Вакцина проти Альцгеймера викликає обережний оптимізм
Нова вакцина проти Альцгеймера здатна пригальмувати розвиток деменції принаймні у деяких пацієнтів
Це доводять результати клінічних досліджень другої фази, що тривали два роки. Вакцина має в основі пептид і призводить до утворення антитіл проти дефективного тау-білка (нейрофіламенту МAРТ), який вважають одним із причин розвитку Альцгеймера. У пацієнтів, що мали підвищений показник дефективного МАРТ на початку дослідження, у процесі розвідки він зменшився під дією вакцини, відповідно симптоми Альцгеймера ослабли.
Досі проти деменції Альцгеймера немає ліків – прогресивну деградацію мозкових клітин не вдається ні зупинити, ні зробити зворотною. Але постійно з’являються нові препарати, які діють проти типових для Альцгеймера бета-амілоїдних відкладень у мозку. Однак ефективність цих речовин або розчаровує, або виявляється обмеженою, як у випадку з недавно дозволеним у США моноклональним антитілом Aducanumab.
Інший підхід обрала команда на чолі з Петром Новаком (Petr Novak) з AXON Neuroscience в Братиславі. Їхня терапія діє не лише на бета-амілоїдні протеїни, а й на MAPT (англ. Microtubule associated protein tau) – ниткоподібний білок, що при Альцгеймері формується з вадами, накопичуючись у мозкових клітинах. Ці накопичення МАРТ також уважають однією з причин деменції, а його розповсюдження в мозку – ознакою недавно ідентифікованого підтипу Альцгеймера.
Аби перешкодити поширенню патогенних нейрофібрилів, Новак і його команда розробили пептидну вакцину проти дефективного МАРТ. Вона складається з пептиду, до складу якого, своєю чергою, входить чотири елементи патогенного протеїнового варіанта.
Контакт із цією вакциною змушує імунну систему пацієнтів цілеспрямовано утворювати антитіла проти дефективного МАРТ. У дослідженнях на тваринах уже вдалося запобігати прогресивному виродженню МАРТ та зробити зворотними симптоми деменції у пацюків.
Чи ця вакцина проти Альцгеймера буде ефективною і для людей, проаналізували науковці у другій фазі клінічних досліджень, в якій взяли участь 196 пацієнтів із помірно вираженими симптомами Альцгеймера. Дві третини учасників отримали по 11 ін’єкцій з пептидною вакциною: спочатку з перервою в чотири тижні, а потім – що 14 тижнів. Третина учасників отримувала лише плацебо. Придатними для дослідження були пацієнти з підвищеними показниками МАРТ у спинномозковій рідині або ті, в кого сканування виявили суттєве зменшення об’єму головного мозку.
Упродовж двох років науковці контролювали, зокрема, кількість утворених антитіл, що діяли проти дефективного МАРТ, та накопичення нейрофібрилів у мозку. Паралельно дослідники з регулярною періодичністю проводили стандартизовані тести розумової продуктивності.
Результат: як і сподівалися, серед піддослідних у 98,3% вакцинованих з’явилося більше антитіл проти дефективного МАРТ. Титри антитіл імуноглобуліну-G становили в середньому 1:17,350 – повідомив Новак зі своєю командою. Серйозних побічних ефектів при цьому не зафіксували. «Тож вакцина AADvac1 проявила себе надійною й такою, що добре переноситься», – сказали науковці.
Але ще важливіше: у вакцинованих осіб у процесі дослідження зменшився біомаркер, що вказує на присутність патогенного МАРТ в головному та спинному мозку. Крім того, вакцина зменшила концентрацію нейрофіламенту NfL: в крові вакцинованих його було на 58% менше у порівнянні з групою, що приймала плацебо. Цей нейрофіламент також вважають ознакою змін, зумовлених Альцгеймером.
Але виразними та помітними позитивні впливи були тільки в тих пацієнтів, у кого на початку спостереження була підвищена концентрація МАРТ. Ті учасники дослідження, у кого Альцгеймера діагностували на основі МРТ-знімків, і які мали нормальний показник МАРТ, зазнали лише незначних змін біомаркера, зауважують Новак і його команда.
Подібна тенденція проявилася й щодо розумової продуктивності пацієнтів: покращення виявили у 54% пацієнтів, що на початку мали підвищений показник МАРТ. Два стандартизовані тести засвідчили: розумова деградація у цій підгрупі прогресувала суттєво повільніше, ніж у групі плацебо. Так, клінічну деградацію удалося пригальмувати на 27%, функціональну – на 30%.
На думку науковців, отримані результати доводять: вакцина проти Альцгеймера ефективна передусім тоді, коли пацієнт має виразні патології у структурі МАРТ. Вакцину AADvac1 не можна назвати панацеєю проти деменції, але вона здатна допомогти значній кількості пацієнтів.
«Доклінічні та клінічні дані свідчать на користь подальшої розробки AADvac1», – констатували Новак і його колеги. Наступним кроком учені планують фазу 3 із суттєво більшою кількістю пацієнтів. У ній потрібно буде детальніше проаналізувати початковий статус МАРТ у всіх учасників постійно зважати на нього.
Nadja Podbregar
Alzheimer-Impfstoff weckt vorsichtige Hoffnung
Nature, Axon Neuroscience, 15/06/2021, doi: 10.1038/s43587-021-00070-2
Зреферувала С.К.
Коментарі — 0