Литва дала слабину щодо підтримки Тайваню

Тайпей заявляє, що виділить 200 млн доларів інвестицій для литовського бізнесу. Китай вимагає, щоб Вільнюс відмовився від визнання представницього офісу Тайваню з цією назвою.

Про це йдеться у статті SCMP.

Як відомо, імперіалізм Китаю простягається на Тайвань: КНР вимагає, щоб інші країни не визнавали Тайвань як такий, і більшість цьому слідують, щоб мати зв'язки з Китаєм, який має більший ринок.

Неофіційна китайська блокада литовських товарів, у тому числі виготовлених для транснаціональних корпорацій, триває після того, як Вільнюс визнав назву «Тайвань», замість звичного для більшості країн «міста Тайпей».

Більшість країн не дозволяють називати представництва Тайваню, щоб не злити Китай. Після блокади президент Литви Гітанас Науседа почав казати, що дозволяти назву «Тайванський представницький офіс» у Литві було «помилкою».

Пекін вважає незалежний Тайвань власною провінцією, яку зрештою треба об'єднати із рештою країни – якщо треба, силоміць.

Президент Литви поскаржився, що МЗС не радилось із ним щодо визнання представницького офісу Тайваню – МЗС це заперечує.

Литва виробляє, зокрема, кварцовий пісок для мікрочіпів, які використовуються в електроніці від смартфонів до електромобілів – Китай почав вимагати у великих компаній, щоб вони не використовували литовську сировину, під загрозою відмовити в закупівлі таких товарів. Це, звісно, сильно б'є по економіці Литви.

Китай дуже зрадів заяві президента Литви, заявивши, що «визнання помилки – це крок у правильному напрямку, але що більш важливо, потрібно діяти».

Тайвань натомість запропонував гроші у відповідь на китайський удар для Литви.

Нині тривають сварки всередині самої Литви про те, що робити далі.

Раніше Литва вирішила прямо протиставити себе Китаю, попри те, що її економіка спрямована на експорт: у Литві виробляють все – від їжі до лазерів, яке потім транснаціональні компанії продають Китаю.

Тепер Пекін дає знати транснаціональним компаніям, що якщо вони користуватимуться постачанням із Литви, то не зможуть продавати на китайському ринку чи купувати будь-що в Китаї.

Литовська сторона не називає конкретні компанії, однак Литовська конфедерація промисловців підтвердила, що ці погрози компаніям звучать і тиск уже почався.

Литва звернулася до Європейської комісії, а також розглядає запровадження фонду для своїх компаній, які постраждають від дій Китаю.

Єврокомісія вже заявила, що ЄС виступає проти всіх форм політичного тиску на держави-члени ЄС і протистоятиме такому тиску консолідовано.

Тим часом китайська влада вже почала скорочувати торгівлю з Литвою адміністративними методами – зокрема, припинивши кредитні урядові гарантії на експорт з Китаю до Литви.