Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Врятувати Свидовець»: війна екологів і місцевої влади за Карпати триває

    • Розсилка
    «Врятувати Свидовець»: війна екологів і місцевої влади за Карпати триває

    У судах триває суперечка навколо Свидовецького хребта в українських Карпатах.

    Тячівська та Рахівська районні державні адміністрації на Закарпатті не змирилися з поразкою від екологів щодо забудови Свидовецького хребта у Карпатах і наприкінці минулого тижня прибули до Львівського апеляційного адміністративного суду. Борються вони за свої розпорядження про затвердження детальних планів розбудови нового гірськолижного курорту «Свидовець», який мав би стати другим «Буковелем» в українських Карпатах.

    У січні цього року за позовом низки громадських організацій Закарпатський окружний адміністративний суд призупинив дію розпоряджень райдержадміністрацій, мотивувавши рішення тим, що процедура громадських слухань щодо облаштування курорту відбувалася з порушеннями. Місцева влада не забарилась з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, який, зокрема, зазначив, що у публічному доступі були відсутні матеріали детального плану забудови територій та обов'язкова стратегічна екологічна оцінка.

    «Ми вже сім місяців намагаємось отримати детальний план території як документ, який має чітко розписати, яка там ситуація, наскільки планова діяльність впливатиме на всі елементи довкілля. Документів немає і сьогодні», -  пояснила DW Софія Шутяк, юристка Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». Екологи з цієї організації були одними з тих, хто висловив протест забудовним намірам місцевої влади та пред'явив щодо них судовий позов. За словами Шутяк, детальний план забудови представники місцевої влади не показали навіть на вимогу апеляційного суду. 

    Така непрозорість викликає безліч домислів. Наприклад, координатор з природоохоронної роботи Всесвітнього фонду дикої природи - WWF в Україні  Богдан Проць припускає, що інвестор може вирубати ліси та залишити недобудову. «В Україні за проекти часто беруться великі гроші, а при зміні влади все це глохне і залишаються недобудови. 12 років, а саме стільки збираються будувати курорт, - це надто великий термін. Все може змінитися», - каже він.  

    Ще один «Буковель»?

    Інформацію про будівництво майбутнього курорту екологи змогли знайти лише в документі про плановану діяльність Закарпатської обласної державної адміністрації, зареєстрованому у реєстрі Оцінки впливу на довкілля. Зокрема, у ньому зазначається, що загальна площа комплексу становитиме 1430 га.  Планується зведення 23-х канатних доріг, 230 кілометрів лижних трас, для прокладання яких мають вирубати 430 га лісу. У курортному комплексі функціонуватимуть 60 готелів, туристів прийматимуть майже 400 котеджів, а обслуговуватимуть близько сотні ресторанів. При цьому місцеві жителі отримають п'ять тисяч робочих місць.

    Водночас Софія Шутяк зазначає, що досі не має офіційної інформації про те, хто фінансуватиме будівництво. За її словами, у матеріалах деяких судових справ вона бачила листування, де потенційним забудовником називалось ТзОВ «Скорзонера», яке будує «Буковель». DW надіслала запит компанії й отримала відповідь, що туристичний комплекс «Буковель» не є замовником та не приймає участь у розробці детального плану території курорту на Свидовці, оскільки такі роботи виконуються спеціалізованими проектними організаціями, а замовниками виступають державні організації та установи.

    Поки що не є. Адже у компанії DW пояснили: «У свою чергу, ми відкрито заявили про готовність взяти участь у відкритому конкурсі на право реалізації даного проекту та інвестувати туди кошти, якщо замовник розпочне дану процедуру та забезпечить підготовку матеріалів згідно з вимогами чинного законодавства».

    «Буковель» також прокоментував DW закиди екологів щодо того, що питна вода з басейну Свидовця перерозподілятиметься на частину Івано-Франківської області, зокрема на «Буковель», якому уже нібито бракує води для обслуговування власної інфраструктури. «Курорт «Буковель» повною мірою забезпечений гідро- та енергоресурсами для реалізації власного туристичного проекту, тому не розглядає гіпотетичну участь у проекті «Свидовець» в якості ресурсної бази», - наголошують представники «Буковеля».

