Чого чекати від співпраці омбудсменів України та Росії?

Українська сторона просила про відвідання 42-х в’язнів, але російська влада окупованого Криму дозволила зустріч лише з трьома українцями. Втім, навіть ці зустрічі відбулись за присутності російського омбудсмена Тетяни Москалькової, яка виявила бажання здійснити у відповідь візит до Миколаєва, аби відвідати в СІЗО затриманих так званих «кримських дезертирів». Чи не стане це непрямим визнанням російського громадянства кримських військових, і чого очікувати від такої співпраці?

Із трьома ув’язненими українцями в слідчому ізоляторі Сімферополя змогла зустрітись українська Уповноважена з прав людини Валерія Лутковська. Це сталося вперше з часів анексії Криму і передували цьому тривалі переговори із російською стороною.

«Після трьох місяців, і особливо тяжких двох останніх діб переговорів нам вдалося отримати можливість зустрічі із політичними в’язнями, які утримуються в Криму, а також тими засудженими, хто звернувся з проханням про передачу на материкову частину. Ми просили зустрічі із 42 особами, нам надали можливість зустрітися із трьома, в тому числі із Ахтемом Чийгозом», – повідомляє Богдан Крикливенко керівник Секретаріату Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України.

Про що говорили з українським омбудсменом в Криму

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримських татар, був затриманий в січні 2015 року за участь в мітингу на підтримку територіальної цілісності України, що відбувся 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради Криму.

На зустрічі Ахтема Чийгоза із омбудсменами України та Росії була присутня дружина ув’язненого – Ельміра Аблялімова. В коментарі Радіо Свобода вона розповіла, що зустріч тривала близько 20 хвилин, після чого її чоловік попросив приватної бесіди з українською Уповноваженою. Втім, і приватна зустріч, яка за словами дружини тривала приблизно 10 хвилин, відбулась за присутності російського омбудсмена Тетяни Москалькової.

Обидві Уповноважені ставили питання Ахтему Чийгозу щодо умов його утримання та щодо проведення судових засідань через відео-зв’язок, розповідає Ельміра Аблялімова.

«Ахтем Чийгоз відповів, що питання не в тому, в яких умовах він зараз перебуває. Питання в тому – з якої причини він в СІЗО. Причин утримання під вартою немає, і його утримання – це політично вмотивований акт. Ахтем торкнувся теми репресій по відношенню до кримських татар – обшуків, незаконних арештів. Торкнувся теми 26 лютого, сьогодні було шістдесяте засідання, торкнувся теми інших українських громадян, які утримуються в слідчому ізоляторі Сімферополя, і які, не дивлячись на скоєні правопорушення, висловлюють бажання відбувати покарання на території України», – розповідає Ельміра Аблялімова в коментарі Радіо Свобода.

Рідним ув’язнених українців в Криму не вдалося зустрітися окремо із Валерією Лутковською. Та як зазначає Ельміра Аблялімова, після цього візиту у рідних затриманих з’явилась надія.

«Дуже сподіваємося, що держава Україна буде допомагати і сприяти визволенню тих громадян України, які з політичних мотивів є заручниками цієї ситуації. Звісно, подібні зустрічі і підтримка з боку держави Україна громадян України, які захищають честь і гідність цієї держави, це крок назустріч, який надихає», – каже дружина Ахтема Чийгоза.

Зворотній візит до Миколаєва

Російський офіс Уповноваженої з прав людини повідомляє, що «в свою чергу, Тетяна Москалькова відвідає затриманих в Україні російських військовослужбовців Олександра Баранова та Максима Одінцова, які перебувають у Миколаєві».

Для України ж затримані є українськими військовослужбовцями, які зрадили присязі. Баранов та Одінцов до березня 2014 року служили в бригаді морської авіації ВМС України. Після захоплення військової частини російськими збройними силами, вони перейшли служити до лав армії Росії.

20 листопада Олександра Баранова та Максима Одінцова в ході спецоперації СБУ затримали на адміністративному кордоні із Кримом, їх звинувачують в дезертирстві та державній зраді.

Серед юристів та правозахисників є побоювання, що візит російського омбудсмена до «кримських дезертирів» може стати непрямим визнанням їхнього російського громадянства.

Депутат Верховної ради Георгій Логвинський наголошує, що Україна не визнає прийняття російського громадянства на тимчасово окупованих територіях, так само як і подвійного громадянства.

«Інше питання – якщо будь-який правозахисник, навіть омбудсмен Росії, за умови надання поновлення прав наших громадян які знаходяться в Криму, вважає за необхідне відвідати громадян України на території України, ми можемо дати таку можливість, відповідно до домовленостей та повноважень. Якщо це допоможе нашим громадянам, які перебувають в Криму, то я думаю, що ми можемо піти на такі поступки», – наголошує депутат.

Олександр Павліченко, заступник директора Харківської правозахисної групи, вважає, що розпочатий діалог між омбудсменами двох країн є позитивним знаком, який в подальшому може призвести і до певних звільнень українських громадян.

«Це є можливість для позасудового механізму врегулювання. Медіаторська функція Уповноваженого в даному разі може бути використана і це те, чим має займатися Уповноважений», – зазначає правозахисник.

«Правозахисники не часто радують своєю присутністю» – дружина кримського політв’язня

В Криму правозахисники можуть побачити ув’язнених лише під час засідань суду. До того ж, не так часто вони радують своєю присутністю, зізнається дружина ув’язненого Ахтема Чийгоза.

«Єдина можливість достукатися, єдина можливість захистити нас – це лише широка публічність, відкритість. Іншого варіанту немає. Ми всі розуміємо і не маємо ілюзій, що завтра нас звільнять і вироку не буде… Така практика склалася в Росії, особливо з політично вмотивованих справ, вони йдуть із досить високими строками», – пояснює Ельміра Аблялімова.

Правозахисники зазначають, що потрапити до ув’язнених в Криму вкрай непросто. Російська влада окупованого півострова не дає таких можливостей. Візит української Уповноваженої до Криму був дозволений не з доброї волі російської влади, переконаний Георгій Логвинський, бо такого не буває, додає він. Депутат вважає, що це може бути певною як політичною грою, пов’язаною зокрема і з переглядом санкцій щодо російської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, так і бажанням показати турботу про «своїх» громадян, щоб використати це у власній військовій стратегії.