Олександр Пивоварський: Повторення економічних потрясінь 2008 року не буде

Наші чиновники все наполегливіше запевняють українців, що нова хвиля світової фінансової кризи по нам не вдарить. Мовляв, уряд робить усе можливе, аби не повторилися події 2008 року. Експерти вже встигли висунути дві версії подій. Перша - Азаров свідомо готує українців до нових потрясінь, адже всі ми звикли, що за запевненнями про гаразди, негаразди і приходять. Друга - прем’єр готує гарний піар-майданчик для розповідей, що завдяки блискучим діям влади криза Україну оминула.

В будь-якому випадку, українці неабияк спантеличені економічною нестабільністю в США та ЄС й гадають, як це відіб’ється на гаманцях. Всі напоготові вчергове бігти до обмінних пунктів та переводити свої статки в більш надійні грошові знаки.

Про те, що ж насправді відбувається з економіками США та країн ЄС, яких наслідків слід чекати світовій економіці та, щонайголовніше, Україні, в інтерв’ю «Главкому» розповів старший регіональний економіст офісу по Східній Європі та країнах Кавказу Європейського банку реконструкції та розвитку Олександр Пивоварський.

Пане Олександре, в Україні, як і у всьому світі, зараз багато говорять про нову хвилю світової фінансової кризи. На вашу думку, її наслідки будуть більш серйозними, ніж від кризи 2008 року?

Поки що ця криза не настільки сильна, як та, що була в 2008 році. В той час уряди мали значні проблеми зі стабілізацією фінансових систем, все почалося з падіння великої фінансової установи. Уроки кризи добре вивчені, тому ми сподіваємося, що повторення таких глобальних потрясінь не буде.

Очевидно, що є ризики нової хвилі спаду економіки та рецесії в США та єврозоні. Це може мати вплив на економіку України. До прикладу, в Німеччині нещодавно вийшли нові дані про зростання ВВП в ІІ кварталі 2011 року в районі 0%. Тобто, навіть ця економіка уповільнюється швидше, ніж багато експертів очікували.

На вашу думку, які головні витоки цієї кризи? В Україні деякі експерти зауважують, що причини нової хвилі кризи сягають 2008 року, мовляв, тоді країни взяли на себе занадто великі й не надто обдумані боргові зобов’язання, тепер за це доведеться розплачуватися…

Можливо, в певній мірі це є продовженням кризи 2008 року. Але ж ті кроки буди спрямовані на стабілізацію економічної ситуації. Вже тоді багато західних країн мали великі державні борги, під час кризи вони зросли ще більше й набули загрозливого характеру для майбутнього. Зараз це перетворилося на політичну проблему – яким чином одночасно стимулювати економіку в короткотерміновій перспективі та переконати ринки в тому, що в тривалій перспективі фіскальна ситуація буде стабільною. Якщо зараз не надати хоча б незначний стимул, то може розпочатися новий спад. В той же час, ринки бояться, що цей стимул стане постійним й держава не зможе повернути національні борги. Очевидно, в демократичний системах прийти до балансу цих чинників важко.

Дивлячись на проблеми в ЄС та дебати щодо майбутнього євровалюти українці неабияк непокояться, адже багато хто з них тримає свої заощадження саме в євро. На вашу думку, що чекає євровалюту в майбутньому, якою вона вийде з кризи?

Ми вважаємо, що політики та керівництво країн єврозони спрямовують свої зусилля на захист євро. Це важливий політичний проект єднання Європи, тому всі негативні прогнози про долю євровалюти поки вважаються апокаліптичними, такими, що не мають шансів стати реальними. Євро залишиться єдиною валютою.

Інше питання, що для порятунку євро треба здійснити цілу низку кроків. Можливо, треба поєднати єдину валюту з єдиною фіскальною політикою. Адже дуже важко мати спільну валюту не маючи спільної політики державних фінансів. У цьому зараз і полягає велике політичне питання – чи підуть країни євро зони до більшої фіскальної інтеграції.

Чи бачать в ЄБРР прямі наслідки від нової хвилі кризи для України, враховуючи її вразливість від світових фінансових систем?

Як показала минула криза та показує нова хвиля, Україна значно інтегрована до міжнародних фінансових та економічних процесів. З глобальної точки зору економіка України невелика й дуже відкрита. Зовнішня торгівля складає значну частину державного продукту. Тому в Україну криза може прийти через канали зменшення попиту на експорт. Особливо в єврозоні та Росії, якщо там теж буде спостерігатися спад. До того ж, Україна досить сильно інтегрована в міжнародні фінансові потоки. Тому якщо міжнародні банки почнуть скорочувати кредитування в себе вдома та Україні, то це може вплинути на зростання економіки.

Багато хто прогнозує, що в результаті нової кризи варто чекати падіння цін на нафту на світових ринках. Чи бачите ви можливість значного зниження цін на нафту, та які можуть бути наслідки цього? Зокрема, чи припускаєте ви падіння цін на газ?

Ціни на нафту за останні тижні дійсно трохи впали. Якщо це не буде супроводжуватися падінням цін на український експорт, то це буде позитивним для України. Адже держава є великим імпортером енергоносіїв. Але тут велике питання – чи одночасно з падінням цін на нафту не буде знижуватися вартість металу та продуктів хімічної промисловості. Адже в часи минулої кризи ціни на енергоносії падали одночасно з цінами на український експорт.

Кожного разу, коли йде падіння цін на нафту, говорять про невтішні перспективи Росії. В них експорт енергоносіїв складає левову частку бюджету. Чи можуть цю країну чекати значні економічні проблеми?

В Росії значна частина бюджету складається з податків на енергоносії. Але ж у них є великий державний стабілізаційний фонд. Це дозволяє їм пом’якшити потенційний шок. Тим більше, поки ще ніхто не очікує такого падіння цін, яке було під час минулої кризи. Росія зможе це пережити.

Одне з найактуальніших питань економічного виживання України – черговий транш МВФ. Поки ще з цим є проблеми. На вашу думку, які наші шанси отримати черговий транш в 2011 році?

Ми - організація-партнер МВФ, але напряму не впливаємо на їх рішення. Останні тижні дійсно показують, що Україна залишається дуже вразливою країною. Досить великий обсяг міжнародних кредитів, які треба виплачувати. Багато з них накопичені до кризи 2008 року. Через ці чинники наявність програми МВФ має стабілізаційний вплив. Очевидно, співробітництво з фондом дуже важливе, воно стабілізує ринки, переконає гравців, що ситуація під контролем та є можливість отримувати дешеві кредити. Два ключових моменти співпраці з фондом: затвердження пенсійної реформи та початок вирішення проблем у газовій сфері.

Ви бачите реальний прогрес України в цих питаннях?

Парламент затвердив перший етап пенсійної реформи, уряд розглядає можливість реформи газової сфери. Необхідно тепер це втілити в життя.

Урядовці вже оприлюднили деякі макроекономічні прогнози на 2012 рік: ВВП виросте на 6,5%, а інфляція складе 7,9%. Настільки ці цифри реальні?

Думаю, що прогноз зростання ВВП досить амбітний. Хоча так може статися насправді, все залежить від політики, яка буде забезпечувати це зростання. Наш прогноз на 2012 рік для України більш помірний – 4,5% зростання. Ми маємо більш стримане бачення на швидкість структурних реформ в Україні та зростання в інших країнах, включаючи єврозону та Росію. Але в тривалій перспективі Україна має високий потенціал зростання, адже в країні ще дуже низька продуктивність праці, в сільському господарстві виробництво можна подвоїтися. Очевидно, якщо відбудуться структурні зміни, то зростання буде швидким.

На фоні падіння цін на метал навіть прогноз в 4,5% не стане занадто оптимістичним?

Зрозуміло, що у разі падіння цін на метал будемо мати негативний вплив на швидкість зростання ВВП. З іншого боку, в цьому році значно зросло виробництво сільськогосподарської продукції. Тобто, є компенсуючи позитивні чинники.

Як в ЄБРР оцінюють успіхи уряду в боротьбі з інфляцією? За офіційними даними вона сповільнюється, але вже давно переросла прогнозні урядові показники...

Частково це відображає міжнародні зростання цін на енергоносії та на їжу протягом минулого року. В більшості країн, де при працюємо, інфляція була більшою, ніж ми очікували в кінці минулого року.

З іншого боку, НБУ продовжив політику прив’язки гривні до долара, тож це означає, що банку важче контролювати рівень цін. З часом Нацбанк, можливо, почне здійснювати перехід від політики управління курсом до політики, направленої на стабілізацію цін.

Європейський банк реконструкції та розвитку має пильно моніторити економічну політику уряду. Українці 2011 рік поки що асоціюють з цілою низкою криз, пов’язаних з намаганнями уряду вручну регулювати ціни на продукцію. У вас є враження, що уряд все більше намагається запровадити ручне управління економікою, чи все ж таки спостерігається прогрес у бік прозорої ринкової економіки?

Не хочу зациклюватися на поганому. Насправді, ми слідкуємо за ситуацією в Україні й можемо констатувати цілу низку позитивних кроків. Найперше – був ухвалений закон про боротьбу з корупцією. Зменшили кількість видів діяльності, що потребують ліцензування. Було знижено обсяг неповернень НДС, відмінено квоти на експорт зерна та здійснено реформи у фіскальній сфері. Оголошено здійснення важливої реформи пенсійної системи. Можна говорити про новий Податковий кодекс. Очевидно, там були питання щодо малих підприємств, але документ систематизував податкову систему в Україні. Очікується зниження податків.

В аграрному секторі йде мова про модернізацію та реформи, Нацбанк здійснив заходи щодо відновлення функціонування ринку обміну валюти. Банки тепер мають більше свободи на ринку валюти. Тобто, ми бачимо багато корисних кроків, і програма реформ, яка рік тому була оголошена, оцінена нами позитивно. Ми чекаємо її втілення в життя.

Також для нас важливо, щоб рівень корупції, який визнаний дуже високим, систематично зменшувався.

Ви вважаєте, що закон про протидію корупції стане ефективним інструментом боротьби з нею?

Ми слідкуємо за результатами роботи. Наприклад, нещодавно ми провели опитування про життя в перехідних економіках. Побачили, що ще півроку тому в Україні був один з найвищих рівнів корупції. Ми будемо відслідковувати, чи матиме нове законодавство реальний вплив на ситуацію. Я вважаю, що ефективність проведення боротьби з корупцією залежить від політичної волі керівництва держави.

Українські високопосадовці багато говорять про поліпшення економічного клімату в державі. В той же час, опозиціонери стверджують, що вести бізнес в країни все важче, тож бізнес іде з України. Чи в ЄБРР є якісь оцінки динаміки поліпшення чи погіршення інвестиційного клімату в Україні?

В Україні досить складний інвестиційний клімат. Не можу сказати, чи він погіршився чи покращився.