Спецпосланник уряду ФРН: Вікно можливостей для децентралізації в Україні скоро зачиниться
Що стоїть на заваді децентралізації в Україні і чому вікно можливостей для цієї реформи може скоро зачинитися на наступні чотири роки
Спецпосланник німецького уряду з питань реформ у галузях урядування та децентралізації в Україні Ґеорґ Мільбрадт (Georg Milbradt) 1 лютого відвідав Київ і поспілкувався з представниками влади. Головною темою стало обговорення пакету із 17 законопроектів, які стосуються різних аспектів децентралізації, котрий вже направлений до Верховної Ради. Міжнародні партнери закликають український парламент не заволікати з ухваленням законодавства. Як на сьогодні у ФРН розцінюють результати децентралізації в Україні, Ґеорґ Мільбрадт розповів в інтерв’ю DW.
Пане Мільбрадт, що, на ваш погляд, перешкоджає проведенню децентралізації в Україні?
Річ у тім, що не кожен український мер вірить у децентралізацію, тому що більшість міських голів ще не звикли до цієї нової форми місцевої демократії. Я сказав би, що лише десь половина місцевих рад це зрозуміла. Тепер ми повинні переконати другу половину. Бо ми не можемо дозволити собі мати два типи муніципалітетів: один, який діє за новими законами, і другий, який живе за старими.
Нам треба вирішити три головні проблеми. По-перше, на місцях в українських регіонах все ще існує дуже багато бюрократії, яка стає на заваді об’єднанню громад. По-друге, треба давати більше ініціативи тим громадам, які вже об’єдналися і дозволити їм брати на роботу кваліфікований персонал, тому що нові громади потребують кваліфікованих співробітників, щоб вирішувати всі поставлені завдання. По-третє, необхідно уважніше придивитися, що відбувається на рівні районів. Адже ми збираємося скоротити кількість місцевих рад з 11 тисяч до 1,5-1 тисячі. Подекуди таке скорочення термінове, бо існують райони, де вся їх територія управляється новою громадою, водночас в районній раді працює стара адміністрація. Така ситуація незрозуміла і хистка, тому важливо ухвалити нові закони щодо децентралізації на районному рівні.
А як щодо корупції на місцях? Чи не заважає вона децентралізації?
Природно, якщо ви децентралізуєте владу, то ви децентралізуєте і корупцію. Але боротися з корупцією на місцевому рівні легше. Тому що люди краще знають одне одного і розуміють процеси, які відбуваються.
Крім того, в Україні введена чудова система ProZorro, яка дає змогу громадянам контролювати свою нову адміністрацію. Можливо, необхідно більше прозорості в тому числі й на місцевому рівні, проте це великою мірою - завдання громадянського суспільства. У деяких містах вже діють доволі активні групи, в інших - ця активність доволі млява. Проте, на мою думку, люди зрештою усвідомлять, що самі можуть впливати на місцеву політику й будуть активніші, ніж за старої системи, коли більшість людей мали враження, що б вони не робили і що б не казали, це не матиме жодного впливу на владу.
Якою є сума фінансової допомоги, яку німецький уряд виділяє для реформи децентралізації в Україні?
Головна фінансова допомога на децентралізацію надходить з Євросоюзу. Вона становить близько ста мільйонів євро за останні три роки. Ці гроші були виділені під Програму для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку (U-LEAD), яку, окрім ЄС, фінансують Данія, Естонія, Німеччина, Польща та Швеція. Завдання цієї програми полягає у допомозі з імплементації законодавства щодо децентралізації в Україні.
Загалом ви задоволені темпами, якими рухається децентралізація в Україні?
Гадаю, нам треба все-таки підвищити швидкість. Адже наступні президентські та парламентські вибори в Україні пройдуть у 2019 році, місцеві вибори - у 2020-му. Тому нам треба поспішити, щоб представити необхідне для децентралізації законодавство та імплементувати його. Вікно цих можливостей закриється десь улітку. А нове відчиниться лише десь у 2021-2022 роках. Тож нам сьогодні треба робити все можливе, щоб 17 важливих законопроектів, які вже перебувають у Верховній Раді, були ухвалені. І ми сподіваємося, що вона це зробить.
Коментарі — 0