Сім справ Віктора Януковича

Це державна зрада, створення злочинної організації та розстріли на Майдані, привласнення «Межигір’я», а також земель Сухолуччя, одержання  26,6 млн грн хабара під виглядом авторської винагороди за написання книжки, «закони 16 січня», розтрати під час приватизації Укртелекому на 220 млн. Наприкінці 2016-го частину цих проваджень у Департаменту спецрозслідувань, який займається справами, пов’язаними з Майданом, забрали (окрім державної зради — це розглядала військова прокуратура). До суду, попри фактичну завершеність чи не половини цих епізодів, дійшло щонайменше два з них: держзрада та привласнення Сухолуччя. Причина такої ситуації криється в законодавстві, яке регулює заочні провадження. У ДСР не раз наголошували на недосконалості нормативно-правових актів і заявляли: якщо навіть суди першої інстанції визнають Януковича винним, надалі їхні рішення можуть скасувати суди вищої інстанції або ж міжнародні.

Причин тут було кілька: це й обмеженість дії закону в часі, й відсутність детально розписаного заочного процесу судового розгляду, відсутність повторного розгляду справи. Крім того, є низка нюансів щодо ознайомлення підозрюваного з матеріалами справи.

«Який вигляд має процедура відповідно до останніх змін у КПК: слідчі оголошують людину в розшук, минає шість місяців, вона не з’являється й виникають підстави для початку «заочного» провадження. Натомість у законі має бути прописано так, щоб це спеціальне розслідування починалося після того, як держава зробила все, що їй під силу, аби забезпечити права людини на ознайомлення з підозрою, надати можливість захисту, можливість свідчити. І якщо ми знаємо, де переховується підоз­рюваний, надсилаємо туди документи, а інша держава нам його не видає, ми могли б сказати, що зробили все можливе, це було недієво не з нашої вини, і тоді ми починаємо заочне провадження. А ще вкрай важливо прописати особливості судового заочного провадження і право на повторний розгляд справи після явки», — пояснив у коментарі Тижню очільник ДСР Сергій Горбатюк.

Якщо згадати кампанію адвокатів екс-президента в межах провадження стосовно державної зради, розпочату взимку 2017-го, то можна припускати, що на частині цих недоліків надалі вибудовуватиметься стратегія захисту. Впродовж кількох тижнів від представників інтересів Януковича лунали заклики про необхідність допиту підозрюваного. І нібито він сам був готовий піти на таку співпрацю. Але висував певні умови: мовляв, усе мало відбуватися в Росії. Адже на Батьківщині Вікторові Федоровичу загрожувало щось, окрім арешту. Прокуратура заявила: допит відбудеться лише на території України, «альтернативних допитів» поза межами держави не передбачає КПК. Так справу й передали до суду. Можна припустити, що надалі це дасть можливості й приводи адвокатам колишнього «гаранта Конституції» говорити про порушення прав на захист і вибіркове судочинство. Це, своєю чергою, навряд чи зіграє на користь держави у міжнародних судах. І перспективи рішення на користь України наразі доволі примарні.

Утім, нещодавно Верховна Рада ухвалила низку змін, які стосуються заочних проваджень. Але частину недоліків так і не усунули. Наприклад, лишилася суперечність щодо судових розглядів. Відповідно до законодавства під час підготовчих засідань суддя (чи колегія суддів) має встановити особу підозрюваного, якого фізично в залі суду немає. Водночас сталася низка позитивних змін. Скажімо, з’явилася можливість розглядати в заочному провадженні по одному злочину до п’яти підозрюваних (раніше можна було лише одного). Крім того, з терміну досудового розслідування вивели час, необхідний для ознайомлення з матеріалами, на що скаржилися адвокати Януковича. За словами прокуратури, нині в захисту є можливість ознайомлюватися з томами справи уже під час суду. І жодних порушень у цьому немає.

Як саме працюватимуть ці зміни, зі своїми плюсами й мінусами, побачимо найближчим часом. У квітні мають відбутися судові засідання за двома провадженнями: стосовно привласнення земель Сухолуччя та державної зради. Щодо першого Шевченківський суд має почати розгляд 13 квітня, щодо другого точна дата наразі невідома, але можна говорити, що засідання стартують у найближчий тиждень, з огляду на бажання Генпрокуратури показати результат у резонансних справах. Відразу обмовимося: ці процеси не будуть швидкими, якщо зважити на масштабність правопорушень і роботу адвокатів. Згадаймо лишень їхнє ознайомлення з матеріалами стосовно державної зради. Почалося воно 31 січня 2017-го, але тривало понад місяць. Не останньою чергою завдяки захисникам екс-президента.

