Призов по-українськи: з нічного клубу до військкомату

Призов по-українськи: з нічного клубу до військкомату
Восени 2013 року призов в Україні скасували, однак вже у 2014 році, після початку бойових дій на Донбасі, його відновили

Врученням повістки до військкомату закінчився візит до одного з нічних клубів у центрі Львова для дванадцяти юнаків увечері 3 листопада

Поліцейські та військові прийшли на Криву Липу - вуличку, повну популярних серед молоді барів та кафе, - за кілька днів після подібного рейду людей у формі на київський клуб Jugendhub. Його відвідувачі призовного віку несподівано для себе опинилися трохи пізніше у військкоматі.

Ці події викликали неоднозначну реакцію. Губернатор Львівської області підтримав військових, назвавши відвідувачів нічних клубів «мажорами», які «повинні спочатку пройти службу в армії, а вже потім розважатися».

Офіс омбудсмена назвав дії силовиків незаконними і поскаржився на них у прокуратуру. Військові обіцяють, що продовжать «вручати повістки в громадських місцях» до закінчення осіннього призову.

ВВС розбиралася, чи будуть люди в формі і далі шукати призовників у барах та ресторанах, навіщо 22-річному хлопцю може знадобитися одруження на власній двоюрідній бабусі, і як львівські рейвери збираються співпрацювати з «Правим сектором».

Парадокс на Кривій Липі

З 19-річною студенткою Софією Галан ми зустрічаємося просто на Кривий Липі - вузькій львівській вуличці півтори сотні метрів завдовжки, буквально забитій кафешками, ресторанчиками й кальянними барами. На початку і в кінці вулички - арки, перекривши які можна перетворити Криву Липу на пастку для тих, хто не встиг звідти вийти.

Приблизно за такою схемою діяли близько двох десятків поліцейських і військових, які прийшли сюди приблизно о пів на одинадцяту вечора в п'ятницю, 3 листопада, розповідає Софія.

Вона з друзями шукала місце, щоб сісти, але ніде не було вільних столиків. Зайшли до «Парадоксу» - нічного клубу на підвальному поверсі будівлі на самому початку Кривої Липи.

«Адміністратор ніяк не могла вирішити, може вона нас посадити чи ні. Ми розвернулися, пішли, а на виході - сюрприз. Стоять чоловік п'ять: поліцейський в балаклаві і бронежилеті та кілька військових. І у них перепалка з охороною: ці стверджують, що мають право зайти всередину і перевіряти документи у відвідувачів, а ті - що їх не пустять», - розповідає Софія.

Дівчину та її супутників спочатку випускати відмовлялися, але потім, коли розмова на вході до «Парадоксу» перейшла на підвищені тони, їм таки вдалося протиснутися на вулицю. На виході з Кривої Липи стояли інші люди в формі.

«Не представлялися, документів не показували. Дівчат пропустили, хлопців - тільки після того, як перевірили студентські квитки і пробили по якійсь базі», - продовжує Софія.

За її оцінками, в той вечір через руки поліцейських і військових пройшли десятки людей.

Повернувшись додому, вона написала у Facebook пост про побачене. Наступного дня про події на Кривий Липі вже говорили в новинах.

«Ніякої облави»

За тиждень до цих подій поліцейські увірвалися на вечірку, яка проходила в київському клубі Jugendhub. Після обшуку приблизно три десятки його відвідувачів привезли до військкомату, де на наступний день більшості з них вручили повістки на призовну комісію.

І якщо дії київських поліцейських могли бути просто ексцесом виконавців, то візит людей у формі на Криву Липу у Львові навів на думки про те, що йдеться про продуману тактику.

Ще більше приводів для подібних роздумів дали пояснення військового комісара Львівської області Олександра Тіщенка.

За його словами, першими на Криву Липу прибули поліцейські, які шукали в центрі Львова нелегальних мігрантів. У ході перевірки документів вони виявили осіб, що ухиляються від призову, і викликали на місце подій співробітників військкомату, які виписали «зайцям» 12 повісток.

Поліцейські, на відміну від військових, мають право перевіряти документи у цивільних осіб. Військові ж, у свою чергу, мають право виписувати повістки. Тобто, резюмували в військкоматі, закон не був порушений.

«Ніякої облави не було. Ситуація є значно перебільшеною. Ніхто Криву Липу не перекривав», - заявив Тіщенко.

Слова військкома заперечили самі ж поліцейські.

У львівській патрульній поліції ВВС заявили, що того вечора «копи» здійснювали штатне патрулювання Кривої Липи і ніяких військових туди не викликали.

Більше того, додали там, військкомат не передавав поліцейським свою базу «ухильників», тому виявити їх у ході звичайної перевірки документів поліція не могла б навіть теоретично.

