Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Жанна Усенко-Чорна: ЦВК відводиться функція весільного генерала, який має освятити рішення, «намальоване» в інших кабінетах

    • Віталій Червоненко, «Главком»
    • Розсилка
    Жанна Усенко-Чорна: ЦВК відводиться функція весільного генерала, який має освятити рішення, «намальоване» в інших кабінетах

    Замглави ЦВК про те, як будуть фальсифікуватись вибори

    Парламентські вибори 2012 року для опозиції - своєрідний Сталінград, який здавати не можна. Для Партії регіонів, використовуючи військову термінологію, ці вибори будуть схожими на гітлерівську битву за Москву – якщо не візьмуть, війну одразу не програють, проте стратегічну ініціативу втратять.

    ЦВК ж буде ледь не головним козирем в битві. За новим законом про вибори, тільки Центральна виборча комісія вирішуватиме, якого мажоритарного кандидата реєструвати, а кого ні. Саме вона буде слідкувати за виборчим процесом, за бажанням унеможливлюючи фальсифікації, а при наявності політичної волі – прикривати їх, немов парасолькою.

    Ще в 2007 року склад комісії був сформований за партійним принципом, і зараз в ній є тільки 6 членів з 15, які так чи інакше можна віднести до опозиції. Мінімум 8 людей, як визнають навіть опозиціонери з ЦВК, можуть виконувати вказівки влади.

    Жанна Усенко-Чорна потрапила до ЦВК в грудні 2004 року напередодні «3 туру» президентських виборів. Тоді - за квотою «Єдиної України» Губського, в 2007 році – за квотою БЮТ. І хоч Губський давно став «тушкою», Усенко-Чорна лишилась в бютівській когорті. В 2008 році вона ледь не втратила крісло, а подання про звільнення на неї направляв в парламент Віктор Ющенко. Але втрималась.

    В інтерв’ю «Главкому» заступник глави ЦВК Жанна Усенко-Чорна відверто розповіла, як і в яких кабінетах нарізаються виборчі округи, як влада може застосувати адмінресрус та, як ЦВК буде працювати на найближчих парламентських виборах.

    «Реальних механізмів контролю 5 річного проживання в Україні немає»

    Жанно Іванівно, в нещодавно ухваленому законі про вибори народних депутатів є пункт 4 статті 60 про те, що ЦВК відмовляє у реєстрації тим кандидатам, які попросили політичний притулок за кордоном. Чи були подібні положення в попередніх редакціях закону та з чим пов’язана її поява?

    Такої норми у виборчому законодавстві раніше не було. На мою думку, ця новела є абсолютно непродуктивною та такою, що призведе до звернень до українських судів. Більше того, через цю норму можна чекати звернень і до європейських судових інституцій. У цьому зв’язку варто згадати прецедент справи в Європейському Суді «Мельниченко проти України». Наша держава була визнана такою, що порушила виборчі права громадянина Мельниченка, коли ЦВК не зареєструвала його кандидатом. Адже існує специфічний статус біженця, визнаний міжнародним правом. Особа, яка отримує політичний притулок, зберігає за собою цілий комплекс громадянських прав, в тому числі й виборчих. Натомість таке нововведення, на мій погляд, не узгоджується із зобов’язаннями України дотримуватися європейських стандартів.

    Чи порушує ця норма закону Конституцію?

    На мій погляд, норма закону про відмову ЦВК в реєстрації кандидата в депутата, якщо він просить політичного притулку за кордоном, обмежує конституційні права громадян. Слід враховувати, що, згідно з Конституцією, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України. Таким чином, стаття 3 Протоколу № 1 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка закріплює право на вільні вибори, має не меншу юридичну силу. Ратифікувавши цю Конвенцію, Україна визнала пріоритетними європейські стандарти в сфері прав і свобод людини і громадянина та зобов’язалася адаптувати національне законодавство.

    Тобто, є сенс направляти відповідне подання до Конституційного суду?

    Направляти можна. Інша справа, що практика роботи КС останніми роками дуже диверсифікована, і всі попередні рішення вже не визначають й не обумовлюють подальшу позицію Конституційного Суду. І саме такі тенденції засвідчує ціла низка нещодавніх рішень. Тому прогнозувати, якою може бути позиція КС з цього приводу, я б не стала.

