Саміт G20 у Гамбурзі: чи дає глобалізація «задній хід»?

    • Розсилка
    Саміт G20 у Гамбурзі: чи дає глобалізація «задній хід»?

    Саміт Великої двадцятки у Гамбурзі припав на час докорінних перетворень у світовій економіці. Національні інтереси беруть гору, а центри ваги зміщуються. Які сигнали може надіслати зустріч G20?

    Вільне та ганзейське місто Гамбург. Так офіційно називається місто, яке прийматиме саміт Великої двадцятки 7-8 липня, і це символічно. Ганза була союзом північнонімецьких купців та згодом багатьох міст, який виник ще у середньовіччі. Можна сказати, союз був таким собі предтечею нинішніх зон вільної торгівлі. Проте справи у вільної торгівлі зараз не такі вже й хороші. Це тим більше дивує, що світова економіка перебуває у доволі стабільному тренді на зростання.

    Тут не варто дозволяти вводити себе в оману, попереджає директор Гамбурзького інституту світової економіки (HWWI) Геннінґ Фепель (Henning Vöpel): «Можна піддатися ілюзії, що немає про що багато говорити, коли йдеться про світову економіку та глобалізацію». Але видимість оманлива, пояснює експерт, адже є низка фундаментальних змін, які обговорюватимуть на саміті G20. Серед прикладів він називає поширення ренаціоналізації та протекціоністські заходи, які впроваджують зокрема США. «Це означає, що глобалізація може певною мірою відкотитися назад», - переконаний Фепель.

    Глобалізація та вільна торгівля

    Взагалі-то це мало би радувати критиків глобалізації, які ґрунтовно готуються брати участь у демонстраціях за більш справедливий світ. Адже вони вбачають причину численних відхилень у дедалі сильнішому переплетінні світової економіки. Натомість остання доповідь Банку міжнародних розрахунків (БМР, міжнародна фінансова організація, яка перебуває у власності центробанків 60 країн світу - Ред.) вказує на користь, яку принесло це переплетіння світу. Йдеться про кращі стандарти життя та зниження кількості бідних серед населення світу. Однією з передумов для досягнення цього є якомога вільніший рух товарів і послуг у світовій економіці.

    Тож ідеться про те, щоб улаштувати торгівлю справедливо, говорить Фепель. Велике значення це має для країн, що розвиваються, особливо тих, які розташовані в Африці. Цей континент матиме протягом наступних 20 років «вирішальний» вплив на подальший розвиток глобалізації. Тому Фепель закликає захищати вільну торгівлю - і не лише від США.

    Знову суперечки щодо підсумкового комюніке?

    Чи загрожує саміту з усіма його різноманітними та все ж пов'язаними між собою темами загрузнути в суперечці довкола формулювань підсумкової заяви? У березні під час зустрічі міністрів фінансів Великої двадцятки у Баден-Бадені відбулося саме це - американці заблокували відповідні пункти. Тижнями пізніше на саміті G7 у Таорміні в Італії учасники погодилися лише на мінімальний консенсус. Але чи варта така заява паперу, на якому вона надрукована? Так, переконаний Ґабріель Фельбермайр (Gabriel Felbermayr) з мюнхенського Інституту економічних досліджень (ifo). Вся система світової економіки ґрунтується на співпраці. При цьому необхідна довіра до стабільності цієї системи. «Тому важливим є визнання відданості вільній та, де це можливо, справедливій торгівлі. І це має бути зазначено в комюніке», - говорить економіст. Хоча у минулому завжди було так, що цю відданість прописували, і при цьому багато країн реалізували частково протекціоністську політику. «Тож це є передусім визнанням лише на словах. Але і воно вже має певну цінність, бо встановлює норму. Хто ухиляється від її виконання, мусить визнавати обґрунтованість звинувачень, що поводиться без готовності до співпраці», - зауважує Фельбермайр.

    Потужний сигнал із Гамбурга

    Німці та європейці останнім часом постійно говорять про вільну та (неодмінно) справедливу торгівлю, - перебираючи таким чином у Дональда Трампа вимогу справедливих торговельних угод. Фельбермайр вбачає у цьому «радше порожнє базікання, аніж щось інше». Адже кожен має різні уявлення про »справедливість». Важливим є й інший момент: з того часу, як Дональд Трамп став президентом Сполучених Штатів, європейці та зокрема німці підкреслено часто повертаються вбік Азії - Японії, Китаю, Індії - коли йдеться про питання вільної торгівлі чи захисту клімату.

    Для Геннінґа Фепеля з гамбурзького інституту це слугує ознакою зміни економічного балансу. Почався цей процес з політики Трампа «Америка передусім». Наслідком цього може «в найгіршому разі стати також поступова ізоляція американців і втрата позицій колись провідної у військовому та економічному аспекті країни». Китайці охоче скористаються цим вакуумом, вони бачать шанс зміцнити свої позиції як великого економічного гравця. Фепель робить висновок: «Ми стоїмо на початку переформатування світової економіки».

    На саміті Великої двадцятки у Гамбурзі можуть стати видимими перші обриси цього нового порядку. Все залежить від того, наскільки готовим до співпраці виявиться Дональд Трамп. Очікування економістів від зустрічі є відносно низькими. Але одну річ, переконаний Фельбермайр, саміт за будь-яких обставин повинен реалізувати: «З Гамбурга мають надіслати потужний сигнал, що основоположної ідеї співпраці слід дотримуватися».

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