Великі збитки – гарні премії. Захід шокований українською «реформою» корпоративного управління

Державна власність
Вашингтон обурений тим, як Київ реалізував реформу управління держвласністю - Великі збитки – гарні премії. Захід шокований українською «реформою» корпоративного управління

Вашингтон обурений тим, як Київ реалізував реформу управління держвласністю

фото: lexinform.com.ua

Велике шкідництво. Влада робить найпривабливіші держпідприємства збитковими. Навіщо?

Держсекретар США Ентоні Блінкен закликав Київ «притягнути до відповідальності корумпованих чиновників». Цю різку заяву він зробив, виступаючи на конференції у Литві, де був присутній і президент Володимир Зеленський. Блінкен також назвав одним з головним пріоритетів для України реформу законодавства про корпоративне управління.

Вже не вперше Захід влаштовує Києву «холодний душ» через провал реформи корпоративного управління державними підприємствами. Вона була започаткована ще 2015 року з ініціативи тодішнього міністра економіки Айвараса Абромавічюса.

У 2016 році парламент прийняв зміни до закону «Про управління об'єктами державної власності», якими була передбачена можливість створення незалежних наглядових рад з функціями стратегічного управління. Призначення наглядових рад пояснювалось бажанням впоратися з корупцією, приборкати тіньову діяльність підприємств, поставити крапку в розкраданні їх коштів, а також задля контролю за діями топ-менеджерів.

До складу наглядових рад мають входити представники держави, але незалежні члени мають бути у більшості. Кандидатури представників держави для особливо важливих підприємств має затверджувати Комітет з призначень (постанова уряду №777).

Та попри створення наглядових рад на ключових підприємствах, система не дала очікуваного ефекту. Подекуди ці структури стали надбудовами, які ні за що не відповідають і нічого не контролюють, при цьому їхні члени отримують захмарні виплати (випадок «Укрзалізниці» та «Нафтогазу»).

Статистика зайвий раз підтверджує: корпоративне управління в Україні «шкутильгає на обидві ноги». Сайт Мінекономіки подає інформацію, що за підсумками 2020 року загальні збитки 100 державних підприємств сягнули 51 млрд грн!

Про яку ефективність можна говорити, якщо 15 найпотужніших підприємств лише за один рік з прибуткових стали збитковими: в 2020 році їх загальні збитки сягнули майже 65 млрд грн, тоді як у 2019 році прибуток цих підприємств перевищував 73 млрд грн. Натомість такі «успіхи», зрештою, були винагороджені величезними преміями, які отримали управлінці цих компаній (як члени наглядових рад, так і топ-менеджери).

Показовим в цій історії є приклад «Нафтогазу». Попри збитки, державна компанія виплатила своєму керівництву мільйонні премії. Як повідомляє «Економічна правда», члени правління НАК «Нафтогаз» у збитковому для компанії 2020 році сумарно отримали 610,1 млн грн винагороди. До прикладу, голова правління НАК Андрій Коболєв (був звільнений навесні 2021-го) отримав винагороду у сумі 347 млн грн ($12,7 млн), його заступник Сергій Перелома – 62,8 млн грн ($2,3 млн), Отто Ватерландер, директор з питань трансформації – 59,5 млн грн ($2,2 млн), фінансовий директор Петер ван Дріл – 45,9 млн грн ($1,7 млн), директор з юридичних питань Ярослав Теклюк – 93,8 млн грн ($3,4 млн).

«Фонд держмайна саботує реформу»

Незалежні аналітики фінансових ринків стверджують, що влада з допомогою «ручних» менеджерів штучно загнала в стан банкрутства найпотужніші підприємства. Це традиційна для України схема боротьби з прибутковістю привабливих підприємств перед тим, як їх виставити на приватизацію. Щоб потім спрямувати їх в «потрібні руки» за безцінь. Головним диригентом «схематозу» з вимивання коштів з державних підприємств називають Фонд державного майна.

За тиждень до вже згаданої заяви Держсекретаря Блінкена гучне звинувачення на адресу Фонду держмайна зробили учасники круглого столу «Корпоративне управління державними активами: від ручного режиму до незалежних директорів», організованого Українським товариством фінансових аналітиків.

«Держава може бути ефективним власником й ми маємо наочні приклади підприємств, які ефективно виконують завдання, що стоять перед ними, приносять прибуток. До прикладу, «Хмельницькобленерго» – одна з найприбутковіших компаній в держсекторі – її прибуток у 2020 році склав 146 млн грн (на 70% вище, ніж у 2019), дивіденди мають скласти 100 млн грн. Але Фонд держмайна робить все, щоб держава їх не отримала», – заявив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.

На його переконання, «корпоративне управління – це інструмент, завдяки якому незалежні наглядові ради обиратимуть керівників, які б професійно виконували свої обов'язки». Звісно, спочатку потрібно обрати на конкурсах членів незалежних наглядових рад. Але в останні два роки практично всі оголошені владою конкурси закінчилися провалом – підприємства працюють без наглядових рад.

До прикладу, наприкінці 2020 року Фондом державного майна було оголошено 13 конкурсів з відбору членів наглядових рад, більшість з них не мала результату, тому в січні-лютому 2021 року конкурси оголосили повторно. Окрім цих повторних конкурсів Фонд держмайна голосив ще дев’ять конкурсів, але результати і досі не оголошені.

В чому ж причина? Фонд державного майна не зумів чи не захотів обрати незалежних членів наглядових рад низки акціонерних товариств? Чому заплановані до приватизації великі стратегічні об’єкти залишаються без наглядових рад?