    «ЦВК мала б зареєструвати Поживанова, Данилишина та Олександра Тимошенка»

    76 стаття Конституції визначає, що депутатом можна стати, якщо проживаєш в Україні останні п’ять років. Враховуючи цю норму та положення закону, як ЦВК буде чинити з тими людьми, які вже рік живуть за кордоном та отримали політичний притулок: Поживанов, Данилишин, Тимошенко?

    Не важко спрогнозувати, яким чином буде формуватися практика ЦВК. Більшість голосів для застосування цієї норми закону і не допущення їх участі у виборах в Комісії є. Припускаю, моя позиція може бути відмінною від думки більшості членів комісії. Адже, на мій погляд, необхідно застосовувати увесь комплекс законодавства, в тому числі й чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надавала Верховна Рада. Це, зокрема, ратифіковані конвенції, в тому числі і про статус біженця. Згідно цих документів, за особою з таким статусом зберігається увесь комплекс громадянських прав. Переконана, що рішення Європейського Суду у справі Мельниченка обов’язково має враховуватися Комісією.

    На вашу думку, Поживанова, Данилишина та Олександра Тимошенка ЦВК мала б зареєструвати кандидатами в депутати?

    На мою думку, виходячи із позиції Європейського Суду з прав людини, так. Однак ЦВК є правозастосовним органом і має виконувати норми закону.

    Як взагалі рахувати ці п’ять років безперервного перебування в Україні, адже люди часом на довго їдуть у відрядження? Марина Ставнійчук стверджує, що, за нормами закону про громадянство, безперервним проживанням вважається одноразовий виїзд не більше ніж на 90 днів, та за сумою року – не більше, ніж на 180 днів. Це адекватне трактування?

    В законодавстві можна знайти багато прикладів колізійних норм. Подібні сумнівні питання мають вирішуватися та трактуватися на користь громадян. Принаймні, ЦВК має сприяти реалізації виборчих прав, а не ставити штучні перешкоди.

    Є чимало норм, які можна використати для обмеження прав, якщо людина дійсно мала довготривале відрядження. Але необхідно розглядати конкретну ситуацію, бо говорити про гіпотетичні загрози дуже важко. У практиці ЦВК таких випадків майже не було, Мельниченко – виняток.

    А Лазаренко?

    В Лазаренка інший комплекс проблем, у нього специфічний статус: він засуджений в США й не має права балотуватися.

    В Партії регіонів є, як мінімум, кілька людей, які по кілька років живуть за кордоном. Згадаймо того самого Юрія Іванющенка. Його реєстрували кандидатом, і можна не сумніватися, восени 2012 знову зареєструють. Чи є можливість у вас як заступника ЦВК витребувати якісь дані, щоб перевірити його п’ятирічне проживання на території України?

    Реальних механізмів щодо контролю 5 річного проживання в Україні та відповідних перевірок немає. Дуже тяжко встановити такі факти й витребувати документи про всі виїзди і в’їзди до України. Ця інформація є конфіденційною, а період часу перебування, що потребує контролю, досить тривалий. Тому реалізація на практиці цієї норми дуже суперечлива.

    Умовно кажучи, її застосувати можна тільки тоді, коли є замовлення під конкретну людину?

    Можу сказати, що такі норми швидше можуть бути використані як юридичні пастки, але не мають реальних механізмів контролю. З допомогою них можна відсіювати тільки небажаних кандидатів.

    Перетікання округів зі Сходу на Захід невідворотне

    Виборча кампанія вже фактично почалася, люди на округах працюють на повну силу. Проте самих округів формально ще немає, вони будуть оголошені за 175 днів до виборів. Хто займається нарізанням округів в ЦВК та чи будуть їх межі суттєво відрізнятися від подібних на виборах 2002 року, коли також була змішана система?

    За так зване нарізання округів відповідає вся ЦВК. Чіткого закріплення територіальної організації виборчого процесу за кимось із членів Комісії немає.

    Для розуміння ситуації з округами варто пам’ятати, що в Україні створений Державний реєстр виборців. Він функціонує вже декілька років й відіграє унікальну функцію. Для фальсифікаторів він став своєрідним ліхтарем в темному під’їзді - не дозволяє в темряві робити свої брудні справи. Чинити махінації з кількістю виборців стало надзвичайно важко. Адже в Реєстрі чітко фіксується, скільки є виборців, де вони взялися, куди поділися, на підставі яких документів. Можна легко простежити, як переміщаються групи виборців, і взагалі, що певні переміщення здійснюються.

