Мартін Лютер яко Марк Цукерберґ

    • Розсилка
    Мартін Лютер був творцем сучасності яко епохи, в якій основною рушійною силою є масова комунікація через медіа, що залучає учасників - Мартін Лютер яко Марк Цукерберґ
    Мартін Лютер був творцем сучасності яко епохи, в якій основною рушійною силою є масова комунікація через медіа, що залучає учасників

    Мартін Лютер принагідно став кимось на кшталт теперішньої зірки, став найвідомішою особою в імперії

    Про реформацію написано, мабуть, уже все. Однак, незважаючи на минулі 500 років від революції Мартіна Лютера, відому, здавалобися, історію все ж можна інтерпретувати по-новому. Хоч би для того, щоби краще зрозуміти сучасну цивілізацію XXI століття.

    Історію краще почати з її найлегендарнішого моменту: 31 жовтня, виконуючи треби у Віттенберзі,  Мартін Лютер, авґустинський монах, прибив на дверях замкової церкви 95 тез про відпущення гріхів. Себастьян Дуда, автор книги «Реформація. Революція Лютера» (вид «Helion», 2017), переконує, що ця подія не була лише сконструйованим на потреби історії міфом, а дійсно відбулася, що підтверджують відповідні джерела. Але  релігійну революцію ініціював, прецінь, не геппенінг, розіграний спільно із Йоганном Агріколою. Лютер вміло зібрав плоди інтелектуального ферменту, який дозрівав в Європі вже десятки років, і важливою причиною якого була зіпсованість кліру.

    Себастьян Дуда робить з дозрівання реформи контекст, що дозволяє краще зрозуміти справу самого Лютера, яка невідомо чи прозвучала би з такою силою, коли б не жертва сто років перед тим Яна Гуса. Смерть чеського реформатора на багатті залишалася в пам'яті всіх, хто носився з бажанням змінити Церкву і правила релігійного життя. Лютер, кидаючи виклик папству, не міг передбачити наслідків своєї діяльності, однак був упевнений, що починає смертельно небезпечну гру. Чому саме він домігся успіху, а Гус увійшов в історію як мученик?

    Жоден відповідальний історик не наважиться вказати одну причину, яка зумовила складний історичний процес — він був спів-творений не тільки священиками, а й належав до сфер політики, культури й економіки. Однак у цій гущі в середині XV століття з'являється новий чинник — винахід друку зі змінним шрифтом Йоганна Гутенберга. Це саме той якір, яким скористався Ендрю Петтеґрі, автор другої знаменитої історії Мартіна Лютера та реформації під назвою «Бренд Лютер. Про те, як нікому не відомий чернець змінив своє маленьке містечко у видавничий центр, став найзнаменитішою особою в Європі і започаткував реформацію»(вид. «Krytyka Polityczna», 2017).

    Петтеґрі показує, що Лютер не обмежився лиш виробленням критичної доктрини та ідеї на оздоровлення релігійного життя. Овшім, його теологічна рефлексія мала ключове значення, однак цього було недостатньо для досягнення успіху. Потрібна була ефективна комунікаційна стратегія. Мартін Лютер виявився майстром нових медіа початку XVI ст., на кшталт сучасного нам Марка Цукерберґа, творця Facebook. По-перше, він натрапив на неочевидну ідею друкувати свої роботи німецькою мовою, а не використовуваною в інтелектуальних диспутах латиною. Цим рішенням він відразу збільшив коло потенційних читачів. Щоб реально їх досягти, він потребував ще відповідної форми — мови, типографії, графіки.

    Лютер замінив доволі сокирне на переломі XV—XVI ст. друковане медіа на інструмент живої публічної дискусії, що залучала не тільки освічену еліту, а й усіх, хто вміє читати. Відсталий станом на 1517 рік Віттенберґ за кілька десятиліть став найважливішим видавничим осередком Німеччини, детронізуючи такі потуги, як Нюрнберґ і Страсбурґ. Між 1502-м а 1516 роками друкарі з Віттенберґу видали 123 книжки з доволі хирлявими накладами. А в період 1517—46 рр. з'явився 2721 твір загальним накладом 3 млн примірників! Кожна третя публікація — авторства Мартіна Лютера. Співтворцем цього успіху був Лукас Кранах, який приділив свій мистецький талант, щоби надати публікаціям Лютера досконалу естетичну форму. Як пише Петтеґрі, «в результаті з'явилася нова форма книжки, яка була важливим амбасадором руху, — смілива, читабельна і виразно інакша від всього, що їй передувало. Ось характерні риси «бренду Лютер», успіх якої на ринку належав до найістотніших серед бурхливих подій, що потрясали вітчизну відомого проповідника після 1517 року».

    Мартін Лютер принагідно став кимось на кшталт теперішньої зірки, став найвідомішою особою в імперії. І саме ця популярність, переконує історик, захистила його в 1521 році — при конфронтації з імператором під час сейму в Вормсі він не розділив долю Гуса. Медійна революція Лютера і Кранаха, у свою чергу, підготувала ґрунт для майбутнього розвитку преси, про що Петтеґрі пише в інших своїх роботах. Роки релігійних диспутів, що йшли в реформаційних памфлетах (Flugschriften), розбудили апетит публіки на постійне продукування нових текстів. Попит швидко заповнили матеріали іншого змісту: новини з полю бою, описи злочинів, сцени з життя королів. Цим всім донині живуть масові медіа. Масова комунікація національними мовами уможливила виникнення громадської думки і нового виду спільноти — народу.

    Ендрю Петтеґрі у своїй книжці показує, що Мартін Лютер був не тільки релігійним революціонером, який заснував протестантизм, але також і творцем сучасності яко епохи, в якій основною рушійною силою є масова комунікація через медіа, що залучає учасників.

    Sebastian Duda, Reformacja. Rewolucja Lutra, Helion 2017
    Andrew Pettegree, Marka Luter. О tym, jak nikomu nieznany mnich zmienił swoje niewielkie miasto w centrum wydawnicze, zaistniał jako najsławniejsza osoba w Europie i zapoczątkował reformację, Krytyka Polityczna 2017

    Edwin Bendyk
    Początki nowoczesności
    Polityka, 24.01.2018
    Зреферував О.Д.

    Джерело: Zbruc

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