Самоцензура Галілео Галілея

Знаменитий вчений Галілео Галілей постфактум виправляв власні висловлювання проти церковного світогляду, пом’якшуючи їх. На це вказує знайдений лист, якого Галілей написав другові 1613 року. Лист також доводить: критичний до церкви зміст іншого повідомлення ніяк не був фальсифікацією ворогів, як тоді стверджував сам Галілей. Натомість обидва вийшли з-під пера вченого – й були оригінальними.

Галілео Галілея вважають основоположником сучасної астрономії – і революціонером у науці. Італійський енциклопедист виступив проти геоцентричного церковного світогляду, через що його як єретика роками переслідувала інквізиція і врешті засудила. Проте геліоцентрична модель Галілея, що мала в основі спостереження і факти, зазнала успіху. Сьогодні всім відомо, що тоді вчений мав рацію.

Проте один момент про боротьбу Галілея за правду століттями залишався суперечливим: 1615 року інквізиції в Римі передали листа Галілея, в якому він дуже різко критикував геліоцентричний світогляд церкви. Крім того, вчений називав певні біблійні висловлювання «хибними, коли слова трактують буквально». Також Галілей заперечував компетенцію церкви у сфері астрономії.

Церква це сприйняла прямим нападом на її авторитет, тобто єрессю. Проте Галілей захищався і назвав цей лист підробкою. Він казав, що його висловлювання навмисно змінили, щоб дискредитувати. Разом зі своєю аргументацією вчений відправив до Риму правдиву, за його словами, версію листа – того, що був більш поміркованим.

Чи Галілей намагався виправити нанесену шкоду, чи справді перший лист був сфальсифікований ворогами, століттями залишалося нез’ясованим. «Різкий» лист лежав у таємних архівах Ватикану, а м’якшого варіанту існувало близько десяти копій, але чи вони виникли до чи після агресивної версії і чи обидва тексти вийшли з-під пера Галілея, встановити було неможливо. Дотепер.

Щасливим випадком історик Сальваторе Рікардо (Salvatore Ricciardo) з Університету Бергамо знайшов вирішальний у цьому конфлікті лист Галілея. Йдеться про ранню версію листа, якого відправили потім церкві. Його Галілей написав в грудні 1613 року і відправив другові в Пізу. Унікальний рукопис понад 250 років лежав забутим в архіві Королівського товариства в Лондоні, аж поки на нього не натрапив історик. «Я не міг повірити, що відкрив листа, який майже всі дослідники Галілея вважали втраченим», – сказав Рікардо.

Вирішальним виявилося те, що в цьому листі, підписаному «G.G.», видно викреслення та виправлення, які Галілей зробив сам незадовго перед відправленням – на це вказує порівняння почерку. Викреслені місця збігаються з формулюваннями, які прочитала інквізиція в листі, що мав би бути підробленим. Тобто, всупереч твердженням Галілея, й лист, через який його переслідували, ніхто не підробляв: він був написаний його рукою.

Зміни в тепер віднайденому листі доводять: Галілей сам пом’якшив свої оригінальні твердження опісля, повідомляють Рікардо та його колеги. Він зокрема змінив слово «хибне» щодо біблійних висловлювань на «здаються інакшими, ніж насправді», і згладив закид, що Біблія приховує та маскує основоположну істину.

На думку науковців, рукопис засвідчує: поміркований лист, який свого часу Галілей відправив до Риму, не був оригіналом – всупереч його твердженням. Натомість йшлося про пізніше самоцензуровану й відкореговану версію.