Наступний удар Вашингтона: оновлені секторальні санкції США щодо Росії

Того ж дня, як держсекретар США Рекс Тіллерсон у виступі учергове наголосив на збереженні американських санкцій проти Росії, поки та не «припинить дії, які призвели до них» в Україні, набули чинності розширені фінансові обмеження Вашингтона щодо Москви.

У вівторок, 28 листопада, американське міністерство фінансів оприлюднило розпорядження, згідно з яким запроваджуються додаткові обмеження щодо операцій з кредитування низки російських компаній з фінансового та енергетичного сектора або ж тих, хто діє в їхніх інтересах. Для російських банків та фінансових компаній термін погашення нових боргових зобов'язань перед американцями, починаючи з 28 листопада, скорочується вдвічі - з 30 до 14 днів. Для енергетичних компаній термін погашення таких боргів скоротили з 90 до 60 днів. Таким чином, доступ підсанкційних російських компаній до грошей на американському фінансовому ринку тепер іще суттєвіше обмежується. 

Новий закон - старі санкції

Хоча ці санкції за свою суттю не нові, а діють іще з літа 2014 року, обмеження для російських фінансових та енергетичних компаній в США віднині стають значно суворішими. Серед найбільших компаній, яких вони стосуються, - «Газпром», «Роснефть», «Лукойл», «Сбербанк», «ВТБ», а також низка афілійованих із ними структур. Таким чином американський уряд виконує закон, ухвалений Конгресом у липні цього року і підписаний президентом Дональдом Трампом у серпні. Цим документом Вашингтон вирішив додатково посилити санкції проти Москви - не лише через її дії в Україні, але й через події в Сирії й імовірне втручання Кремля у президентську виборчу кампанію у США 2016 року.

Розширення обмежень для російських фінансових і енергетичних компаній стало першим кроком фактичної імплементації нового санкційного закону. Згідно з ним, санкції мають бути запроваджені проти «корумпованих російських чиновників і осіб, причетних до порушень прав людини, постачання зброї уряду президента Сирії Башара Асада та кібератак від імені російського уряду». Обмеження націлені також на російський енергетичний сектор, гірничу промисловість, металургію, суднобудування і залізницю, а також сектор оборони. Опинилися у списку й компанії та особи з контрольованих проросійськими сепаратистами територій Донбасу («ДНР» та «ЛНР») і анексованого Росією Криму.

Далі буде

Наприкінці вересня Дональд Трамп доручив держсекретарю Тіллерсону та міністру фінансів США Стівену Мнучіну працювати над виконанням як попередніх, так і нового закону про санкції щодо Росії. Уже невдовзі, 26 жовтня, Тіллерсон передав Конгресу список російських компаній і організацій, щодо яких планується запровадити нові санкції. До нього потрапили найбільші російські підприємства, пов'язані із оборонною промисловістю: «Калашников», «Уралвагонзавод», "Рособоронэкспорт», «МИГ», «Сухой», «Туполев», «Ижмаш», «Ростех», «Вертолеты России» та інші. Потрапили туди й силові відомства Росії: Федеральна служба безпеки (ФСБ), Служба зовнішньої розвідки (СЗР), Головне управління Генштабу (колишнє ГРУ).

І хоча перелік, підписаний держсекретарем США Рексом Тіллерсоном, не означає автоматичного поширення санкцій на згадані компанії та структури, а є лише пропозицією відомства з визначення таких підприємств та організацій, фактичне поширення санкцій на них, схоже, лише справа часу.

Критика з Європи

Дискусія навколо нового закону про санкції США супроводжувалася палкими міжнародними суперечками. Адже на відміну від попередніх, цей крок Вашингтона щодо Москви не був узгоджений із партнерами з Євросоюзу. Він викликав гучну критику з боку урядів низки країн ЄС. Зокрема, у Берліні США закинули, що під прикриттям боротьби з агресією Росії ті хочуть здобути для себе нові ринки для зрідженого газу. Адже у документі прямо вказується на мету США завадити будівництву газогону «Північний потік-2», який німецькі енергетичні концерни планують реалізувати спільно з «Газпромом», і сприяти збільшенню поставок до Європи зрідженого газу зі Сполучених Штатів замість російського палива. Таким чином, під санкції теоретично можуть потрапити й європейські компанії, задіяні у реалізації проекту, серед яких австрійська OMV, французька Engie, немецкі Wintershall та Uniper, а також британсько-нідерландська Shell.

Більшість зі згаданих нових санкцій США ще не діють. Тоді як інші обмеження є чинними вже кілька років. Персональні штрафні заходи проти низки фізичних та юридичних осіб були запроваджені ще 2014 року після анексії Росією Криму. Після цього список підсанкційних компаній та осіб кілька разів розширювався. Востаннє - наприкінці 2016 року. Тоді до переліку додали 23 юридичні особи з Росії та Криму, а також сім фізичних осіб.