«Нерозумні військкоми пишуть, що начебто з допомогою поліції проводять набір до армії... Подібні заяви - це ворожа провокація. Поліція ніколи не втручається у справи збройних сил», - різко написав у Facebook керівник національної поліції України Сергій Князєв.

Правозахисники критикують дії представників обох силових відомств.

«Йдеться про абсолютно безпідставну участь військовослужбовців у діях по розшуку цивільних осіб, які, на їхню думку, не з'являються до військкомату. Людей, які уникають проходження служби, можуть розшукувати виключно поліцейські і виключно в установленому порядку, а не так - через, вибачте, відловлювання на вулиці», - каже ВВС керівник секретаріату уповноваженого Верховної ради з прав людини Богдан Крикливенко.

За його словами, днями до офісу омбудсмена надійшов сигнал про схожий інцидент у Тернополі.

«Це свідчить про те, що проблема має ознаки системності», - констатує Крикливенко і додає: його офіс направив до Генпрокуратури листи з проханням розібратися в ситуації. Відповідь звідти наразі не надійшла.

Планові показники

У офісі омбудсмена підозрюють, що причиною підвищеної уваги військкоматів до нічних клубів може бути зрив виконання планів осіннього призову на строкову службу.

Всього в рамках призову, який стартував на початку жовтня, піти на службу мусять понад десять тисяч новобранців віком від 20 до 27 років.

«Нічого подібного. Плани з призову реалізовуються відповідно до встановлених графіків, жодних зривів немає», - запевняє ВВС речник Збройних сил України Юзеф Венскович.

За його даними, станом на кінець минулого тижня до військових частин для проходження служби направили понад 75% від планової кількості призовників.

Однак співробітники кількох військкоматів центральних областей України, з якими анонімно поспілкувалася ВВС, підтверджують: нинішня призовна кампанія проходить гірше, ніж попередні.

Військовим доводиться йти на «креативні» кроки, на кшталт ранкових або вечірніх квартирних обходів юнаків призовного віку, походів на ринки і, виходить, до нічних клубів.

Не відстають від військкомів у плані «креативності» і потенційні призовники. «Хітом» нинішньої кампанії називають випадок у Вінниці, де 22-річний юнак одружився з 82-річною сестрою своєї бабусі й приніс до військкомату довідку про інвалідність дружини в якості підстави для отримання відстрочки від призову.

Львівська область стикається з тими самими проблемами, що й інші регіони країни, визнає в розмові з ВВС речник Західного регіонального медіацентру Міністерства оборони України Олександр Поронюк.

З одного боку, каже він, армія, згідно з соцопитуваннями, протягом останніх років перетворилася на лідера з довіри серед державних інституцій України. З іншого - виконувати план по призову стає дедалі важче.

Головна причина, з якої потенційні призовники не рвуться до армії, - страх потрапити до зони бойових дій на сході. Хоча, тут же зазначає Поронюк, законодавство прямо забороняє висилати солдатів-строковиків на Донбас.

Крім того, каже Поронюк, важливим для людей, які вступають у доросле життя, є фінансовий фактор.

«Адже у нас поруч кордон, а наші сусіди-поляки прямо заохочують: їдьте, мовляв, до нас, гроші непогані, за п'ять-сім років отримаєте громадянство… Та й переїзд до Києва чи Львова часто дає молодій людині можливість заробляти в багато разів більше, ніж в армії», - говорить він.

Потенційного строковика Збройні сили залучають обіцянкою одноразової виплати в розмірі 3200 грн і зобов'язанням роботодавця виплачувати солдатові під час роботи середню зарплату. Однак остання вимога часто ігнорується: роботодавець формально переводить такого співробітника на «мінімалку» або зовсім звільняє.

«Але ж це питання не до військкомату», - розводить руками Поронюк.

«Взагалі-то, до армії, звичайно, повинні не просто йти. В армію повинні відбирати найкращих з найкращих. Але така ось у нас зараз ситуація. Перехідний період», - говорить він, виправдовуючи дії військових на Кривий Липі.

Клуб - після армії

Виправдовують їх і чимало львів'ян - на чолі з тамтешнім губернатором.

Голова Львівської ОДА Олег Синютка заявив, що в нічних клубах сидять в основному «мажори», а акції з вручення їм повісток повинні бути максимально публічними.

«Необхідно спочатку виконати свій обов'язок і пройти службу в армії, а вже потім розважатись у клубах», - сказав він.

Обговорення подій на Кривій Липі у місцевих Facebook-спільнотах часто були вкрай напруженими.

