День без поліетилену. Чотири простих кроки до eco-friendly

Кожен з нас вже сьогодні може долучитися до порятунку планети. Але чомусь в Україні філософія zero waste досі не в тренді…

За даними Міністерства екології та природних ресурсів, Мінрегіонбуду і незалежних екологів, площа всіх сміттєзвалищ України становить біля 10 тис. га, а об'єм сміття на них — близько 1,2 куб. км. Ці цифри співставні з 500 пірамідами Хеопса, які стоять на 14 тисячах футбольних полів. Але найтривожніші ось ці дані: щороку українці продукують 11 млн тонн сміття, а перероблюється з них у кращому випадку лише 5%. За один рік людина продукує 300 кг сміття. Щоб ці вражаючі цифри зменшувались, «Главком» зібрав кілька простих лайфхаків, які невдовзі можуть стати звичкою для кожного з нас.

Крок 1. Геть поліетилен!

Перший та найпростіший крок - скоротити використання одноразових поліетиленових пакетів. Їх можна без проблем набрати цілу купу у найближчому супермаркеті. У підсумку: на одного українця припадає до 500 таких пакетів на рік. А розкладаються вони від 100 до 1000 років.

Наразі в Україні зареєстровано три законопроєкти (№9507, 9507-1, 9507-2), які мають на меті зменшити кількість пластикових пакетів в цивільному обігу.

Крім того, обмежити використання поліетилену намагаються окремі міста. Зокрема Київ та Львів, у якому 9 квітня стартувала кампанія «Без поліетилену». Вона має на меті очистити магазини міста від пластику до кінця поточного року.

Що ж може зробити кожен з нас без ініціативи зверху? В першу чергу, намагатися не використовувати поліетиленові пакети. Наприклад, при купівлі бананів, або ж одного фрукта чи овоча, достатньо зважити продукт та наліпити на нього цінник. Дуже зручно використовувати еко-торбинки з бавовни, сітки або плащівки для різних продуктів - у них можна помістити все: від овочів до хліба. До того, ж вони ідеально підходять для товарів на вагу, як от крупи, печиво, заморожені овочі тощо. Подібні торбинки мають практично необмежений термін використання на відміну від поліетиленового пакету.

Еко-торбинки з сітки можна використовувати для зберігання різних продуктів

Багаторазові мішечки і сумки для шопінгу зараз продає низка приватних підприємців. Еко-торбинки вже також можна придбати у деяких супермаркетах. Приміром, мережа супермаркетів Metro в Україні з 2018 року продає багаторазові мішечки за 28,90 грн, а на касах пропонують альтернативу пластиковим пакетам — екоторби за ціною 29,90 грн.

Ще одна порада - віддавати перевагу продуктам в упаковці, яка підлягає переробці: картон, крафтовий папір, скло, метал та маркований пластик.

Крок 2: Сортуємо сміття

Сортування сміття в Україні поки що не прижилося.

На жаль,  наша інфраструктура недостатньо розвинена для того, щоб зменшити кількість нового сміття на звалищах. Єдиний в Україні сміттєспалювальний завод «Енергія» не може охопити всю територію країни.

Крім того, створення нових сміттєпереробних заводів лише анонсуються, детальної інформацію та термінів реалізації цих проектів ніхто не озвучує. За таких умов бути еко-активістом важко, але цілком можливо. На території України розташовано близько 500 пунктів з прийому вторинної сировини: паперу, скла, металу та пластику. На сайті Міністерства екології та природних ресурсів працює інтерактивна мапа з пунктами прийому вторсировини. Безпосередньо у Києві з 2018 року працює станція прийому «Україна без сміття».

Як сортувати сміття вдома?

Організувати вдома місце для сортування:

• паперу (картон, офісний папір, листівки, паперові упаковки),

• скла (пляшки, банки з-під консерв),

• металу (банки з-під напоїв та консерв, фольга, металеві кришки),

• пластику(пляшки, упаковка Tetra Pak, кришечки від пляшок).

За можливості також сортують органіку.

малюнок: stend.kharkov.ua

• Обов’язково промивайте використані предмети та не забувайте ущільнювати, щоб економити місце.
• Раз на місяць вторсировину можна здавати у пункт прийому або завозити на станцію «Україна без сміття», якщо ви проживаєте у Києві.

До прикладу, ТОВ «Київміськвторресурси» приймає макулатуру, ПЕТ-пляшки, алюмінієві банки, метал та склобій. За 1 кг макулатури там готові заплатити 1 грн, за 1 кг пластику - 3 грн, алюмінію - 16 грн, металу - 2,80 грн, склобою - 0,50 грн.

Крок 3: Шукаємо альтернативу пластмасі

Після публікації відео на YouTube, де з носа морських черепах дістають пластикові трубочки та виделки, у світі стартувала кампанія #StopSucking, яка агітує за відмову від пластику задля збереження океанів та їх мешканців.

В Україні ж, наприклад, зовсім не перероблюються трубочки та вушні палички. Це означає, що усі трубочки, які щодня використовують відвідувачі кав’ярень опиняються у смітнику без перспективи їх утилізації. Вихід є: замінити їх на багаторазову залізну трубочку або ж взагалі не використовувати. Те саме стосується кришечок, якими накривають стаканчик з гарячими чи холодними напоями.

Пластикові вушні палички можна замінити їх на дерев’яні. Заразом в еко-крамничці варто придбати і бамбукову зубну щітку. Ефективність від чищення пластмасовими щітками із їхніми щетинками в різні боки, які активно просувають стоматологічні компанії, давно спростована, адже основне у чистці зубів - це техніка, а не щітка як така. На відміну від пластмасових щіток виріб з бамбуку повністю розкладається у природі приблизно за два роки.

Крок 4: Відмовляємось від псевдопаперових стаканів

Формат кіосків coffee-to-go – маленькі пересувні кав’ярні – нині дуже розповсюджений. Мало хто з кавоманів знає, що всі паперові стаканчики, у які наливають напій, насправді містять шар пластику, який допомагає стримувати рідину. Цей пластик називається полістиролом, і хоча теоретично він підлягає переробці, спершу його потрібно відділяти від паперу. Тепер згадайте, скільки таких стаканчиків ви викинули за останній місяць?

Альтернатива є. Одноразові стаканчики можна замінити на термос, тамблер (модна назва термокружки) або кружку keep cup. Останні бувають різних розмірів, а деякі з них взагалі складаються у маленький кружечок. Цей посуд герметичний, отже, не потрібно буде брати пластикову кришечку, - ще один крок до «нуля відходів».

Кeep cup бувають різних розмірів, а деякі взагалі складаються у маленький кружечок

На літо варто придбати багаторазову пляшку: з пластмаси (не плутати з пластиком), металу чи скла. Часто люди використовують одноразові пляшки з-під води повторно – цього робити не варто. Більшість таких пляшок виготовляється з PET-пластику, який маркується цифрою 1. Під дією високих температур цей матеріал випаровує елемент під назвою BPA (бісфенол А), який може призвести до різноманітних захворювань. Тож, обираючи багаторазову пляшку, ви зберігаєте не лише природу, але й власне здоров’я та кошти.

На жаль, в Україні філософія zero waste поки що не в тренді. Еко-активісти скаржаться, що постійно ловлять на собі здивовані погляди, коли відмовляються в магазині від безкоштовного пакета, просять налити каву у своє горнятко чи и приходять на касу зі своїми торбинками. Але бути еко - це щодня робити вибір на користь природи.

Даяна Данилюк, для «Главкома»