    На сьогодні я не уявляю ситуації, щоб десь з’явилися фантомні будинки чи цілі вулиці. Для цього треба йти на серйозний кримінальний злочин. Згадаємо 2004 рік, наприклад, в Кіровограді на папері створили віртуальну вулицю з креативною назвою «тупік Леніна», до списків виборців були включені вигадані будинки й люди, що «ходили на вибори».

    Конфігурація округів визначатиметься на підставі даних Реєстру відповідно до кількості виборців у регіонах. Тоді як на парламентських виборах 2006-2007 років кількість округів була прив’язана до кількості дільниць.

    В 2002 році округи теж нарізалися за кількістю виборців…

    Все одно округи будуть значно відрізнятися від попередніх. Найперше – в регіонах постійно змінюється кількість виборців. В Україні є депресивні райони, де кількість виборців зменшується. В інших регіонах, і це усталена тенденція - зростає. Якщо брати Донбаський регіон, то кількість виборців там постійно зменшується. До того ж, зі значним коефіцієнтом прискорення.

    Особливо, якщо порівнюватити з іншими регіонами. Наприклад, за роки незалежності в східних областях кількість виборців зменшилась на 15%, особливо в Донецькій та Луганській областях. Натомість, якщо взяти західні області, то там навпаки – кількість виборців зростає, зокрема, така тенденція зафіксована по Рівненській, Закарпатській, Івано-Франківській областях та місту Києву. Стрімкий відсоток падіння має місце по Чернігівській області.

    Ця тенденція обумовлює і зміну кількості округів. Порівняно з президентськими виборами, на яких також кількість округів визначалась за кількістю виборців, маємо помітне відхилення. Якщо брати середнє арифметичне значення (скільки виборців має бути в одному окрузі) 163 тис. та здійснити рівномірний розподіл, без маніпуляцій і суб’єктивних преференцій, то на сьогодні кількість округів переміщується зі сходу на захід.

    Це один-два округи?

    За попередніми розрахунками, якщо виборці закордонного округу будуть розподілені між округами міста Києва, то маємо шість додаткових округів у столиці. Таке збільшення відбудеться за рахунок Донецької, Луганської, Полтавської, Черкаської, Херсонської областей та Автономної республіки Крим. Ця тенденція є незворотною і з кожним роком поглиблюється, тому перетікання округів зі Сходу на Захід невідворотне.

    «В столиці може бути 16 округів»

    Скільки точно буде округів в Києві?

    В столиці може бути 16 округів. За умови, що при їх створенні буде враховано кількість виборців закордонного виборчого округу (законом передбачено, що закордонні виборчі дільниці утворюються з рівномірним віднесенням до одномандатних округів Києва). Це попередні дані, але, враховуючи «певні суб’єктивні чинники», я не виключаю, що «більшість» в ЦВК можуть застосовувати інші підходи, зокрема винайти спеціальну формулу для визначення кількості і меж округів.

    Як ви можете проконтролювати, щоб цей процес робили прозоро і об’єктивно?

    Найоб’єктивніший критерій – кількість виборців, яка визначається за даними Реєстру (на сьогодні понад 36 мільйонів 755 тисяч). Ці дані є прозорими: щомісячно на сайті ЦВК оприлюднюється статистична інформація щодо ведення Реєстру. Але більшість в Комісії може застосувати різні підходи, і вплинути на це неможливо.

    Наприклад, який підхід?

    Мені б хотілося, щоб при утворенні округів забезпечувалася рівна вага голосу виборця в усіх регіонах України, щоб вага кожного мандату в кожному окрузі була максимально рівною, щоб не було різкого відхилення в кількості виборців по округах залежно від регіону.

    «ЦВК нібито відводиться функція весільного генерала, який має освятити рішення, яке «намальовано» в інших кабінетах»

    Тобто, ви остерігаєтесь, щоб «більшість» в ЦВК не нарізала округи таким чином, що на Сході в них виборців буде значно менше, ніж на Заході?

    Так, саме варіанту, коли б всупереч об’єктивним даним на Сході виборців в округах було б менше, ніж на Заході, не хотілося б допустити. Зараз циркулює багато розмов, інформації в Інтернеті, що адміністративний ресурс в областях вже визначив, де й які округи мають бути.

    Тобто, ви підозрюєте, що в провладної партії вже є схема розподілених округів?

    Так.

    І цю схему потім вже затвердить Центральна виборча комісія?

