Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Труба достатку. Гройсман забрав у Коболєва найдорожче

    урядові війни
    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Труба достатку. Гройсман забрав у Коболєва найдорожче

    Кабмін передав управління газотранспортною системою новій компанії

    Багатомісячний конфлікт між главою уряду Володимиром Гройсманом та топ-менеджером НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим завершився поразкою останнього.  Уряд таки забрав  газотранспортну систему (оператор «Укртрансгаз») у «Нафтогазу» і передав її в управління «Магістральним  газопроводам України». Наміри Коболєва зберегти контроль над трубою зазнали краху.

    14 лютого на своєму засіданні Кабінет Міністрів ухвалив рішення про те, що відразу після повного завершення судового спору між «Нафтогазом України» та російським «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі, газовий монополіст повинен передати газотранспортну систему та підземні сховища газу в господарче ведення ПАТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ). Уряд зобов`язав Міненерговугілля  управляти цим державним майном, яке нині не підлягає приватизації. Постанова набере чинності після остаточного рішення Стокгольмського арбітражу (заплановано на кінець цього місяця).

    ПАТ «Магістральні газопроводи України» створено постановою Кабміну 9 листопада 2016 року №801 - відповідно до плану реструктуризації  НАК «Нафтогаз України» та з метою виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства.

    Як повідомляв «Главком», керівництво «Нафтогазу» тривалий час вело гру на випередження. Всупереч урядовим настановам, воно створило в структурі ПАТ «Укртрансгаз»  філію «Оператор газотранспортної системи України». Вона мала перебрати на себе контроль за фінансовими потоками, які формує транзитний  газопровід: щороку дохід за прокачки російського газу в Європу сягає  $2,5-3 млрд. Таким чином менеджмент компанії намагався зімітувати виконання вимог, які взяла на себе Україна щодо реформування газового ринку.  

    Створення філії «Оператор газотранспортної системи України» не узгоджувалося з планом, затвердженим постановою уряду № 496. У складі цієї філії  Андрій Коболєв планував «сконцентрувати всі бізнес-процеси, активи і фахівців, необхідних і достатніх для забезпечення транспортування природного газу територією України». В уряді ж наполягали, що «Нафтогаз» порушив його рішення, а також Секретаріату Енергетичного Співтовариства, оскільки намагався здійснити виділення функції оператора газотранспортної  системи (анбандлінгу) за власним планом. Як відомо, для того, щоб Україна виконала зобов'язання з відокремлення оператора ГТС, він повинен бути виділений в юридичну особу, не пов'язану ні з «Нафтогазом», ні з іншими підприємствами, які займаються видобутком і генерацією енергії.

    Доречно нагадати: за формування газової політики в Міненерговугілля відповідає заступник міністра Ігор Прокопів - екс-керівник «Укртрансгазу», якого на початку 2017 року Андрій Коболєв звільнив з цієї посади. Але прем’єр показово відразу ж призначив Прокопіва  на посаду заступника міністра енергетики і вугільної промисловості, і  тепер він фактично від імені уряду курує питання нафти і газу. Отже, з впевненістю можна прогнозувати новий виток протистоянь між Прокопівим та Коболєвим. Незатвердження урядом  фінансового плану «Нафтогазу» на 2018 рік, про яке повідомляв «Главком», виявилось лише початком нового наступу на менеджмент компанії.

    Уряд звинуватив Коболєва у намаганні «протягти» через урядові структури непомірно високі витрати на утримання НАКу – лише на оплату праці біля 2,2 млрд грн у рік. А це майже у шість разів більше, наприклад, ніж три роки тому. Проект фінплану передбачав підвищення середньої зарплати працівників центрального офісу до 156 тис. грн на місяць, а це вдвічі більше, ніж навіть у 2017-му. Виплати лише керівництву НАКу (10 осіб) мали скласти рекордні 720 млн грн. Цілком очевидно, що такі витрати стануть не підйомними для НАКу, якщо з його складу буде виведено газотранспортну систему.

    Анбандлінг завершать до середини 2018-го?

    Представники «Нафтогазу» критикували підготовлений Міненерговугілля проект згаданого вище рішення уряду. На думку Андрія Коболєва, передача газових активів в МГУ відштовхне іноземних партнерів від співробітництва з управління газотранспортною системою.  Проте в урядових колах  стверджують, що «насправді інтереси Коболєва прозаїчніші: він прагнув збереження контролю над «Укртрансгазом» і  грішми, що їх отримує оператор за транзитні послуги».

    Урядове рішення не було спонтанним. «Главком» вже писав про те, що розслідування причин провалу відділення функції транспортування газу від інших видів діяльності «Нафтогазу» почалося ще восени 2017 року  - тоді було створено міжвідомчу комісію.  За результатами розслідування, що тривало понад місяць, комісія звинуватила «Нафтогаз» у порушенні рішень уряду та Секретаріату Енергетичного Товариства ЄС щодо ухваленого урядом плану реструктуризації НАКу. Комісія звинуватила «Нафтогаз України» в тому, що він своїми діями саботує виконання рішень уряду та перешкоджає їх виконанню.

    Тепер протокольним рішенням уряд доручив правлінню «Нафтогазу», «Укртрансгазу»  та ПАТ «Магістральні газопроводи України» невідкладно забезпечити підготовчі заходи для своєчасної реалізації урядової постанови. Після вступу в дію остаточних рішень Стокгольмського арбітражу, «Нафтогаз», а також його дочірня структура «Укртрансгаз»  в 20-денний термін мають передати в управління Міненерговугілля газотранспортну систему та підземні газові сховища, після чого міністерство передасть їхні компанії МГУ.

    Експерти прогнозують нові фінансові проблеми  «Нафтогазу України», якщо з його складу виведуть  «Укртрансгаз», адже тоді НАК перестане щомісяця отримувати близько $200 млн, а відтак стане звичайним трейдером-банкрутом через збиткову торгівлю газом на українському ринку. На урядовому засіданні 14 лютого міністр фінансів Олександр Данилюк наголосив на «деяких ризиках для «Нафтогазу», і попросив їх опрацювати. Проте суттєвих змін в ухваленій постанові, схоже, не буде. «Це наше остаточне рішення (щодо анбандлінгу – «Главком») і потрібна реальна робота для забезпечення його виконання», - наголосив віце-прем’єр  Володимир Кістіон.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