«Права громадян України були попрані у нахабній формі», - писав, наприклад, один з користувачів, і тут же наражався на різкі відповіді земляків.

«Які права можуть бути в нікчем, які ховаються у мами під спідницею і по ночах у клубах?» - запитував один з його опонентів.

«Соромно за молодь», - резюмувала інша учасниця дискусії.

Події на Кривій Липі за лічені дні стали приводом для жартів, деякі з яких місцева громадськість сприйняла всерйоз.

Припустімо, в оголошення про те, що військкомат має намір вручати повістки на стадіоні «Арена Львів» під час футбольного матчу між збірними України та Словаччини, ніхто не повірив.

А ось новина про те, що військкоми провели рейд на чоловічий монастир у Жовкві під Львовом і вручили повістки ченцям-василіянам, був змушений спростовувати особисто військовий комісар Львівщини.

Доцент чи «Правий сектор»?

Однак жарти жартами, а події на Кривій Липі стали приводом для серйозного занепокоєння організаторів вечірок у львівських клубах.

За кілька днів після того інциденту два десятки людей - представників абсолютно різних вікових груп та субкультур - зібралися, аби обговорити ситуацію, що склалася.

«Ми розуміли, що Києвом і Кривою Липою ця ситуація може і не обмежитися. Ми постійно організовуємо події, у нас працюють клуби, проводяться вечірки. Нам потрібно розуміти, як нам діяти у разі такої облави», - говорить ВВС культурний менеджер Ляна Мицько, яка брала участь в цьому засіданні.

Частина тих, хто прийшов, переконували, що єдиний дієвий спосіб застрахуватися від небажаних візитів військових і поліцейських - це фізичний опір.

«Один з присутніх - колишній учасник АТО, захисник Донецького аеропорту - сказав: я можу «підписати» своїх пацанів з «Правого сектора», тільки вони зможуть стримати ці облави», - каже Ляна.

Інші - люди, в основному, молодші - доводили, що протидіяти можливим проблемам варто виключно в юридичному руслі.

У результаті домовилися зустрітися ще раз: на цій зустрічі на питання організаторів культурних подій відповідатиме спеціально запрошений юрист - доцент Львівського університету.

Кава вдома

Цілком можливо, що консультації юриста знадобляться організаторам вечірок вже найближчим часом: львівські військові кажуть, що продовжать «передбачене законом вручення повісток в громадських місцях».

«Строкова служба потрібна нам, щоб ми мали підготовлені мобілізаційні ресурси на випадок, не дай Бог, якогось загострення ситуації (на Донбасі)... Це питання національної безпеки, нашого з вами майбутнього!» - переконує Олександр Поронюк із Західного медіа-центру Міноборони.

Він впевнений, що Львівська область виконає план осіннього призову, однак, продовжує він, події в київському Jugendhub і на львівській Кривій Липі довели, що система призову на строкову службу потребує змін.

За словами Поронюка, до українського парламенту вже подали законопроект, який передбачає, зокрема, збільшення соцпакету для призовників та підвищення відповідальності для «ухильників».

Але чи стануть депутати займатися не найвигіднішою в електоральному плані темою призову, коли в кулуарах Ради дедалі частіше говорять про політичні конфігурації перед наміченими на 2019 рік президентськими і парламентськими виборами?

«Дуже великий плюс, що сьогодні Україну підтримують західні держави. Але опиратися нам потрібно, перш за все, на свої ресурси. Що більше у нас буде своєї техніки, що більше адекватних хлопців, які отримали бойовий гарт у мирний час, то більше шансів, що ми будемо серед європейських країн. Інакше буде біда і горе для нас усіх - хто живе і хто буде жити «, - щиро, хоч і трохи пафосно каже Поронюк.

Чи стає держава сильнішою від того, що ловить своїх майбутніх захисників у нічних клубах? Організатор концертів і фестивалів Ляна Мицько так не вважає.

«(Подіями на Кривій Липі), цим дрібним прецедентом держава просто дискредитувала себе, армію, поліцію. Вона показала тим людям, які, може, й хотіли якось прислужитися державі, що з таким свавіллям там нема з ким працювати. (Найголовніше), що ми зрозуміли, - що це може повторитися, що вони тепер можуть зайти будь-куди», - каже вона.

Відразу кілька друзів Софії Галан, очевидиці подій на Кривій Липі, зробили свої висновки з побаченого.

«Люди бояться увечері вийти кави попити. Кажуть: краще посиджу, вдома поп'ю», - говорить вона.

Сидіти в чотирьох стінах знайомим Софії залишилося недовго: осіння призовна кампанія закінчується за два тижні, 28 листопада. А за якими правилами буде проходити наступний, весняний призов, - наразі невідомо.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: