Внутрішній годинник жінок і чоловіків «тікає» по-різному

Внутрішній годинник – це найважливіший метроном в нашому житті: він визначає ритми сну-бадьорості, а також денні цикли обміну речовин, викиду гормонів й роботу імунного захисту. Якщо ритми дня-ночі зміщуються – наприклад, через джетлеґ (англ. jet lag) або позмінну роботу, це позначається на делікатній рівновазі функцій людського організму й, відповідно, на здоров’ї людини. Наслідками може бути зокрема посилена вразливість до депресій, розвитку надлишкової ваги, діабету й раку.

Але внутрішній годинник «тікає» неоднаково – і залежить це зокрема від статі, як довели Шон Андерсон (Sean Anderson ) та Ґарет Фітцджеральд (Garret FitzGerald) з Пенсильванського університету у Філадельфії. «Найновіші дослідження на людях і тваринах демонструють, як відрізняються системи, що відповідають за циркадні ритми, в представників різних статей, – пояснили науковці. – І це потенційно може позначатися на здоров’ї кожного та на його стійкості проти розладів у ритмах дня-ночі».

Перші докази відмінностей внутрішнього годинника надали раніше дослідження на мишах. У них науковці з’ясували, що самки мають виразніший ритм дня-ночі і зранку активніші, ніж самці. Відрізнялися й активність кишківникової флори та певних генів органів у представників різних статей – залежно від часу доби. Чи це ж стосується і людей, науковці перевірили в низці масштабних досліджень.

Результат: і в людей годинник «тікає» по-іншому: в жінок – не так, як у чоловіків. Порівняння активності загалом 91 000 піддослідних виявило: денна і нічна активність чоловіків менше відрізняється, ніж у жінок. Жінки сплять в середньому більше, і в них організм вечорами вивільняє більше гормону сну мелатоніну. Прокинувшись вночі, жінки реагують менш чутливо та швидше засинають знову.

Відмінності проявилися й у впливі внутрішнього годинника на харчову поведінку та енергетичний обмін в організмі: коли позмінна робота або десинхроноз шкодять ритмам дня-ночі в жінок, їхній організм викидає більше гормону голоду ґреліну та менше гормону ситості лептину. У чоловіків рівень цих гормонів практично не змінюється, але вони відчувають сильний голод на дуже калорійну їжу – зазвичай фаст-фуд.

Відрізняється і хронопит обох статей, засвідчило дослідження за участі 53 000 учасниць й учасників. «Діти, незалежно від статі, зазвичай прокидаються рано, але хлопці після статевого дозрівання часто стають совами», – повідомили Андерсон і Фітцджеральд. Натомість жінки більше схильні залишатися ранніми пташками.

Принаймні деякі з цих відмінностей можна пояснити простою біологією: роль матері. Коли жінки забезпечують своїх дітей материнським молоком впродовж перших місяців їхнього життя, то стикаються з неодноразовими перериваннями нічного сну.

«Стійкість до розладів, що пов’язана зі здатністю добре спати, незважаючи на постійні прокидання, може полегшувати жінкам пристосування до цього періоду», – сказали Андерсон і Фітцджеральд. У подібний спосіб тенденція до ранкового хронотипу могла розвинутися у тварин-самок і людей: оскільки діти – жайворонки, синхронізація внутрішнього годинника матері з ритмом активності дитини стає перевагою, пояснили науковці.

Неясно досі, чи ця відмінність внутрішнього годинника впливає на здоров’я жінок і чоловіків. Якщо гіпотеза про те, що жінки менш вразливі до розладів ритму дня-ночі, правдива, це мало б позначатися на органах, обміні речовин і наслідках позмінної роботи й джетлеґу. Але чи це насправді так, досі не досліджено. Цьому питанню потрібно присвятити дослідження в майбутньому, наголосили Андерсон і Фітцджеральд.

Nadja Podbregar

Innere Uhr von Frauen und Männern tickt verschieden

AAAS, Science; doi: 10.1126/science.abd4964, 10/09/2020 

Зреферувала С.К.