«Можна сказати, що адвокати затягували процес ознайомлення з матеріалами. За кілька днів вони переглянули 4 томи справи із 27. Потім перестали приходити, але написали заяву, в якій просили пустити помічника зі сканером, який скопіював би документи. Надалі захист так і не з’являвся. Врешті, ми звернулися до суду й попросили, аби він визначив конкретні строки. Назвали дату: до 13 березня включно», — розповів у коментарі Тижню прокурор відділу Головної військової прокуратури Руслан Кравченко.

До того ж вони не раз заявляли, що прокуратура не має права завершувати розслідування без допиту підозрюваного. Є всі шанси, що надалі суд зіткнеться із затягуванням процесу. Тим паче що юридичних інструментів для цього задосить. Тут і відводи суддям, секретарям суду, прокурорам, і залучення великої кількості свідків. До того ж адвокати мають право клопотати про задіяння суду присяжних, щó, з огляду на сумний досвід процесу над колишніми бійцями «Беркута», не виключено, забере місяць-два. Окрім того, можна чекати на повторні спроби клопотань про участь Януковича в судових засіданнях в режимі відеоконференцій. Щоправда, прокуратура виступає категорично проти. Коли врахувати все це, то говорити про точні строки завершення судів зарано.

«Обвинувачення готове працювати щодня, але не варто забувати про сторону захисту, яка може спробувати затягнути процес, а може й ні. До того ж пам’ятаймо про завантаженість судів: справ багато, суддів мало. Справа велика: у нас 27 томів письмових доказів, понад 100 свідків. А ще ж будуть свідки захисту. Можливо, суд працюватиме двічі на тиждень, а можливо, раз на тиждень. Частіше чи рідше — як він сам визначить», — розповів Кравченко.

Що у справі про державну зраду відбуватиметься далі? Згідно із процедурою після підготовчих засідань Оболонський суд має визначити порядок дослідження доказів. Тобто обрати варіант, як саме їх розглядатимуть у суді: спочатку даватимуть показання свідки, а потім вивчатимуть доказову базу чи навпаки. Так чи так, рішення суд має прийняти вже у процесі. Потім відбудуться дебати, а після них, якщо у сторін процесу не виникне доповнень, суд піде в нарадчу кімнату.

Що ж до інших проваджень, то в ДСР можуть говорити лише про справи, пов’язані зі створенням злочинної організації, розстрілами, отриманням хабара та «законами 16 січня». У Департаменті зазначають, що перед передачею справ стосовно «Межигір’я» та Сухолуччя, доказів було достатньо, але процедура заочного розслідування була доволі ризикована, тож їх не завершували. У зв’язку з Укртелекомом залишалось отримати низку відповідей стосовно міжнародно-правової допомоги. Про стан цих справ нині говорити в ДСР не можуть. Водночас провадження щодо злочинної організації та хабарництва триває.

«По книжках Януковича триває розслідування, воно стосується перевірки коштів, які виплачувались і заходили в країну з-за кордону. Виконується низка міжнародно-правових доручень із приводу походження коштів та допиту людей, задіяних у фірмах, через які йшли гроші. Окрім того, ми встановлюємо, хто писав «Opportunity Ukraine». Просування є, але поки що я не хотів би про це говорити. Загалом злочин — протиправне отримання коштів — підтверджується, але треба ще допрацювати», — розповів Горбатюк.

У справах Майдану ситуація складніша, оскільки масштаби там несумірні. У ДСР зазначають, що керівництво ГПУ наполягає на передачі в суд найбільш готових за доказовою базою епізодів, проте слідчі прокурори такий варіант сприймають не надто оптимістично.

«Позиція така: якщо завершувати цю справу, то в комплексі — від 30 листопада і до розстрілів у лютому. Адже всі ці епізоди пов’язані і дають змогу довести вплив керівництва країни на події, їх тяжкість і репресивність. Як на мене, тут більше шансів досягти результату, ніж за окремими епізодами. Звісно, що керівництво ставить нам трохи інакше завдання. Ми відповідно вибудовуємо свою роботу, скажімо, за подіями 18–20 лютого, аби відстояти свої принципи», — зауважує Горбатюк.

Наразі можна говорити, що питання визнання Януковича злочинцем стало для керівництва держави політичним. І, навіть попри ризики негативних для України рішень у міжнародних судах, для ГПУ принципово назвати екс-президента винним за низкою проваджень, оскільки суспільство вимагає результату. Відтак питання про роботу над помилками лишається відкритим.