Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Надія Мак-Коннелл: Про Тимошенко в США говорять і на урядовому, і на особистісному рівні

    • Віталій Червоненко, «Главком»
    • Розсилка
    Надія Мак-Коннелл: Про Тимошенко в США говорять і на урядовому, і на особистісному рівні

    Президент фундації «Україна - США» про бачення України з-за океану

    Фундацію «Україна-США» давно називають одним з головних неурядових лобістів України в США. Ця організація не полишала справу просування наших інтересів за океаном в непрості часи стосунків між державами, активно працювала в «помаранчеву епоху» та не опускає рук за президентства Віктора Януковича.

    Президент фундації Надія Мак-Коннелл постійно в русі та справах, її не просто застати на місці в офісі у Вашингтоні. Остання значна подія, яка була організована за її участі – святкування 20 річниці Незалежності України 1 грудня. В США день референдуму, на якому українці самі обрали шлях незалежності, вважають чи не найголовнішим святом, а тому його річниця відзначалася за океаном навіть з більшим розмахом, ніж в самій Україні.

    «Главком» говорив з пані Мак-Коннелл про те, як зі США бачать нинішні процеси в Україні, як сприймають процес над Юлією Тимошенко та чи лишився в американських українців оптимізм щодо майбутнього нашої держави.

    Пані Надіє, ваша Фундація давно займається промоцією України в США. Наскільки зараз важче стало просувати нашу державу у вашій країні? Можете порівняти ситуацію 20-річної давнини з тим, що є в останні кілька років?

    Важко порівнювати, але однозначно, що 20 років тому була справжня ейфорія навколо України. Держава тоді стала незалежною і мало хто розумів, яке це тяжке завдання – будувати нову Україну. Всі на цьому тоді помилилися. Тому не дивно, що за ці двадцять років у багатьох відбулось розчарування в Україні. У Вашингтоні часто тепер можна почути про таке поняття як «втома від України».

    Але в мене на це є своя відповідь словами Томаса Пейна. Я знайшла потрібну цитату в його книзі, яка називається «Криза». Вона перекладається приблизно так: «Ті, хто хочуть пожинати плоди свободи, повинні пережити втому від її підтримки ». Цим я хочу нагадати людям, що підтримка України - це справді складний процес, який треба продовжувати і не раз перетерпіти втому, яка час від часу приходить від цього довгого процесу.

    З приходом нової влади в Україні відбуваються дуже важливі події. За цей час ви помітили ускладнення просування України в США?

    Ви маєте на увазі на урядовому рівні?

    Ми ведемо до того, чи не почали від України масово відвертатися через проблеми з демократією і правами людини?

    Я би не сказала, що ситуація аж на стільки критична. Звичайно, тут важко, є процеси, які люди оцінюють негативно. Якщо ви почитаєте заяви представників урядів США та країн ЄС, то ви побачите, що люди дуже стурбовані. Ми також чуємо негативні сигнали з України від представників громадянського суспільства й представників неурядових організацій. Однозначно, часи зараз не прості, але попри все, досі є бажання і віра в те, що справи в Україні можуть та мають піти краще. В будь-якому разі, всі намагаються працювати на таке покращення. Я не вірю, що в США люди махнули рукою на Україну. Так, є важливим розуміти різницю між тим, що говорять офіційні особи про події в Україні, та тим, що насправді відбувається. Але ми вже маємо досвід цього, нам до такого розуміння не звикати.

    Хто зараз найбільше проявляє інтерес до України в США, якщо такий інтерес ще досі є?

    Я думаю, що найвище керівництво Сполучених Штатів має інтерес до України. Неурядові організації та представники громадянського суспільства, особливо українська громада в США точно цікавляться Україною і тим, що в країні відбувається. Інтерес точно не зник, так, він під деяким сумнівом, але я б не сказала, що його не стало.

    Навіть якщо послухати промови, що лунали під час урочистих заходів 1 грудня у місті Вашингтон, то стає очевидним інтерес до поточної ситуації в Україні. Він є і ніколи не зникне. Наприклад, заступник Гілларі Клінтон, Державного Секретаря Сполучених Штатів, Вілльям Бернс нагадав про судовий процес над Юлією Тимошенко. В Америці розуміють, що перед Україною стоять серйозні виклики, але попри це інтерес до України великий. Люди звикли говорити про Україну і її великий потенціал. Навіть під час бізнесового круглого столу, на якому йшла мова про досягнення в приватному секторі і загалом про економічні досягнення за останні 20 років незалежності, було підкреслено, що ще дуже багато має бути зроблено. Насправді, ми вже 20 років говоримо про потенціал України. Мені вже навіть не дуже подобається це слово, бо воно значить, що це ще буде зроблено колись у майбутньому, але я хочу привернути увагу до того, що на сьогодні мало зроблено. Я би говорила про втрачені можливості, які Україна має усвідомлювати. Дуже багато речей в Україні треба зробити, і цю гостру необхідність вже усвідомили. Їх не вдається здійснити, хоча всі елементи правильних рішень відомі. Тому я думаю, що США продовжують вірити в Україну й дивитися на її майбутнє позитивно.

    Як пройшло святкування 1 грудня 2011-го, яке організувала Фундація «США-Україна» щодо 20-річчя референдуму Незалежності України у США? Більше говорили про позитиви чи проблеми?

    Насправді, люди, які брали участь в святкуваннях, були дуже задоволені, що у столиці Сполучених Штатів було організовано таке велике свято про Україну та її 20 річний шлях. Як написано в Біблії, «є час плакати й час сміятися, час ридати і час танцювати». Цього року було багато річниць, пов’язаних з Україною: 25-річчя трагедії Чорнобиля, 70-і роковини Бабиного Яру, річниця створення Української Гельсінської групи. Також кожного року в листопаді ми згадуємо жертв страшного Голодомору. Багато з цих подій були приводами для сліз і скорботи, але подія, яка сталась 1 грудня 1991 року, була гарною можливістю святкувати річницю того, що українці самі добилися своєї незалежності без пролиття крові. Це було справжнім чудом, що заслуговувало на відзначення.

    Річниця незалежності була часом для визнання досягнень людей, які мають українське походження. До незалежності світ не усвідомлював багато досягнень людей з України. Їх просто називали росіянами. Зараз ми маємо шанс для України згадати свою історію, культури та спадщину.

    Знаю, багато людей будуть задавати питання – який привід для святкування, адже такі негативні речі зараз відбуваються в Україні? Моя відповідь буде такою: як американці, ми щорічно святкуємо 4 липня день незалежності Америки й історичні досягнення цієї країни, базуючись не на тому, що відбувається в Америці зараз або, що ми думаємо про владу, яка керує сьогодні. Ми святкуємо день незалежності Америки тому, що є важлива історична дата, яка є досягненням для всіх Американців, незалежно від того, що добре або погано робить влада на цей момент. Саме тому я вважаю, що усвідомити важливість святкування 20 річниці Незалежності України, попри всі перепони, було дуже важливим моментом для Фундації «Україна-США» і для всіх, хто не байдужий до України. До речі, понад 700 людей відвідали урочисті заходи 1 грудня у столиці Сполучених Штатів.

    Як була представлена влада США на святкуваннях?

    Влада США була представлена на найвищому рівні в особі заступника Державного Секретаря Вільяма Бернса. Держсекретар Гілларі Клінтон та віце-президент Джозеф Байден були поза межами країни. Колишній радник з питань національної безпеки Брент Скоукрофт був з нами і виголошував промову. Також були багато представників Конгресу та послів іноземних держав. Ми мали відео привітання від екс-президента Буша, колишнього президента Кравчука. Також було вітання від колишнього президента Польщі Квасневського, оголошене Робертом Купецькі, послом Польщі у Сполучених Штатах. Ми визнаємо, що Польща багато зробила в підтримці здобуття незалежності Україною.

    Ці заходи стали часом нагадування собі успіхів, що вже здобуті Україною та, можливо, використати це як підтвердження своєї прихильності.

    Хто з представників української влади брав участь у святкуванні?

    Насправді, багато представників влади мали бути, проте не приїхали. Брав участь у заходах Олександр Попов, голова Київської міської державної адміністрації, він мав промову на бізнесовому круглому столі. Містер Андрій Клюєв мав прийти, проте його не було. Не можна не згадати, що з України до нас на святкування завітала Руслана.

    Ніхто з гостей не ставив гострих питань до Олександра Попова?

    На бізнесовому круглому столі Попов представляв план розвитку Києва до 2025 року, і питання були задані щодо цієї теми.

    Як ви та знайомі вам друзі України в США сприймають судову справу проти Юлії Тимошенко?

    Це важлива тема для обговорення. На кожній зустрічі чи конференції, яку б ви не відвідали, ця тема буде дуже важливою. Про це говорять на урядовому і особистісному рівні. Скажу так: люди в США дуже стурбовані справою проти Тимошенко.

    Особисто ви вважаєте кримінальне переслідування Юлії Тимошенко політичним?

    Я не мала змоги глибоко вивчити й зрозуміти юридичну складову цієї справи, я не юрист. Проте, як і у багатьох людей, в мене не можуть не виникати деякі сумніви щодо цього процесу.

    Ви знайомі з проектом резолюції Конгресу щодо справи Тимошенко, яку підготувала Марсі Каптур?

    Звичайно, я чула про цей документ.

    Можете погодитись з тими достатньо жорсткими формулюваннями щодо політичного переслідування опозиції в Україні?

    Я не можу цього зробити, адже бачила той текст кілька місяців тому і не можу дослівно згадати його зміст. Але я впевнена, що документи, які виходять з таких інституцій, як Конгрес, мають бути взяті до уваги.

    Ви говорили щодо бізнесового круглого столу, який мав місце під час святкування річниці референдуму про незалежність. Скажіть, наскільки зараз відчувається зацікавлення американського бізнесу в інвестуванні в Україну та в які галузі економіки?

    Повторю, люди бачать нереалізовані можливості в Україні. Інвестори продовжують дивитися на Україну, як на країну можливостей для вкладення грошей. Для американських інвесторів найцікавіші в Україні – сільське господарство та енергетика. Але, знову ж таки, невпевненість та нестабільність в Україні – ось головні речі, про які говорять місцеві інвестори. Непередбачуваність того, що буде завтра в Україні, відлякує багатьох. Все це зупиняє людей, які б хотіли привезти свої кошти до України.

    Попри це, інтерес залишається, люди чекають покращення інвестиційного клімату. Тому дуже важливо, що станеться з різними рейтингами, наприклад Світового банку чи інших індексів стосовно України. Україні потрібно постійно конкурувати з іншими країнами світу, і багато чого залежить від ситуації в середині держави.

    З чим ви пов’язуєте надію на покращення ситуації в Україні, хоча б навіть інвестиційного клімату? До останнього часу у нас говорили про Угоду про Асоціацію з ЄС як своєрідний поштовх…

    Я свою надію на покращення завжди покладаю на самих українців. Ми святкували 20-річчя роботи Фундації «Україна-США». За цей час ми створили різні програми співпраці громад США та України. Людей, які приїздили до України, як би це дивно не звучало, вражала сила воля українців. Я думаю, що сила волі українців – це і є ключ до майбутнього держави. Ми бачили, що вже багато чого зроблено в сфері громадянського суспільства та приватного сектору.

    Також сила України – в малих громадах. Потужність нації не визначається тим, що відбувається в столиці, а тим, що відбувається в тисячах малих громад. Прогрес та досягнення, які ми бачили, працюючи на місцевому рівні, дають нам можливість вірити в майбутнє України.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