За роз’ясненнями «Главком» звернувся до керівництва Фонду держмайна та Мінекономіки, але відповіді так і не отримав.

Тим часом за відсутності наглядових рад влада намагається призначати «ручний» менеджмент. «Фонд держмайна просто саботує реформу корпоративного управління в Україні, яка вимагає призначення незалежних директорів», – заявив керівник «Хмельницькобленерго» Олег Козачук. Тому він звернувся до президента Володимира Зеленського з проханням вплинути на Фонд держмайна.

«Керівництво Фонду держмайна готове пожертвувати успішним стратегічним підприємством і поставити під загрозу його існування. Виникає питання, чи не стоїть за діями Фонду корупційна складова? Єдиним логічним поясненням таких дій може бути лише матеріальна зацікавленість керівництва Фонду», - прямо звинувачує Козачук.

«Главком» вже писав про те, як колишній народний депутат та екс-голова правління холдингової компанії «Енергомережа» Дмитро Крючков організував схеми виведення коштів з обленерго в Харкові, Черкасах і Запоріжжі, контрольним пакетом яких володіє держава. До прикладу, Крючков разом із колишньою головою правління «Черкасиобленерго» Світланою Кузьмінською вивів з «Черкасиобленерго» майже 2 млрд грн. В 2018 році він був затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців, але згодом звільнений під заставу.

І попри те, що нинішньому голові правління «Черкасиобленерго» Олегові Самчуку вдалося підняти підприємство, в рази збільшити його прибутковість, керівництво Фонду держмайна намагалося зняти його з посади та повернути попередній менеджмент. І лише через розголос у пресі наміри Фонду не були реалізовані.

Про проблеми з корпоративним управлінням держпідприємств заявляє і приватний бізнес, який бере участь у приватизації. Компанія Smart Holding, підконтрольна проросійському депутату Вадиму Новинському, наприклад, скаржиться на те, що придбавши понад 29% акцій «Харківобленерго» і «Харківенергозбут» не може впливати на склад наглядових рад. «Нами були сформовані пропозиції щодо незалежних директорів, ми сподівалися на підтримку Фонду держмайна та надання ним своїх кандидатів. Однак з невідомих нам причин Фонд не сформував наглядові ради, в той час як старі вже припинили свої повноваження. В результаті замість професійного підходу та якісного менеджменту незалежних наглядових рад ми продовжуємо спостерігати кишенькове управління», – заявила начальник управління з корпоративних прав компанії Smart Holding Олена Нусінова.

Уряд відновив роботу Номінаційного комітету

Після резонансних звинувачень влади в зумисному провалі корпоративних реформ, Номінаційний комітет, що призначає керівників особливо важливих для економіки підприємств, таки відновив свою роботу і 6 липня провів своє перше засідання. І що важливо, до складу комітету Кабмін увів голову представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса.

За даними Кабміну, участь у засіданні взяли голова регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джейсон Пеллмар (голова Комітету), постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян, керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцкі. Також – заступниця голови ЄБРР в Україні Ірина Кравченко, перший віцепрем’єр – міністр економіки Олексій Любченко, міністр енергетики Герман Галущенко, заступниця керівника Офісу президента Юлія Свириденко та економістка Представництва МВФ в Україні Марія Чебанова.

Тепер в уряді запевняють, що з відновленням роботи Номінаційного комітету продовжиться формування наглядових рад для найбільших державних підприємств.

До речі, Номінаційний комітет або Комітет з призначення розпочав роботу у 2018 році. До нього входять як представники уряду, так і незалежні члени – вони припинили роботу наприкінці квітня після того, як Кабмін змінив керівництво «Нафтогазу». Тоді вони заявили, що припиняють свою участь до тих пір, поки не буде ясності щодо плану дій з реформи корпоративного управління і чіткого зобов'язання уряду поважати інститути корпоративного управління.

«Відкат» корпоративної реформи

Провал реформи корпоративного управління охопив не лише енергетику. Дефолт «Укрзалізниці» – проблема, яка мала б турбувати уряд. Днями Тимчасова слідча комісія Верховної Ради звітувала про плачевні результати: вантажні перевезення стрімко падають, люди масово звільняються через низьку оплату праці, зате роздувається адміністративний апарат та винагороди за його роботу.

Яким чином уряд контролює роботу наглядової ради «Укрзалізниці» і які зміни там пропонуються? А головне, які заходи будуть вжиті до управлінців підприємств, адже вони продукують вкрай неефективну систему управління державним активом?

«Главком» все ще сподівається почути відповіді на запитання, сформовані у запиті до першого віце-прем'єр-міністра України, міністра економіки Олексія Любченка.

Протягом 2017-2019 за новими принципами було сформовано наглядові ради найбільших держпідприємств: «Укрзалізниці», «Укрексімбанку», «Нафтогазу України», «Укрпошти», аеропорту «Бориспіль», «Укроборонпрому», ПрАТ «Укргідроенерго» та ін. Проте вже наприкінці 2019 року реформа забуксувала.

На сайті Мінекономіки розміщена детальна інформація про створення наглядових рад в 40 державних унітарних підприємствах, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі.

Корпоративне управління в державних компаніях мало б збільшувати рівень їхніх доходів та інвестиційної привабливості. Нічого кращого світ поки ще не придумав. Але в Україні цю систему спотворили так, що вона спрацювала на розвиток корупції та шалені винагороди управлінцям. На підприємствах, де були створені наглядові ради, накопичуються мільярдні збитки. І ця проблема, здається, більше турбує наших західних партнерів, ніж український уряд.

Наталка Прудка, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Великі збитки – гарні премії. Захід шокований українською «реформою» корпоративного управління