та група, що подали своїх кандидатів, побоюються, що рейтинговим голосуванням зіб’ють саме їхнього висуванця, а потім Банкова шляхом маніпуляцій залом створить у ЦВК контрольовану більшість. А замість 13 членів комісії в результаті буде обрано, скажімо, 8–9. Цього буде достатньо для кворуму та прийняття рішень.

Колега Лапіна з комітету «бепепешник» Олександр Черненко нагадує, що за регламентом, голосування має відбуватись не раніше, ніж через три дні після рішення комітету. Хоча ми маємо купу прикладів, коли депутати голосували навіть безпосередньо в день комітетського рішення. По-друге, парламентар визнає, що у четвер просто могло не бути голосів, бо багато з фракцій і депутатів, які дуже довго вимагали оновлення ЦВК, сьогодні відмовлялись його підтримати.

Офіційний представник Порошенка, також послалась на «несподіванку» з Варфоломієм, пояснюючи гальмування з ЦВК. «Основна причина не тільки в залі, а в тому, що треба зібрати одномоментно кандидатів, які будуть представлені на посади членів Центральної виборчої комісії, і одномоментно треба зібрати членів ЦВК, звільнення яких буде проголосовано, – пояснила Ірина Луценко. Вона зазначила, що на ці процедурні моменти потрібні два-три дні. Хоча зібрати вчора на комітеті всіх 14 кандидатів великої проблеми не склало.

«…Та несудимі будете»

Не спромоглися депутати в цей день і доукомплектувати за своєю квотою Конституційний суд двома суддями. На початку тижня це питання попередньо збиралися розглядати у четвер, але сьогодні воно навіть не потрапило до порядку денного. Нагадаємо, президент нещодавно делегував у КС двох суддів за своєю квотою. Суд багато років був без повноцінного голови, і за попереднім задумом Банкової, його мав очолити (як старший за віком) якраз один з новоявленої парочки – досвідчений Сергій Головатий. Але судді заздалегідь поламали ці президентські плани, обравши головою Станіслава Шевчука.

Тепер президент має наміри підсилити свої позиції в КС як мінімум одним лояльним суддею. Профільний комітет ще 4 квітня заслухав чотирьох кандидатів на два місця в суді і рекомендував Раді розглянути всі ці кандидатури. Двоє з них висунуті Блоком Порошенка та по одній – «Народним фронтом» та «Батьківщиною». Від президентської сили це – суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ Ірина Завгородня та професор кафедри фінансового права юридичного факультету КНУ ім. Шевченка Наталя Якимчук, від «Народного фронту» – доцент кафедри цивільного права КНУ ім. Шевченка Олег Первомайський та від «Батьківщини» – суддя Верховного суду України Микола Короткевич. Впадає в очі, що серед цих фахівців нема жодного конституціоналіста.

Дехто з депутатів-«фронтовиків», з якими поспілкувався «Главком», не приховують, що не голосували на фракції за свого висуванця через його непідготовленість до такої ролі, та визнають, що кандидат від «Батьківщини» виглядає набагато краще. Але зрозуміло, що шансів потрапити на Жилянську у кандидата, висунутого найрейтинговішою опозиційною партією, мало.

Стосовно ж двох висуванців президентської сили, то у Наталії Якимчук, яка є депутатом Чернівецької міськради від БПП, нібито є велика вада – у неї давно не склались відносини з Арсенієм Яценюком, тож на голоси «Фронту» вона розраховувати не може. Таким чином, за логікою торгів, два місця в суді мають розділити між собою Завгородня та Первомайський. Але в нинішній ситуації передвиборної турбулентності варто чекати на будь-які повороти і у цій справі.

Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: