Заплутаний зв'язок «Укртелекому»: кому вигідна реприватизація

У середині квітня Печерський райсуд Києва за клопотанням генеральної прокуратури наклав арешт на 92,79 відсотка акцій «Укртелекому», а також та на корпоративні права його дочірнього мобільного оператора «Тримоб». Коментуючи рішення суду, генпрокурор Юрій Луценко пояснив, що йдеться про забезпечення кримінального провадження щодо приватизації «Укртелекому» за заниженою на 1,6 мільярда гривень ціною.

Кінцевим власником вказаного пакета акцій найбільшого в країні оператора фіксованої телефонії та інтернет-доступу є холдинг «СКМ» Ріната Ахметова. Компанія поспішила нагадати, що не брала участі у приватизації «Укртелекому» у 2011 році, а придбала його лише два з половиною роки потому. «Група СКМ (...), безумовно, захищатиме своє право власності на акції в тому числі в судовому порядку», - йдеться в офіційній заяві холдингу. Сам «Укртелеком» продовжує працювати у звичайному режимі.

Приватизація Янукович-стайл

Звинувачення щодо продажу «Укртелекому» вперше фігурують у кримінальному проваджені. Тим не менш, понад 10, 5 мільярда гривень, які у 2011 році Фонд державного майна отримав за 92,79 відсотка акцій компанії, - другий рекорд української приватизації.

Дорожче - за 24,2 мільярда гривень - у далекому 2005 році після реприватизації, оголошеної урядом популістки Юлії Тимошенко, вдалося продати тільки «Криворіжсталь». До того, ще перед Помаранчевою революцією, металургійний комбінат за заниженою ціною придбав консорціум олігархів Ахметова та Віктора Пінчука.

Підготовка до приватизації «Укртелекому» тривала майже 15 років - за цей час внаслідок корупції та невдалих управлінських рішень керівництва компанія тільки дешевшала. У 2010 році, коли президентом країни став Віктор Янукович, процес підготовки вийшов на фінальну стадію.

Умови конкурсу складались таким чином, щоб не допустити до нього українських мобільних операторів та великі міжнародні телеком-холдинги . В результаті заявку подає лише одна компанія - «ЕСУ», маловідомий  оператор мережі мобільного зв'язку в метрополітені. Вона заплатила за «Укртелеком» фактично номінальну вартість.

Новий власник не вкладав в «Укртелеком» власних коштів, а невдовзі з'ясувалось, що й саму приватизацію частково оплатила держава - через облігації, випущені «ЕСУ» на понад 4 мільярди гривень, придбані державними «Ощадбанком» та «Укрексімбанком», за які пізніше мав розрахуватись «Укртелеком».

Приходить Ахметов

Офіційним власником «ЕСУ» був концерн EPIC (European Privatization and Investment Corporation), його засновниками - австрійські бізнесмени на чолі з Пітером Гольдшайдером. Однак, за різними версіями, кінцевими інтересантами продажу держкомпанії були Віктор Янукович, тодішній голова його адміністрації, а нині один з лідерів «Оппозиційного блоку» Сергій Льовочкін, олігархи Дмитро Фірташ, Рінат Ахметов, або їх консорціум.

Влітку 2013 року EPIC заявляє про продаж «Укртелекому» «СКМ». Угода оформлюється без погодження із Фондом держмайна, як того вимагають умови приватизації. Фактично, «СКМ» стає власником «ЕСУ», якій належать акції «Укртелекому».

Тільки у 2015 році народний депутат Сергій Лещенко (БПП) у своєму розслідуванні доведе, що продавцями «ЕСУ» були Сергій Льовочкін і Дмитро Фірташ .

Ставши власником «Укртелекому», «СКМ» запроваджує власне управління, залучає гроші для модернізації мережі. Та не поспішає повертати борги «ЕСУ» держбанкам, реструктуризуючи облігації під заставу акцій «Укртелекому». У 2016 році «Укртелеком» намагається продати підрозділ мобільного зв'язку «Тримоб», але угоду не погоджує Фонд держмайна.

Термін погашення боргу «ЕСУ» перед держбанками сплив у квітні цього року. Фактично, вони можуть вже зараз вимагати відчуження «Укртелекому» на свою користь, що дозволило б повернути в державну власність нечесно приватизовану компанію, зазначає колишній голова Фонду держмайна Олександр Бондар.

«ЕСУ» працює над рестуруткуризацією цих зобов'язань», - заявили у прес-службі «Укртелекому».

Гроші з бюджету

З опублікованих у єдиному держреєстрі судових рішень випливає, що арешт на акції «Укртелекому» накладений в рамках так званої «справи про мережу спецзв'язку». Вона була відкрита ще у березні 2014 року і стала єдиною кримінальною справою, за якою у міжнародний розшук були оголошені Віктор Янукович, колишні прем'єр Микола Азаров, міністр фінансів Юрій Колобов, а також екс-керівництво «Укртелекому»  та Держслужби спецзв'язку. Їх підозрювали у розтраті державного майна в особливо великих розмірах.

Суть справи така: згідно з умовами приватизації, компанія «ЕСУ» мала за власний кошт забезпечити виділення зі структури «Укртелекому» та передачі на користь держави мережі урядового зв'язку. Однак влітку 2012 року голова Держспецзв'язку звернувся з проханням до уряду та президента профінансувати ці роботи за рахунок держави.  Янукович дав доручення Азарову і Колобову, ті підготували проект змін до держбюджету, які ухвалив парламент і підписав президент, чим і завдав збитків державі в розмірі 220 мільйонів гривень. На що були витрачені гроші - досі невідомо.

Судячи, з опублікованих судових матеріалів, розслідування «справи про мережу  спецзв'язку» іде мляво - жоден з фігурантів не затриманий, деякі, як от Юрій Колобов, перейшла у статус свідків.

Та в квітні рух по справі активізувався - тепер окрім епізоду з виділенням бюджетних коштів в ній розслідується і продаж «Укртелекому» за заниженою вартістю, і невиконання «ЕСУ» умов приватизації. Це дозволило суду вважати акції «Укртелекому» об’єктом злочину і накласти на них арешт.

Невиконані умови

У невиконанні умов приватизації «ЕСУ» та «СКМ» ще минулої весни звинувачувала спеціальна парламентська спецкомісія з приватизації. У березні таких же висновків дійшов Фонд держмайна.

Йдеться, насамперед, про все ту ж мережу конфіденційного урядового зв'язку, яку «Укртелеком» і досі не передав на баланс держави. «Ми давно вже все зробили. Держслужба спецзв'язку навіть нею користується, але не приймає на баланс», - запевняє DW директор з корпоративних комунікацій «Укртелекому» Михайло Шуранов.

Та перший заступник голови парламентської спецкомісії Ігор Лапін («Народний фронт») уточнює: «Укртелелком» не створив виділену мережу спецзв'язку на рівні окремого кабелю, як того вимагають технічні умови, а лише надав державі зашифрований канал у загальній мережі».

«Державні спеціалісти вважають, що це не забезпечить належної конфіденційності»,- пояснює народний депутат.  На його думку, це ще одна поважна причина, щоб розпочати процес повернення «Укртелекому» у державну власність - потрібна лише політична воля.

Арешт не на користь держави

Наприкінці березня Фонд держмайна оголосив про підготовку позову щодо розірвання договору купівлі-продажу «Укртелекому». Однак тодішній голова відомства Ігор Білоус заявляв, що ані він, ані керівництво держбанків, у заставі яких перебувають акції компанії, «не розуміють, що з ними робити».

Колишній голова Фонду держмайна Олександр Бондар звертає увагу, що арешт акцій за позовом генпрокуратури унеможливлює їх відчуження, а отже й повернення в державну власність. «Тож рішення суду грає не проти Ахметова, а за нього», - наголошує Бондар. 

Народний депутат Сергій Лещенко вважає ідею реприватизації «Укртелекому» безперспективною, зокрема тому, що на компанію навряд чи вдасться знайти більш вигідного покупця. Та на думку Бондара, нинішня українська влада не надто зацікавлена в перегляді приватизації часів Януковича. Щоправда, у 2015 році генпрокуратура намагалась оскаржити купівлю «ДТЕКом» кількох стратегічних активів у енергетиці. «Однак результатом став договорняк і тариф «Ротердам плюс», - визнає Лещенко.