Микола Козюбра: Існують підстави для оскарження конституційності закону про вибори

Серед багатьох мін уповільненої дії, закладених в новому законі про вибори народних депутатів, найнебезпечнішою є «конституційна пастка». В 1998 році Конституційний суд визнав норму тодішнього закону про вибори щодо подвійного балотування в окрузі та за списком неконституційною. Тому, коли це саме положення вписали в новий закон, експерти одразу вказали на пастку для опозиції. Мовляв, опозиціонери кинуться використовувати подвійне балотування, їх зареєструють, а потім КС несподівано відмінить цю норму. І ті, хто подвійно балотувався, опиняться за бортом. З іншого боку, заговорили про можливість визнання виборів незаконними, втрату легітимності парламенту та багато інших сценаріїв.

Про можливі наслідки рішення Конституційного суду щодо закону про вибори «Главкому» розповів суддя КС у відставці, який вирішував долю виборчого закону в 1998 році, завкафедри державно-правових наук «Києво-Могилянської академії» Микола Козюбра.

Миколо Івановичу, в ухваленому законі про вибори міститься норма про можливість одночасного балотування і по списку партії, і в мажоритарному окрузі. В 1998 році ви були суддею складу Конституційного суду, який визнав неконституційною аналогічну норму в тогочасному законі про вибори зі змішаною системою. На вашу думку, чи норма чинного закону є неконституційною?

Я пам’ятаю це рішення Конституційного суду. Проводити прямі паралелі між законом, положення якого визнані неконституційними, та нині чинним, звичайно, не можна. То був інший документ, в ньому норми про подвійне балотування були виписані по-своєму. Тому не можна вважати, що рішення Конституційного Суду 1998 року поширюється на новий виборчий закон.

Практика одночасного балотування за партійним списком у багатомандатному загальнодержавному виборчому округу й в одномандатному у наших європейських сусідів не однозначна, хоч там не багато змішаних виборчих систем. Мотивація, закладена в попереднє рішення Конституційного Суду, яким було визнано не конституційним подвійне балотування, як на мене, загалом слушна.

Якщо б зараз знову подали звернення до Конституційного Суду зі старою аргументацією, як і в 1998 році, якого б рішення ви чекали?

На мою думку, таке звернення КС обов’язково мав би взяти до розгляду. Відносно рішення у цій справі по суті, то, чесно кажучи, його прогнозувати важко. Ви ж самі добре знаєте, що, на жаль, нинішній склад Конституційного суду ухвалював чимало рішень, в яких не дотримувався принципу виносити в аналогічних справах аналогічні рішення.

Якби ви особисто були зараз суддею Конституційного Суду, то визнали б норму про подвійне балотування неконституційною?

У мене ця норма справді викликає сумнів, але щоб сказати достеменно, треба робити детальний аналіз. Адже, повторюю, йдеться про різні закони.

Юрій Ключковський стверджує, що в разі, якщо КС визнає норму про подвійне балотування неконституційною, то це рішення буде поширюватися на всі правовідносини, починаючи з 1998 року. Тобто, людей, яких зареєструють на виборах навіть ще до рішення, зможуть зняти з реєстрації, адже вони нібито знали про існування аналогічного вердикту 14-річної давнини. Ви з цим погоджуєтесь?

Якщо дійсно буде рішення КСУ, аналогічне рішенню 1998 року, тоді кандидати не будуть допущені до реєстрації і за списком, і в округу. Тут Юрій Богданович Ключковський правий. Якщо на момент винесення рішення КС про неконституційність подвійного балотування вже пройде реєстрація кандидатів, то їх доведеться знімати.

Згадаємо 1998 рік. Тоді спочатку пройшла реєстрація кандидатів, і вже після цього КС визнав подвійне балотування неконституційним. Проте людям дозволили балотуватися, і на їхню реєстрацію рішення не поширювалося. Чи не буде так і цього разу?

Те рішення виносилося, наскільки я пам’ятаю, в розпал виборчої кампанії. Суд не міг не врахувати цей момент. І при можливому ухваленні нового рішення це треба буде враховувати. Допускаю, що можливе навіть навмисне затягування з рішенням, щоб не змінювати статус-кво. І якщо, допустимо, КС винесе таке рішення за 10 днів до виборів, то може виникнути маса проблем, і їх Суд не може не враховувати. Не можна виключати в цій ситуації і певну владну тактику. Ситуація неоднозначна, може бути інтерпретована по-різному, а тому від влади і від КС можна чекати різних комбінацій.

Уявіть собі, що за 10 днів до виборів буде рішення Конституційного Суду. І що робити, все ламати? Навіть якби КС був ідеальним, чого не було ні в першому скликанні, ні тим більше зараз, він все одно має враховувати конкретну політичну ситуацію. Така природа конституційної юстиції. Треба виписувати рішення, залишаючись в межах права, але при цьому реагувати на поточну ситуацію, щоб її не збурювати. Тут потрібна мудрість. Багато буде залежати від часу звернення і рішення, від того чи збігається спосіб, як виписана дана норма в новому і старому законах. Якщо норма чинного закону збігається з тим, що було в старому, щодо якого є рішення КС, тоді Суд має прийняти рішення таке ж, як минулого разу.

Якщо вердикт буде до початку виборчої кампанії, то всі питання відпадають. Якщо навіть на початку виборчої кампанії, коли ще реєстрація не пройшла, то аналогічне попередньому рішення просто означатиме заборону реєструвати кандидатів і за списком, і в окрузі. Якщо ж рішення буде виноситися в розпал виборчої кампанії, то все буде дуже складно. В будь-якому разі Конституційному Суду варто, якщо немає суттєвих розбіжностей в спірних положеннях обох законів, стати на позицію рішення 1998 року.

Чи було порушення Конституції щодо подвійного балотування очевидним на момент, коли Президент підписував закон? Він мав право цю норму назвати не конституційною, спираючись на рішення 1998 року?

Президент мав зважати на рішення КС. Так само і депутати не могли оминути це при ухваленні нового закону. Хоча прямої аналогії й немає. Ситуація неоднозначна, а тому 100% можна стверджувати, що підстави оскаржити конституційність закону про вибори є. Так само є безумовні підстави відкривати провадження у цій справі. Приймаючи рішення КС не може ігнорувати мотивацію нашого рішення 1998 року.

В аргументації 1998 року головний акцент був зроблений на порушення прав людини, адже члени партій могли іти двома способами на вибори, а інші могли йти тільки в окрузі. Порушення цього принципу рівності збереглося?

Так, цей момент є. Без сумніву, на це КС має звернути увагу, елементи нерівності є. Якщо судді навіть стануть на позицію допустимості подвійного балотування, то треба дуже ґрунтовно аргументувати, чому вони відходять від позиція1998 року. Коротше кажучи, для ухвалення відмінного рішення треба буде дуже солідна аргументація, принаймні не така, яка характерна для багатьох нинішніх рішень КСУ, коли вона зводиться виключно до формального оперування певними положеннями закону чи навіть Конституції.

Прямі аналогії між різними законами, які стосуються одного і того ж предмету, проводити важко. Завжди є відмінні обставини. Зрозуміло, що коли ситуації абсолютно однакові й пройшло небагато часу, а рішення стосується одного і того ж положення Конституції, як то було з утворенням коаліції фракціями, то сумнівів немає. В тому випадку було очевидне порушення Конституційним Судом своїх попередніх позицій. Тут, повторюю, справа складніша.

Зараз ідуть спекуляції, що у разі ухвалення рішення КС щодо неконституційного балотування вже після виборів, то це поставить під сумнів легітимність парламенту. Це дійсно так?

З точки зору формально-юридичної – ні. Рішення КСУ не мають зворотної дії в часі. Проте в очах виборців легітимність Верховної Ради справді була б підірвана. Втім, я не думаю, що такий сценарій взагалі можливий.

Ви активно берете участь в розробці різних законопроектів, що стосуються судової системи. Після ухвалення судової реформи повноваження Верховного Суду були значно звуженні. Але потім ухвалили закон, який їх йому в певній мірі повернув, навіть окрему палату з розгляду кримінальних справ відновили. Враховуючи все це, хто буде розглядати можливу касацію у справі Тимошенко: Верховний Суд чи Вищий спеціалізований суд з кримінальних та цивільних справ?

Касацію Тимошенко має розглядати Вищий спеціалізований суд з цивільних та кримінальних справ, на жаль. Верховний Суд нині позбавлений касаційних повноважень. Це ненормальне явище, на ще звертала увагу Венеціанська комісія. Європейські експерти чітко зауважували, що Верховний Суд без касаційних повноважень – це не Верховний Суд в сенсі формули, закладеної в Конституції, згідно з якою він є найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції.

А чим тоді буде палата окрема у Верховному Суді, якщо не касацією?

Переважно займатися узагальненням практики, вирішувати справи у разі неоднакового застосування законів в аналогічних ситуаціях тощо. Без касаційних повноважень Верховний Суд – це не орган правосуддя. До речі, на останньому засіданні Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права ми дійшли висновку, що без змін до Конституції у нас буде не судова реформа, а швидше її імітація.

До речі, ви ж є членом Редакційної комісії, яка мала напрацювати концепцію створення та функціонування Конституційної асамблеї. Чи є в цьому напрямку прогрес? Коли можна чекати початку роботи асамблеї?

За моєю інформацією, найближчим часом Конституційна асамблея має почати формуватися. Цією проблематикою я не дуже цікавлюсь. Якщо асамблея навіть буде сформована, то я не впевнений, що процес внесення змін до Конституції буде досить швидкий. Знову ж таки, все це буде зумовлено реакцією Європи на те, що відбувається в Україні. Щось робитиметься, але дійсної зацікавленості в конституційних змінах, я поки що не бачу.

Редакційна комісія затверджувала концепцію?

Я цього не знаю. Ні мене, ні Сергія Головатого, наскільки я знаю, на засідання не запрошували.