Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «We are America, B**ch»: чи зможе Трамп змусити Путіна забратися з України

    • Розсилка
    «We are America, B**ch»: чи зможе Трамп змусити Путіна забратися з України

    Підтримка США попередніми роками була, безумовно, важливою і потрібною, але не настільки великою і безумовною, щоб Україна покірливо дивилася на реверанси в бік Путіна, здійснювані за її рахунок

    Після запаморочливого на перший погляд саміту лідерів США і КНДР 12 червня в Сінгапурі Дональд Трамп хоче повторити успіх тепер уже у Відні на зустрічі з Володимиром Путіним. З чуток, які доносяться з Вашингтона, дипломатичні штаби двох президентів активно готують порядок денний переговорів на липень – Трамп дуже хоче встигнути зустрітися з Путіним до саміту НАТО в Брюсселі 11-12 липня. У гонитві за піаром господар Білого дому прагне продемонструвати світу, що таке «America first», і як насправді працює realpolitik, слідом за КНДР схиливши до поступок і Росію. Нещодавно головний редактор журналу The Atlantic в своїй статті привів дуже яскраву цитату одного з високопоставлених американських чиновників, вхожих до Овального кабінету, про зовнішню політику Трампа: «We're America, B*tch». Тільки в поданні Путіна зустріч з Трампом повинна виглядати як перекроювання карти Європи на худий кінець, а в ідеалі – карти світу з чітким позначенням червоних ліній і зон впливу США і Росії.

    Перше правило Трампа – жодних правил

    Чутки про переговори Дональда Трампа і Володимира Путіна віч-на-віч ходять вже більше півроку. Все почалося з скороминущої зустрічі двох лідерів на саміті АТЕС у В'єтнамі: вони потисли один одному руки і обмінялися декількома фразами, але переговорами це назвати складно. Це був радше жест доброї волі на камери, коли Трамп ще й поплескав Путіна рукою по спині. Справжню ж першу зустріч тет-а-тет лідери США і Росії проводили, як люблять говорити в Москві, «на ногах» в рамках минулорічного саміту G20 в Гамбурзі. Тоді їх переговори тривали 2 години 16 хвилин і, як уже писав сайт «Сегодня», навіть перша леді США Меланія не змогла забрати чоловіка з аудієнції з Путіним.

    Свою першу зустріч з Путіним Трамп назвав «приголомшливою», а вже колишній держсекретар Рекс Тіллерсон, який був присутній на переговорах, заявив, що між президентами відбулася «позитивна хімія». Для скептично налаштованого до Трампа частини американського політикуму було важливо почути, що однією з головних тем переговорів було втручання Росії в президентські вибори восени 2016-го. І Дональд Трамп таки підняв це питання, але виглядало це швидше як знущання, адже сам він критикує роботу спецпрокурора Роберта Мюллера, називаючи те, що відбувається, «полюванням на відьом».

    Пізніше вже після переговорів у В'єтнамі лідер США сказав: «Я прямо запитав у Путіна, чи втручався він у вибори. Він сказав, що абсолютно не втручався в наші вибори. І я вірю, я дійсно вірю, що коли він говорить мені таке, то саме так це і є».

    Вірити Путіну чи ні – особиста справа Трампа. Але з пісні слів не викинеш: колишній керівник його виборчого штабу Пол Манафорт очікує початку розгляду справи в суді (яке, імовірно, почнеться восени) в тюрмі Вірджинії. У п'ятницю, 15 червня, суддя Еймі Берман Джексон відмінила його домашній арешт після наданих адвокатами Роберта Мюллера доказів про тиск Манафорта на свідків. Манафорта і його колишнього заступника по виборчому штабу Ріка Гейтса звинувачують в змові проти США і роботі на іншу країну (в даному випадку на Росію). Манафорту загрожує 305 років в'язниці.

    За інформацією американської преси, вказівку своїм помічникам готуватися до другої зустрічі з Путіним Трамп дав ще після їх зустрічі у В'єтнамі. Але через події навколо Північної Кореї та підготовки до саміту з Кім Чен Ином в Сінгапурі зустріч з господарем Кремля відійшла на другий план. До питання повернулися в березні, коли лідер США подзвонив президенту Росії привітати його з переобранням на чергову шестирічку, запросивши Путіна до Білого дому. Хоча помічники і радники Трампа перед дзвінком передали йому папку з документами, на якій великими літерами було написано «Не вітати».

    Як жартують тепер в самому Вашингтоні: «Перше правило Трампа – немає жодних правил!». Судячи з витоків до преси, 45-й президент США майже не прислухається до рекомендацій своїх помічників і радників, що робить його абсолютно непередбачуваним. Але з цим можна посперечатися. Трамп наполегливо прагне виконати свої передвиборні обіцянки, будь то вихід з Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди щодо Ірану, чи введення мит на європейські сталь і алюміній, які зіпсували союз Вашингтона і Брюсселя.

    Зараз настала черга Росії, з якою він обіцяв налагодити відносини, як на етапі передвиборних перегонів, так і після своєї інавгурації. В недавній статті The New Yorker один з високопоставлених чиновників американської Адміністрації дуже чітко охарактеризував ставлення Трампа до саміту з Путіним: «Немає нічого, що може його зупинити. Він хоче зустрітися з Путіним, і він це зробить».

    У чому Дональд Трамп все ж прислухався до своїх радників, так це в тому, щоб зустрітися з Володимиром Путіним на нейтральній території. Як варіант обговорюється Відень. У своїй колонці для сайту «Сегодня» директор Дипломатичної академії України Сергій Корсунський пише, що за найостаннішими повідомленнями з Вашингтона, Трамп дав пряму вказівку своїм помічникам готувати саміт з Путіним, а Путін, в свою чергу, попросив австрійського канцлера Себастьяна Курца організувати таку зустріч у Відні. Не виключено, що саміт Трампа і Путіна відбудеться вже в липні, перед самітом НАТО, що, зрозуміло, стане ще одним кричущим порушенням негласних союзницьких традицій.

    Як Трамп і Путін ламають міжнародний порядок

    За інформацією The Wall Street Journal, мета саміту – вирішити гострі проблеми між двома країнами: Сирія, Україна і контроль над ядерним озброєнням. На переговорах з Путіним Трамп хоче повторити історичний успіх зустрічі з Кім Чен Ином в Сінгапурі. Тільки як правильно помітили американські ЗМІ, до цього голова російського МЗС Сергій Лавров літав до Пхеньяна, а сам Кім Чен Ин не виключено, що особисто приїде до Росії у вересні на Східний економічний форум. Опрацьовується і поїздка Володимира Путіна до КНДР, імовірно в жовтні після візиту туди спікера Ради Федерації Валентини Матвієнко.

    Не можна не згадати і про нещодавній скандал, що спалахнув на саміті G7 в Канаді. Мало того, що Дональд Трамп, за інформацією The Wall Street Journal, відверто хамив лідерам, називаючи президента Єврокомісії Жана Клода-Юнкера «безжалісним вбивцею» (через європейські мита відносно американських товарів) і пропонуючи прем'єру Японії Сіндзо Абе «підкинути 25 мільйонів мексиканців», кажучи про міграцію. Днями видання Buzzfeed з посиланням на два неназвані джерела повідомило, як на закритій вечері саміту G7 Дональд Трамп сказав іншим шести лідерам, що «Крим – російський, оскільки більшість його жителів розмовляє російською».

    У статті «Трамп про «російський» Крим: чому варто і не варто серйозно ставитися до публікації Buzzfeed» сайт «Сегодня» вже писав, що Білий дім не підтвердив, але і не спростував слова Трампа. А в Держдепі безвідносно до скандальної публікації заявили: «Ми підтримуємо територіальну цілісність України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, наші кримські санкції залишаться в силі, поки Росія не завершить свою окупацію і не поверне Крим Україні».

    До і після саміту G7 Дональд Трамп публічно пропонував повернути Росію до G8, прекрасно знаючи, за що її звідти вигнали – за першу після Другої світової війни незаконну анексію Криму і початок війни на Донбасі. Так, після цього в інтерв'ю улюбленому каналу Fox News Трамп заявив: «Знаєте, 25% всього часу (на саміті G7 – Авт.) ми говорили про Росію. І я сказав собі: чи не було б краще, якби вона (Росія – Авт .) була тут (в G8 – Авт.)? Я не за Росію зараз, я за Сполучені Штати. Але якби, наприклад, Володимир Путін сидів навпроти мене за столом замість когось іншого... я б міг сказати: «Чи не виявиш ти мені послугу забратися з Сирії? Чи не виявиш ти мені послугу забратися з України?».

    Водночас Дональд Трамп повинен чудово розуміти, що Володимир Путін – не Кім Чен Ин, якого влаштують історичні фотографії на тлі прапорів двох країн. Можливо, господар Кремля погодиться підписати якесь угоди, щодо типу того, який лідери США і КНДР підписали в Сінгапурі, без конкретики і гарантій. Можливо, президенти США і Росії домовляться з контролю над озброєннями, адже Договір про РСМД на волосині від розірвання. Плюс в лютому 2021 року закінчується термін дії ще одного договору СНО. Він може бути продовжений ще на 5 років, якщо Росія дотримуватиметься Договору про РСМД. Поки ж Конгрес США прийняв законодавство, яке забороняє фінансувати продовження СНО.

    Але, для того, щоб Путін, як каже Трамп, «забрався з України», у Штатів повинен бути потужний набір інструментів, здатних натиснути на Кремль. Адже у випадку з анексією українського Криму і військовою інтервенцією на Донбас це не просто бажання зупинити розширення Євросоюзу і НАТО далі на Схід, а й бажання утримати країни пострадянського простору в сфері впливу Росії.

    «Росія чи не єдина країна, яка програла від глобалізації. Її економіка, м'яко кажучи, не в кращій формі. Нафта, яка ще кілька років тому була основним джерелом бюджетних наповнень, сьогодні продукт минулого століття. Тому Путін і намагається зламати цей занадто, по його думку, глобалізований світ, продовжуючи старомодну гру великих держав в сфери впливу. У геополітиці тривають кінні перегони: хто може бути офіційно коронований Королем Хаосу, коли Володимир Путін і Дональд Трамп борються за цей титул?» – пише у своїй колонці для The Hil l професор New York University's Center for Global Affairs Едвард Голдберг.

    Але і Україні варто переглянути свою політику. У своїй колонці для сайту «Сегодня» «Що Трамп прийдешній нам готує» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко підкреслює, що насамперед варто зрозуміти, яку роль відіграють США для нашої безпеки, на що вони впливають, а на що – ні. Підтримка США попередніми роками була, безумовно, важливою і потрібною, але не настільки великою і безумовною, щоб Україна покірливо дивилася на реверанси в бік Путіна, здійснювані за її рахунок.

    «Слова Трампа (про «російський» Крим – Авт.) можуть сигналізувати про те, що він має намір остаточно покінчити з цією ізоляцією Москви, наприклад, пішовши на зустріч з Путіним. Контури Ялти-2, що проступають за такою ініціативою, здатні, звісно, вселити зневіру у багатьох. Однак небезпечніший для нас інший сигнал. Риторика американського президента говорить про те, що він прийняв ту мову міжнародної політики, яку запропонував світу Путін 2014 року: мова егоїзму, силових розрахунків і, не виключено, сфер впливу. Якщо на риториці про цінності і норми ми навчилися спекулювати, то мова сили нам точно не знайома», – вважає Микола Капітоненко.

    Джерело: Сегодня

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