Делікатні технології: у боротьбі за «Мотор Січ» зростають ставки

Конфлікт навколо стратегічного авіапідприємства із Запоріжжя остаточно перейшов з економічної у політичну площину. Пекін 2 лютого дипломатичними каналами передав до Києва ноту, зміст якої українське МЗС не розголошує. Днем раніше речник міністерства закордонних справ Китаю закликав Київ «захищати законні права й інтереси китайських підприємств та інвесторів». Так у Пекіні відреагували на запроваджені наприкінці січня Радою безпеки і оборони України санкції проти китайських інвесторів, які з 2017 року безуспішно намагаються взяти під контроль «Мотор Січ». Ці спроби блокуються правоохоронними органами і Антимонопольним комітетом, через що у грудні китайці ініціювали проти Києва арбітражний спір з вимогою компенсувати збитки на суму в 3,5 мільярда доларів.

Тим часом підвищують ставки і Сполучені Штати. Вашингтон у середині січня також запровадив санкції проти покупців українського авіазаводу. «Китайський уряд прискорює військовий розвиток, зокрема, за рахунок своєї агресивної політики здобуття і відтворення чутливих технологій, необхідних для подальшої мілітаризації країни», - йдеться у заяві, оприлюдненій Департаментом комерції.

Запровадивши санкції, Україна і США остаточно заблокували перехід авіазаводу у Запоріжжі під контроль Китаю. Як взагалі стратегічне українське підприємство ледь не опинилося у руках китайців? Чому «Мотор Січ» так важлива для Пекіна і чому з цього приводу так переймаються у Вашингтоні?

Як «червоний директор» приватизував державні розробки

Основна продукція заводу «Мотор Січ» - двигуни для військових і цивільних літаків і гелікоптерів. Запорізький завод - єдине із стратегічних оборонних підприємств в Україні, яке у 90-их роках минулого століття було приватизоване. Контрольний пакет акцій компанії до продажу 2017 року китайським інвесторам належав В'ячеславу Богуслаєву - ексдепутату Верховної Ради, генеральному директору підприємства ще з пізніх радянських часів.

Основним покупцем продукції «Мотор Січ» багато років була Росія. Після запровадження ембарго на експорт оборонної продукції до цієї країни 2014 року на тлі анексії Криму і війни на Донбасі, виручка компанії різко впала і Богуслаєв вирішив продати її китайцям.

Що саме потрібно китайцям?

Найбільш ласим шматком для Пекіна аналітики називають не стільки виробничі потужності «Мотор Січі», скільки технології. Річ у тім, що колишній компанії Богуслаєва належать права на розробки, які у випадках оборонних підприємств зазвичай належать державним конструкторським бюро. «Приватизуючи виробничі потужності «Мотор Січі», Богуслаєв якимось чином примудрився отримати і ліцензії на технології державного конструкторського бюро «Івченко-Прогрес», яке розробляє двигуни. Тепер власник «Мотор Січі» фактично може розпоряджатися державними стратегічними технологіями», - констатував у розмові з DW експерт київського Центру армії, конверсії і роззброєння Ігор Левченко.

Найцікавішими для китайської армії технологіями, які є у розпорядженні компанії «Мотор Січ», Левченко назвав розробки двигунів для військових гелікоптерів. «Китай нині працює над тим, щоби побудувати важкий транспортний військовий гелікоптер з ударними можливостями. На цей гелікоптер їм потрібен двигун, який вони хочуть будувати за українськими технологіями. Саме цьому хочуть завадити США», - переконаний аналітик.

Користуються чималим попитом у Китаї і авіадвигуни із Запоріжжя, зауважив в інтерв'ю DW дослідник військової авіації з Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дуглас Баррі. Лондонський аналітик звернув увагу на підписаний кілька тижнів тому контракт на постачання 400 турбовентиляторних двигунів для навчально-бойових літаків ВПС Китаю. Як повідомив із посиланням на свої джерела портал Defence Express, загальна сума контракту становить 800 мільйонів доларів.

Крилаті ракети для Пекіна і Тегерана?