    Такий варіант не можна виключати. Тим більше, що подібна інформація озвучується, в Інтернеті, навіть зустрічається конфігурація майбутніх округів. А ЦВК, дійсно, нібито відводиться функція весільного генерала, який має освятити рішення, що «намальовано» в інших кабінетах.

    Як таке взагалі можливо, адже голова ЦВК – не провладний, та й його заступників не запідозриш в симпатіях владі? Від Партії регіонів в комісії тільки секретар…

    Справа у тому, що ЦВК – це орган колегіальний. Тут всі рішення ухвалюються більшістю голосів від складу комісії. Якщо 8 чоловік з 15 підтримують певне рішення, то забезпечують його прийняття, незалежно від голосування членів ЦВК, які перебувають на адміністративних посадах. Комісія досить чітко структурована, і в більшості є 8 голосів. Така конфігурація сформована ще в 2007 році з представників Партії регіонів та КПУ. Традиційно в меншості представники, які були делеговані від БЮТ та НУНС.

    Уточніть, який відсоток виборців в київському окрузі будуть складати голоси закордонного округу? Умовно кажучи, чи будуть складати закордонні дільниці значний вплив на результат виборів в середньостатистичному київському окрузі?

    Чітких пропорцій не назву. Є орієнтовна цифра понад 435 тисяч виборців в межах закордонного виборчого округу. Вони мають розподілятися між київським округами, але редакція норми закону виписана досить специфічно – об’єктом рівномірного віднесення до київських округів є не кількість виборців за кордоном, а закордонні виборчі дільниці. Ці дільниці абсолютно різні за кількістю виборців, оскільки законом не встановлено жорсткої прив’язки до максимальної кількості 2500 тисяч на кожній. Тому вся інтрига зводиться до комбінацій закріплення цих дільниць за конкретними округами.

    Ще одне питання залишається відкритим – скільки округів буде в Києві – 13 чи 16, що обумовлює їх зменшення на Сході. Може існувати варіант, що більшість в ЦВК, прагнучи зберегти мажоритарні округи на Сході, взагалі вирішать при визначенні кількості округів не враховувати кількість виборців за кордоном. Це моє припущення, проте воно може виявитися не далеким від істини, і таким чином в Києві можна буде не створювати 3 округи.

    Проте у будь-якому разі, виборці, які перебувають за кордоном, не зможуть вирішити долю виборів в київських округах. Адже на закордонних дільницях середня явка складає близько 6%.

    Але ж можна припустити, що в певний округ, дуже потрібний «своїм людям», включать виборчі дільниці Росії та Білорусі, де вміють «правильно» голосувати і рахувати…

    Маніпулювати в такий спосіб можна спробувати. Якщо перемога в окрузі буде вирішуватися кількома тисячами голосів, то за рахунок закордонних виборців «з прогнозованою схильністю» можна вибудовувати різні комбінації. Тим більше, що в ЗМІ є інформація, що кандидати в Києві вже «закріплені», а по факту вони вже ведуть агітаційну компанію з елементами підкупу виборців й так званого підгодовування електорату.

    «Ми спостерігаємо відвертий і нічим не прихований підкуп виборців»

    Це вже стало масовим явищем, і не тільки в Києві, а й по всій Україні – роздають все: від гречки до ліків. Йде прямий підкуп, чи може ЦВК якось реагувати на ситуацію?

    Я дуже критично ставлюсь до повернення в Україні змішаної виборчої системи. Оскільки по суті таке повернення є реанімацією рудиментарних елементів в правову дійсність, що нашкодить і суспільству, і роботі парламенту. Я вже не кажу про чистоту виборчого процесу. Аналізуючи ситуацію, стає очевидно, що місцями вибори перетворяться мало не в Хелоувін. Я не думаю, що я занадто перелякана чи песимістично налаштована, оскільки досвід проведення місцевих виборів засвідчив, наскільки хиткими в Україні є демократичні традиції проведення виборів. Моменти, які вже проявляються, чітко засвідчують, що покращення в плані дотримання стандартів вільних і чесних виборів очікувати не доводиться.

    Підкуп виборців – це тільки перші ознаки?

    Підкуп виборців – це вже навіть не перші ознаки. Це вторинна хвиля. На жаль, зараз ЦВК ніяк не може реагувати на підкуп виборців. Тому що кваліфікація таких дій, як порушення, може здійснюватися лише після оголошення початку виборчого процесу. Доки особа не зареєстрована кандидатом, дії з роздачі різного роду цінностей не можна кваліфікувати, як правопорушення. Хоча всі ми спостерігаємо відвертий і нічим не прихований підкуп виборців, який у межах держави перетворюється на повну вакханалію.

    Яких ще ознак Хелоувіну очікуєте?

    Я допускаю, що дуже жорстко будуть себе поводити виборчі комісії. Найбільше порушень, які впливатимуть на реальний результат, матимемо з боку недобросовісних їх членів. Адже всі фальсифікації здійснюються не міфічним «десантом ніндзь», а членами комісій.

    Як такого вкидання бюлетенів сторонніми особами практично не буває. Очевидно, що різниця між кількістю бюлетенів у скриньках і кількістю виборців, які поставили підпис за отримання бюлетенів у списку виборців, потребує узгоджених дій із членами виборчих комісій. Такі махінації можливі, коли члени комісій впливають на явку виборців. Говорити про факти важко, оскільки кількість зафіксованих і встановлених у судовому порядку правопорушень низька. Проте є такі випадки, і про це можна говорити, як про напрацьовану технологію. Саме цього я остерігаюся найбільше, у випадках, коли склад виборчих комісій виявиться сформованим владою монопольно.

    «Можливостей для підкупу та адміністративного тиску на членів виборчих комісій в законі достатньо»

    Чому монопольно, адже в комісіях гарантовано будуть представники двох парламентських опозиційних фракцій?

    Мова йде про тиск та підкуп членів комісій. Формально, комісії будуть сформовані відповідно до законодавства, до їх складу будуть делеговані представники всіх суб’єктів. Але досвід місцевих виборів свідчить, що комісії по факту сформовані таким чином, що ніякого контролю не існує. Виборчі комісії приймають далекі від права та закону рішення, що спрямовуються на обслуговування адмінресурсу. За такої ситуації виборці як основний носій суверенітету вже не впливають на результат.

    Особливо вражають факти, які мали місце під час місцевих виборів у Київській області. Виборчі комісії не тільки виносили невідповідні реальним результатам виборів рішення, а й примудрилися кілька разів змінювати свою позицію на протилежну, як, наприклад, у селищі Глеваха.

    Але ж за законом про парламентські вибори в роботі виборчих комісій нібито навели порядок…

    В порівнянні з законом про місцеві вибори покращення в цьому питанні є. Проте передумов, які дозволяють впливати на роботу виборчих комісій за допомогою підкупу та адміністративного тиску в ньому біль ніж достатньо. І це становить головну загрозу виборів.

    На мажоритарних округах буде жорстка боротьба між кандидатами. Не секрет, що за таких умов може бути умисне псування виборчих бюлетенів членами комісії. Легеньким розчерком бюлетень робиться недійсним. Ця технологія буде дуже небезпечною, особливо коли кандидати матимуть рівні шанси.

    В законі про вибори вказано, що на скількох би дільницях вибори не зірвали, по округу результати мають бути встановлені. Такі махінації можуть бути?

    Така технологія може застосовуватись, але її важко реалізувати. Для її організації необхідно багато зусиль та ресурсів. Хоча, як варіант, у виборчу скриньку не вкидають контрольний талон, тож бюлетені вважаються не дійсними. В основному таке чинять голови комісії від того кандидата, який на цій дільниці не має шансів на перемогу.

    «Найбільша небезпека парламентських виборів – маніпуляції з кількістю виборців»

    Для цього треба знати попередній розклад сил на дільницях…

    Повірте, це не важко дізнатися, провівши певні дослідження. Проте не це головна проблема, адже найбільша небезпека – маніпуляції з кількістю виборців.

    Під вечір комісії будуть домальовувати?

    Не обов’язково під вечір. Це буде робитися в той момент, коли цього не очікують.

    Так є ж реєстр, як можна маніпулювати?

    Кількість виборців є стабільною. Маніпулювати можна явкою, тобто кількістю тих, хто прийшов на дільницю і проголосував.

    Щоб за інших людей проголосувати, треба точно знати, хто не прийде…

    Якраз на це і спрямовується адмінресурс. «Потрібні» члени комісії заздалегідь можуть бути повідомлені, відносно кого саме і якого відсотку виборців вони можуть імітувати волевиявлення.

