Війна на сході України: хто зриває обмін полоненими

Українська сторона ініціювала скайп-конференцію з представниками самопроголошених «ДНР/ЛНР» та Росії щодо звільнення 22-х українських полонених і заручників в обмін на звільнення Києвом 22-х російських громадян, а також готовності обміняти понад 70 затриманих бойовиків на 19 українських військовополонених і цивільних активістів. Віце-спікерка Верховної Ради і представниця України в тристоронній контактній групі з виконання мінських угод Ірина Геращенко повідомила, що ця пропозиція також передана ОБСЄ. Москва і сепаратисти з самопроголошених «ДНР/ЛНР» підтверджують своє бажання здійснити обмін, але не поспішають підтримати українську ініціативу.

Хто блокує обмін

26 грудня на своїй сторінці в Facebook Геращенко звинуватила офіційну Москву і проросійських сепаратистів, що контролюють окремі райони Донецької та Луганської областей в ігноруванні пропозицій Києва обміняти полонених до 5 січня. «Представники непідконтрольних районів Луганської області відмовились від пропозиції, а представники непідконтрольних районів Донецької області та Росії не відповіли на пропозицію», - написала Геращенко. Вона також повідомила, що Україна згодна з пропозицією координатора ОБСЄ в гуманітарній підгрупі Томаса Фріша провести таку конференцію 29 грудня, але очікує від нього більш активної позиції та більшої ініціативи у вирішенні гуманітарних питань.

Геращенко зауважила, що Росія «усі ці роки» не надала жодної офіційної відповіді на українські пропозиції. «Розумію, чому вони не дають письмових відповідей - не хочуть залишати ніяких документів, але це не звільнить РФ від відповідальності за розв'язання війни і невиконання мінських угод», - заявила представниця України у тристоронній контактній групі.

Однак активістка української «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко стверджує, що провина за зрив звільнення полонених і заручників лежить не тільки на Москві та Донецьку з Луганськом. «Як людина, яка вже 4 роки займається цим питанням, я бачу, що Україна теж докладає недостатньо зусиль, щоб звільнити людей», - сказала DW Катриченко. Вона нагадала, що останній такий обмін відбувся 27 грудня 2017 року, і тоді це стало можливим після публічного звернення Віктора Медведчука до президента Росії Володимира Путіна з відповідним проханням.

Звинувачення на адресу Москви

Росія повністю контролює процес обміну полоненими, а «ДНР/ЛНР» несамостійні в ухваленні таких рішень, заявила, своєю чергою, глава правління київського Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. «Москву люди не цікавлять, а цікавлять тільки політичні поступки в рамках мінського процесу», - впевнена правозахисниця. На доказ цього вона нагадала, що російські консули відмовилися забирати тіло одного з російських військових, який недавно загинув в ув'язненні на території України.

У тому, що саме Москва винна у зриві цього обміну полоненими, впевнений і Ігор Козловський, який був звільнений в результаті обміну з катівень «ДНР» минулого року. У розмові з DW він зауважив, що, за його даними, Київ порушує питання обміну полоненими на кожній зустрічі контактної групи в Мінську і на всіх дипломатичних майданчиках ЄС і США. «Я нещодавно повернувся з Відня, де зустрічався з депутатами австрійського парламенту, які теж звертаються з цього приводу до Москви. Однак Москва або відмовчується, або маніпулює цією гуманітарною проблемою, яка для Кремля є проблемою політичною», - сказав Козловський.

Скільки в'язнів насправді

За інформацією Служби безпеки України, в ув'язненні «ДНР/ЛНР» на сьогодні перебувають 103 українці, які взяті під варту або засуджені за звинуваченням в проукраїнських настроях. Більшість військовополонених були звільнені минулого року, однак багато людей, за оцінками громадських активістів, і далі знаходяться в ув'язненні. Україна за останній рік не оприлюднювала офіційної інформації про кількість утримуваних в ув'язненні сепаратистів і російських військових, «щоб не провокувати сторону переговорів».

Виходячи зі свого дворічнго досвіду перебування у в'язниці «ДНР» та за інформацією, отриманою безпосередньо з непідконтрольних територій, Козловський, впевнений, що за гратами там лишається в рази більше людей, які не мають шансів потрапити в обмінні списки. «Одні з них мають родичів, що живуть під окупацією і намагаються їх викупити самостійно, вважаючи за краще не звертатися до Києва. Інші, родичі яких живуть на підконтрольній території, не визнаються так званою «владою ДНР/ЛНР» в'язнями. Насправді, слід говорити про сотні людей, в яких кожна хвилина перебування «на підвалі» дорівнює місяцям життя на свободі», - вважає Козловський.