Однак Дуглас Баррі найбільш цікавою для китайського військово-промислового комплексу вважає маловідому широкому загалу розробку українських інженерів - двигун для дозвукових цивільних безпілотних літальних апаратів МС-400. «Він розроблявся свого часу як двигун для крилатих ракет. Цілком імовірно, що США побоюються, що ці розробки можуть прискорити китайську програму будівництва крилатих ракет нового покоління. Крім того, з Китаю ця продукція може експортуватися до інших країн, які США вважають своїми противниками, таких як Іран», - зауважує Дуглас Баррі. Лондонський експерт вказує на те, що експорт такого роду технологій міг би розглядатися як порушення Договору про обмеження систем протиракетної оборони, до якого 1997 року приєдналася Україна.

Баррі переконаний, що Іран має дуже високий інтерес до таких технологій як двигун МС-400, оскільки за два десятиліття іранська ракетна програма не спромоглася розробити двигун, який би міг нести балістичні ракети такої потужності, як це здатна робити українська розробка.

Туманне майбутнє «Мотор Січі»

Ігор Левченко застерігає, що відкриття виробництва двигунів для літаків та гелікоптерів у Китаї рано чи пізно неминуче означало би згортання виробництва в Україні. Оскільки в такому разі після втрати через ембарго після 2014 року російського ринку «Мотор Січ» залишиться ще й  без іншого ключового ринку збуту - китайського. «Ситуація йде до націоналізації підприємства. Такі міжнародні прецеденти вже були», - зазначає Левченко.

Президент Володимир Зеленський запевняє, що за його президентства ні Китай, ні якась інша держава не зможе придбати контрольну частку «Мотор Січі». Однак про націоналізацію поки що не йдеться. Тим часом підприємство перебуває у скрутному фінансовому стані, через що на тлі правової невизначеності модернізація виробництва неможлива. Лондонський аналітик Дуглас Баррі має сумніви, що «Мотор січ» ще отримає друге дихання. «Це підприємство виникло як дітище масштабної радянської аерокосмічної програми. Воно не вписується в сьогоднішні аерокосмічні амбіції України. До того ж, втрачено основний експортний ринок», - нагадує експерт. Баррі скептичний, що уряд України у разі націоналізації знайде гроші на модернізацію «Мотор січі», а нові цивільні розробки, які дозволили би конкурувати зі світовими лідерами авіакосмічної галузі є дуже затратними.

Акції можуть дістатися китайській державі

Санкціями, запровадженими РНБО 29 січня, в Україні заморожені активи низки офшорних компаній, через які китайська компанія Skyrizon 2017 року придбала акції «Мотор Січі». До санкційного списку увійшов також китайський бізнесмен Ван Цзін - бенефіціар Skyrizon та низка посадових осіб цієї компанії. Ван Цзін кілька років тому викупив акції дрібними пакетами у В'ячеслава Богуслаєва через сім підконтрольних офшорних компаній з Белізу, Панами і Кіпру. Санкції роблять неможливим надання дозволу з боку Антимонопольного комітету на об'єднання дрібних пакетів акцій «Мотор Січі» у контрольний, який  дозволив би китайцям розпоряджатися майном запорізького авіавиробника.

Уряд США називає компанії Ван Цзіна підконтрольними китайській владі, хоча формально він виступає незалежним інвестором. Свій перший великий капітал Ван Цзін заробив, як вказує Reuters, на державних телекомунікаційних проєктах, які здійснювалися на замовлення одразу п'ятьох міністерств у Пекіні. Згодом у блискавичній кар'єрі підприємця були й масштабні проєкти за кордоном, на які виділялися мільярди від державного Китайського банку розвитку. За інформацією українських ЗМІ, за кредити від державного банку Ван Цзін купував і акції «Мотор Січ». Отже, якщо він не зможе через санкції повернути кредити, активи автоматично опиняться у власності китайського держбанку. За інформацією ділового видання Bloomberg, у Ван Цзіна вже неабиякі фінансові проблеми. Через борги у Китаї на нього подано цілу низку позовів. У грудні суд обмежив щомісячні видатки бізнесмена і заборонив йому купувати залізничні і авіаквитки, їздити на відпочинок або знімати офісні приміщення.