    Деякі експерти вже видумали гіпотетичну схему, як можна використати реєстр виборців для махінацій. Зараз дозволено тимчасово змінити виборчу адресу. Уявімо, що директор багатотисячного заводу «позичить» комусь кілька тисяч людей. Умовним п’ятьом тисячам шахтарів швидко змінюють виборчу адресу на якийсь інший округ, де вони вирішать долю виборів. Таке можливо?

    Абсолютно. Є й така загроза. За пропорційною системою такої небезпеки немає, бо тоді місце голосування людини на загальний результат не впливає.

    Але ж таке масове переміщення легко відслідкувати?

    Так, таке переміщення буде легко зафіксувати, але це не вплине на легітимність досягнутого результату. Це технологія узаконена, хоча й є витратною та складною в реалізації. Законодавство забезпечує можливість тимчасово змінити місце голосування за п’ять днів до виборів, не змінюючи виборчу адресу.

    Як на мій погляд, можливість впливати на результати виборів у мажоритарних округах, зокрема у такий спосіб, якраз і була одним з мотивів повернення змішаної виборчої системи.

    Є встановлений відсоток, більше якого додавати на дільниці таких «електоральних туристів» не можна?

    Такого обмеження немає. Якраз в уточнений список виборців, який готується за 5 днів до голосування, включаються громадяни, що змінили місце голосування за власними заявами.

    Чи є гарантія, що на старому місці вони теж не проголосують?

    Гарантія така є. Зараз списки виборців практично формуються в ЦВК. Хоча органи ведення Реєстру виготовляють списки, але це лише їх матеріалізація на паперових носіях з електронних файлів, які формуються засобами автоматизованої системи Реєстру. Саме на рівні розпорядника Реєстру в ЦВК здійснюється віднесення виборців до всіх близько 33 тисяч дільниць. Функціонуюча в Реєстрі підсистема виявлення «двійників» унеможливлює включення одного і того ж виборця до списків на різних дільницях.

    В законі про вибори написали, що бюлетені друкує не одна друкарня, а необмежене число. Можливий варіант, коли будуть випливати ліві тиражі бюлетенів десь на обласних друкарнях?

    Така можливість виключена. Хоч законом і передбачено, що підприємств може бути кілька, наявність юридичних нюансів у сфері виготовлення документів суворої звітності та практичний досвід обумовлюють доцільність друку бюлетенів державним поліграфкомбінатом «Україна». Саме це підприємство було єдиним партнером під час виборів 2006, 2007, 2010 років і самостійно виготовляло весь тираж. Для друку бюлетенів використовується іноземний папір, що містить ексклюзивні захисні елементи. Єдине ускладнення полягає в тому, що потрібен подвійний тираж бюлетенів, оскільки по загальнодержавному та по мажоритарних округах – бюлетені виготовляються за окремими формами. Звісно, Комісія ще буде вирішувати, чи задіювати валютно-монетний двір НБУ. Але участь у виготовленні бюлетенів фабрик, які не здійснюють друк цінних паперів, я виключаю.

    До слова про іноземний папір. Були заяви, що на вибори виділили менше грошей, ніж потрібно. Це дійсно так? На скільки дорожчі вибори за змішаною системою, ніж за пропорційною?

    Перехід на змішану систему, попри всі філософські та правові елементи, ще й потребує додаткового адміністрування та фінансових ресурсів. Це значні додаткові витрати. Принаймні, на сьогодні ЦВК не вистачає на проведення виборів 394 мільйонів гривень. Комісія подала фінансові пропозиції, які ґрунтуються на виважених показниках, що враховують тільки мінімальні видатки. З них 85% - це видатки на зарплату членів комісій. Решта – транспортні витрати, на засоби зв’язку, виготовлення виборчої документації і т.і.

    Наведу цифри. Позачергові вибори народних депутатів 2007 року нам обійшлися в 347 мільйонів гривень; чергові парламентські вибори 2006 року – 513 мільйонів. Вибори Президента в два тури з більш складним і тривалим виборчим процесом обійшлися в 1 мільярд 67 мільйонів гривень.

    Натомість на сьогодні для реалізації всіх заходів виборчого закону зі змішаною системою виборів ми подали до Кабміну кошторис на 1 мільярд 212 мільйонів.

    Вибори за старим законом коштували б бюджету 800 мільйонів

    Яка складова в такому подорожчанні запровадження мажоритарної складової? В скільки б обійшлися вибори за старим законом?

    Ми порахували, що вибори за старим законом коштували б бюджету близько 800 мільйонів гривень. Проте точна сума на день виборів залежить від розміру мінімальної зарплати, встановленої законодавством на момент проведення голосування. В 2011 році зарплата була б одна, зараз ми відштовхуємось від цифри 1118 гривень. Всі розрахунки корелюються згідно цієї цифри.

    Тобто, запровадження мажоритарних округів обійдеться нам в 412 мільйонів гривень?

    Приблизно. Можна впевнено сказати, що кілька сотень мільйонів гривень до вартості виборів від мажоритарної складової додається. Особливо якщо враховувати проведення позачергових виборів протягом усієї каденції, наприклад, у зв’язку зі смертю депутата чи переходом на іншу роботу. За пропорційної виборчої системи заміщення депутатів відбувається автоматично. Натомість протягом 2002 – 2006 років в 25 окремих округах було проведено довибори. Складно вирахувати точну суму, але для ілюстрації можна взяти хоча б вартість бюлетеня, яка складає близько 1 гривні. Виходячи із кількості виборців з урахуванням передбаченого законом резерву, необхідно виготовити понад 74 мільйонів бюлетенів. За пропорційної системи їх було б вдвічі менше.

    В закон про вибори вписали спірну норму про можливість подвійного балотування в окрузі та за списком. До яких наслідків може призвести, якщо Конституційний суд знову визнає її неконституційною, адже таке рішення вже було в 1998 році?

    Тут проблема є й закладена вона в закон, на мій погляд, свідомо. Важко говорити, з якою метою це зроблено: створити капкан чи додаткову можливість для маневру. Проте, очевидно, що подвійне балотування неконституційне.

    Якщо КС знову визнає таку норму неконституційною, то ЦВК доведеться приводити у відповідність свої рішення. Складно прогнозувати, чи доведеться скасовувати реєстрацію кандидатів, але це точно буде чинником, який здатен «підвісити» виборчий процес.

    За пропорційною виборчої системи кожен легко міг спостерігати за процесом підрахунку голосів в Інтернеті. Коли в нас буде 225 окремих виборів, чи буде можливість в режимі он-лайн бачити процес підрахунку голосів?

    Існує інформаційно-аналітична система «Вибори». У нас є можливість контролювати 225 округів й в режимі постійного моніторингу, бачити темпи наповнення відомостей про встановлення підсумків голосування. Хоча не можна виключати будь-яких несподіванок.

    «Не виключаю своє звільнення»

    Давно ходять розмови, що перед виборами ЦВК можуть зачистити від неугодних членів, зокрема, говорять про ваше звільнення, пана Магери або голови…

    Я не виключаю звільнення. Адже будь-яка об’єктивна подача інформації про перебіг виборів може бути заблокована, щоб не допустити поставлення під сумнів легітимність проведення виборів. Вже сьогодні ми бачимо, що вони можуть бути дуже брудними, складними, конфронтаційними, одним словом, на межі фолу.

    Навіщо вас знімати, якщо влада контролює більшість в ЦВК, що ухвалює потрібні рішення?

    Член ЦВК має доступ до певної інформації, має можливість давати оцінку подіям, фактам й ходу виборчого процесу. Це для когось може бути не бажаним.

    Скажіть, яка середня зарплата в Центральній виборчій комісії?

    Зарплата державного службовця залежить від кількох чинників, зокрема вислуги років тощо. Можу сказати, що рядовий співробітник секретаріату Комісії отримує біля 4 тисяч гривень. Член ЦВК може отримувати зарплату близько 10 тисяч. Хоча можуть бути доплати за вчений ступінь і подібні речі.

    На вашу думку, коли мають відбутися вибори київського міського голови та міської ради? З юридичної точки зору, чи можливо сумістити їх з виборами до Верховної Ради України?

    На мій погляд, вибори мають відбутися в 2012 році. Рішення про проведення чергових місцевих виборів приймається Верховною Радою України. Тому конкретна дата – цілковита прерогатива парламенту.

    Якщо говорити про юридичну можливість суміщення виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради з виборами до Верховної Ради, то слід враховувати, що у фаховому середовищі хорошим юристом вважається той, хто на одне й теж запитання може знайти декілька правильних і одночасно протилежних відповідей. Не думаю, що в Україні забракне юристів, здатних на дива еквілібристики. Тим більше беручи до уваги, що законодавство в цьому питанні надає більш ніж широкі можливості.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