    Плану не показали і львівським суддям

    Водночас детальні плани забудови «Свидовця» представники Тячівського та Рахівського районів не принесли і на судове засідання до Львівського апеляційного адміністративного суду. Тож судді вимушені були перенести апеляціний розгляд справи на травень. Ярославна Іванова, яка представляє Тячівську та Рахівську райдержадміністрації, пояснила DW, що детальні плани є, але вони - в Закарпатській обласній адміністрації. За її словами, це - 9 картографічних матеріалів, розміром 8 на 10 метрів, плюс описова частина детального плану на 70 сторінок.

    Чому їх не представили в суді першої інстанції - вона не знає, бо не займалася тоді цією справою. А цього разу не принесли детальні плани, «бо не витребували». А перенести їх в електронний формат, переконує Іванова, неможливо. «Вони розробляються в електронному варіанті у відповідній програмі, яку не може побачити пересічний громадянин. Якщо плани опублікувати в PDF, це не дасть можливості чітко і конкретно побачити, що і де», - пояснила юристка.

    Мінуси і плюси

    Обидві сторони у спорі до суду у Львові прийшли підтримати їхні симпатики. Перед стінами приміщення вони розгорнули плакати. Ініціативна група Free Svydovets порівняла свою боротьбу за Свидовець з боротьбою активних мешканців у французькому містечку Нотр-Дам-де-Ланд, де люди уже 10 років протестують проти будівництва аеропорту. На їхньому плакаті написано: «Україна солідарна: ND DL = Свидовець». За словами активістки Іріс Дель Соль, вони готові до тривалої боротьби заради порятунку Карпат. 



    У свою чергу, селяни, які приїхали підтримати районні адміністрації також з плакатами, переконують, що курорт їм потрібний. Голова селища Ясіня Едуард Зелінський сподівається, що новий комплекс принесе гроші. «У нас 22 відсотки землі - це заповідна територія. Компенсації за це ми не отримуємо. А чим ми маємо прогодувати свої громади, чим маємо перекривати школи, ремонтувати дороги, будувати садочки?» - запитує  він. Голова Тячівської районної ради Іван Фабрицій вважає, що краще ліс приноситиме гроші в такий спосіб, аніж його мають вирубувати самовільно. «Комплекс - це робочі місця. У нас в районі маса людей виїжджає на заробітки. Ми не маємо можливості дати їм роботу. Але ми хочемо, щоб вони не їздили як жебраки по світу, а працювали тут», - каже він.

    У той час, як місцеві жителі вже підраховують майбутні прибутки, екологи наголошують, що наслідки для довкілля будуть більші, аніж заробітки. На думку Богдана Проця, функціонування курорту призведе до втрати водних ресурсів і збільшить ризик утворення селів і повеней. Втратять, на його думку, і власники «зеленого туризму», які не витримають конкуренції з мега-курортом.

    Водночас самі представники «зеленого туризму» переконують, що, навпаки,  їхній скромний бізнес від нового курорту розцвіте. Голова Спілки зеленого туризму України Володимир Васильєв вважає, що такі підприємці працюватимуть на того клієнта, який хоче кататись, але не має можливості платити за цінами «Буковеля». «Буковель працює як кластерна модель. В ядрі цієї моделі є гірськолижний курорт, а в навколишніх селах розвивається сільський туризм, де надають різні послуги: проживання, харчування тощо. Досвід показав, що на відстані 30-40 км від «Буковеля» «піднялися» приватні садиби, які надавали туристам послуги», - каже він. Водночас Васильєв наголошує, що все це може швидко припинитися, якщо не подумати про збереження навколишнього середовища: про утилізацію сміття, очищення стоків, бо вже зараз села навколо «Буковеля», за його словами, є дуже забрудненими. 

    Обговорення проекту - надовго

    І хоча апеляційна судова інстанція ще не ухвалила рішення, екологи кажуть, що не бояться, якщо суд у майбутньому задовольнить апеляцію районів. Адже кінця боротьби це не означатиме. Попереду ще підготовка звіту про Оцінку впливу на довкілля та процедура його громадського обговорення. А це може тривати довго. «Оскільки в Україні не ведеться моніторинг за впливом на довкілля, інформації немає, у багатьох випадках треба робити дослідження. Деякі дослідження вимагають мінімум рік, а деякі - кілька років. Зараз у документі про оцінку впливу на довкілля вже є 40 сторінок зауважень від громадськості. Щоб опрацювати їх - потрібен час», - каже Софія Шутяк.

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