Рада асоціації Україна-ЄС: за що хвалили Київ і на що дадуть гроші

Українські високопосадовці протягом тижня аж тричі відвідували Брюссель. Після міністра закордонних справ Павла Клімкіна та, згодом, президента Петра Порошенка, для участі у Раді асоціації Україна-ЄС 17 грудня до бельгійської столиці прибула ціла урядова делегація на чолі з прем'єром Володимиром Гройсманом.

Рада асоціації проводиться один раз на рік. Від ЄС у ній бере участь верховна представниця із зовнішньої політики Федеріка Могеріні. Ціль Ради - підбити підсумки в реформах України на шляху євроінтеграції та визначити завдання на наступний рік.

Керченська криза

Утім, цього разу як у спільній заяві Ради, так і на прес-конференції за її підсумками першою темою була ескалація в Керченській протоці та в Азовському морі, зокрема події 25 листопада, коли Росія після спроби трьох українських військових кораблів пройти з Чорного до Азовського моря атакувала їх і захопила кораблі та 24 членів екіпажів.

Із самого початку Євросоюз закликав усі сторони до деескалації, а Росію - звільнити захоплених моряків і кораблі та не перешкоджати вільному судноплавству. У заяві Ради асоціації, яку погоджують обидві сторони, повторюються ті самі заклики на адресу РФ.

На саміті 13 грудня лідери об'єднання домовилися, що ЄС готовий ухвалити заходи для посилення підтримки, яку Євросоюз надає Україні, «зокрема» тим регіонам, які зачепили дії Росії. Таке формулювання відкриває можливість і для інших заходів підтримки, аж навіть до нових санкцій, хоча у Євросоюзі поки утримуються навіть від згадок про них. А у заяві Ради асоціації з'явився іще один елемент: «ЄС продовжить уважно стежити за ситуацією та сповнений наміру діяти відповідно, у тісній координації з міжнародними партнерами».

З весни Росія проводить посилені перевірки торговельних суден, які прямують до та з українських портів у Азовському морі. Гройсман не навів цифр, яких збитків вже завдали ці дії, лише назвавши їх «достатньо серйозними». Він повідомив, що лише 10 відсотків від суден, які РФ посилено доглядає, ходять під прапором України.

Євросоюз готовий допомогти українському Приазов'ю. І для цього на початку 2019 року планує надіслати до України місію, яка оцінить ситуацію на місці. Як уточнив Гройсман, ідеться в першу чергу про розвиток інфраструктури регіону, і задля цього уряд у Києві може об'єднати фінансові та експертні зусилля з ЄС.

Могеріні хвалить Гройсмана

Українська делегація в Брюсселі була масштабною. Адже, крім Гройсмана, у ній були ще два віце-прем'єри та два міністри. Глава українського уряду після Ради асоціації зустрівся ще і з президентом Європейської Ради Дональдом Туском, главою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером. Туск написав у Twitter, що дискусія щодо реформ в Україні була «хорошою».

На Раді наголосили на позитивних ефектах, які принесла Угода про асоціацію за трохи більше року своєї дії. Це передусім зростання торгівлі між ЄС і Україною. За словами Гройсмана, 42 відсотки українського експорту надходять до ЄС. Але це також і безвізовий режим, яким скористалися вже понад півмільйона українців.

Під час свого виступу на підсумковій прес-конференції Могеріні аж чотири рази похвалила Гройсмана, його «лідерство», «рішучість» у боротьбі з корупцією, дякувала за його «дружбу». Це вже стало свого роду традицією, що Могеріні хвалить Гройсмана, адже між ними склалися дуже хороші відносини.

Зокрема, вона вказала на «важливий прогрес» у приведенні Україною свого законодавства у відповідність до норм ЄС. «Дозвольте мені дуже чітко сказати, що ми визнаємо та хвалимо здійснену роботу та досягнуті результати (реформ. - Ред.)», - сказала Могеріні і наче побіжно додала, що «очевидно, потрібна подальша робота». Передусім треба працювати над покращенням інвестиційного та бізнес-клімату, корпоративного управління. І навіть у боротьбі з корупцією, де ЄС чи не найбільше критикує Київ, Могеріні спершу зазначила, що Україна здійснила важливі кроки, а лиш потім додала, що це залишається одним з ключових викликів.

Антикорупційний суд у першому кварталі 2019-го

У заяві Ради асоціації зазначено, що обидві сторони очікують запуску Вищого антикорупційного суду та початку винесення ним вироків. Гройсман пообіцяв, що в першому кварталі 2019 року «Україна отримає незалежний антикорупційний суд».

У заяві Ради асоціації, серед іншого, закликали Київ скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка. Але в цілому в ній значно менше критики на адресу української влади, аніж у звіті Єврокомісії або резолюції Європарламенту, які теж оцінювали стан відносин між ЄС та Україною. Коли Гройсмана запитали про цю критику, він зауважив, що в заяві Ради говориться про «конкретний прогрес і ті завдання, які ми поставили на майбутнє». «Ви чули від верховного представника (Могеріні. - Ред.), що вони високо оцінюють зусилля мого уряду щодо впровадження угоди про асоціацію», - задоволено зазначив український прем'єр.

Українська делегація поїде додому не з порожніми руками. У Брюсселі підписали вісім угод на понад 200 мільйонів євро. Зокрема, ЄС надасть 54 мільйони євро на енергозбереження в Україні, ще 58 мільйонів євро - на модернізацію системи професійно-технічної освіти. З Європейським інвестиційним банком домовилися про кредит у 50 мільйонів євро на розвиток доріг. Серед іншого, побудують об'їзну дорогу довкола Тернополя, як складову Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T).

Секторальна інтеграція

Після початку дії Угоди про асоціацію та запровадження безвізового режиму Порошенко в кінці 2017 року проголосив нову ціль для України - секторальної інтеграції у ЄС. Йшлося про бажання приєднатися до цифрового та енергетичного ринків, митного союзу та Шенгенської зони.

У нинішній же заяві Ради асоціації говориться не про інтеграцію, а про «поглиблення співпраці» у низці секторів. Зокрема, визнається прагнення України інтегруватися в енергетичний союз ЄС, однак лише «коли будуть завершені реформи». Серед завдань - створення незалежних операторів газотранспортної системи та електричних мереж, завершення корпоратизації та сертифікації «Укренерго». Також Брюссель погодився провести разом з Києвом оцінку цифрової економіки України для того, щоб привести її у відповідність до норм Євросоюзу. Ще одна сфера - юстиція та внутрішні справи. Тут обидві сторони вирішили досягти конкретних результатів у спільному прикордонному контролі, у співпраці між системами надання притулку та біометричного контролю.

Не оминули в заяві і тему виборів, які відбудуться наступного року. ЄС очікує повноцінного фінансування суспільного мовлення в Україні до початку передвиборчої кампанії та реформування виборчого законодавства. Могеріні висловила впевненість, що Гройсман продовжить реформи і наступного року. «Дехто каже, незважаючи на вибори. Але ті з нас, хто вірить у демократію, певні, що вибори - це хороша нагода для просування реформ, а не перешкода», - підсумувала Могеріні.