Повернення «Караоке на Майдані». Ігор Кондратюк – про рестарт шоу, сина-військового та трагедію Олега Винника
Телеведучий пояснив, чому люди закенсилили Олега Винника, який не бував у Росії, але продовжують любити тих, хто загравав з росіянами до останнього
Після семи років небуття та попри негативне ставлення багатьох українців до розважальних шоу під час війни легендарне «Караоке на Майдані» повертається в ефір. Але ще до прем’єри оновленого проєкту його автор та продюсер Ігор Кондратюк потрапив до скандалу. Сталося це після того, як шоумен різко відповів дівчині, яка просто під час зйомок звинуватила його шоу у… продажності.
В ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» Ігор Кондратюк пояснив, чому погодився відновити «Караоке», при цьому заборонив показувати старі випуски іншому каналу. Також шоумен поділився, чому не говорить з сином про його демобілізацію попри те, що термін дії його контракту завершується. А ще Кондратюк назвав причини, чому українці так по-різному ставляться до артистів, що мали контакти з росіянами після 2014 року: обожнюють Білик та Барських, але вкрай критичні щодо Лободи, а Винника, який навіть не був помічений у Росії, взагалі захейтили…
«Я мав розмовляти з нею трішечки в іншому тоні»
Пане Ігорю, після того, як у соцмережах поширилося скандальне відео з дівчиною, яку ви послали на.., жалкуєте, що відповіли їй саме так, і з цього розбурхався скандал?
Я послав її нафіг. Теж три літери, але це трішки інше. Не знаю, хто вона така. Я позиціоную, як дурепу. Наступного понеділка канал розбирався з поліцією з приводу того, що вона порушувала громадський порядок. Вона лаялася чотиповерховими матами і казала якусь дурню про те, що вона комусь з групи дала тисячу доларів і не стала учасником. Ця людина була напідпитку, можливо, навіть, щось курнула. Не знаю, але вона була не дуже адекватною. У неї у сумці була пляшка (називає марку німецького лікеру – «Главком») і ще якісь штуки. Як потім з’ясувалося, вона пише якийсь там недолугий реп. Але мене зачепило те, що вона сказала, що у нас не чесна гра. Це для мене тригер. Тому я вийшов з намету. За 20 років існування «Караоке на Майдані» я робив все, щоб ця гра була максимально чистою для тих, хто в ній хоче взяти участь.
Я не жалкую, що я вийшов. Просто я мав розмовляти з нею трішечки в іншому тоні, розуміючи, що переді мною неадекватна людина, яка не розуміє, що таке «Караоке» і як туди можна потрапити. А на слова, що в «Караоке» все продано або куплено, я завжди повторюю: це абсолютно чесна гра з прозорими правилами.
Але чи були за довгу історію програми такі випадки, коли вам пропонували гроші за участь у програмі? Яка була найбільша сума?
Хабарі дають тому, хто їх бере. Це історія, якій вже тисячі років. Коли люди розуміли, що я граю в чесну гру, вони мені нічого не пропонували. З самого початку було таке, що мені на щось там натякали. Але я не з тих, хто бере хабарі.
Чому змінили локацію зйомки і переїхали на Контрактову?
Тому що від місця, де ми раніше знімали (на Хрещатику, поруч з Пасажем – «Главком»), у ста метрах знаходиться меморіал загиблим захисникам. Тому ми всі разом вважали, що зберегти старе місце неможливо. До того ж у суботу чи неділю, коли у нас проходять зйомки там відбуваються прощання з загиблими. Все-таки, «Караоке на Майдані» – це розважальна гра, і це було б точно неправильно.
Питання не тільки з приводу повернення «Караоке на Майдані», а й взагалі після появи серії розважальних програм на ТБ, лунає багато критики. Мовляв, зараз такі проєкти недоречні. Ви свого часу також критикували витрачання коштів на кінокомедії. Чому зараз думка фактично змінилася?
Моя реакція була на гроші Держкіно. Тоді це було подано так, що вони хочуть знімати у копродукції з приватними грошима. Це було у 2023 році, і я сказав, що не розумію, навіщо виділяти гроші. Відповідно, вже пройшов час. Але у нас суто приватні кошти спонсорів. Тієї компанії, яка давно працює в цій країні та платить податки, і це їхня справа, як розпорядитися коштами. Фактично, вони за ці гроші роблять собі рекламу. Тут ми не можемо щось сказати. Держава ще не дійшла до того, щоб регулювати випуск майонезів та кетчупів.
Я був проти того, щоб на це давали державні кошти. Тоді я вважав, що в першу чергу треба давати гроші на документальне кіно, тому що розумів: ми не фіксуємо для історії все те, що відбувається, щоб це не забули. Щоб потім не казали: «Какая разница» і «Не все так однозначно». Мені здавалося, що проєкти, на які Держкіно виділяє гроші, треба просіювати через дуже велике сито критичності – наскільки це актуально та високохудожньо. Наскільки я пам’ятаю, у проєкті (який критикував Кондратюк – «Главком») був задіяний досить одіозний тоді товариш, власник ФК «Інгулець» (мова про Олександра Поворознюка – «Главком»). Я вважав, що це якась маячня при всьому розумінні, що індустрія кіно та телебачення має працювати. Інакше вона буде працювати на індустрію окупанта.
Що стосується виробництва розважального контенту під час війни – ми вирішили, що це можливо. Головний аргумент нашої можливості – благодійна складова. Ми збираємо кошти важкопораненим бійцям, які лікуються у реабілітаційному центрі «Титан». Під час першої програми, яка вийшла у неділю, ми зібрали 83 тис. грн. А потім, на QR-код, який висів у нижньому куті екрану, нам докидали ще більше 55 тис. грн. Тобто майже 140 тис. за одну програму. Думаю, що зараз ніхто не зможе сказати, що збирання коштів на потреби військових – непотрібна штука. Держава не може все забезпечити навіть при колосальній підтримці західних партнерів. Все це потребує постійних вливань на протезування та реабілітацію. Там потрібні мільйони гривень. Коли ми знайшли цю точку опори, вирішили, що це може бути. А з точки зору зібрання людей, то під час повітряних тривог ми обов’язково будемо робити стопи. Як це вже і було.
Ми об’єднуємо народ тим, що співаємо пісні і мені здається, що плюси переважають мінуси.
Проєкти, на які Держкіно виділяє гроші, треба просіювати через велике сито критичності
Тим не менше, є достатньо людей, які критично сприймають появу будь-якого розважального контенту – і «Караоке на Майдані», і «Вгадай мелодію»…
Я нічого не готовий сказати з приводу інших телевізійних шоу – чи доречні вони зараз. Розумію, що якщо не буде українського свіжого актуального контенту, то люди будуть дивитися той, який вони розуміють, тобто російськомовний. Але «Караоке», яке відзнято до 2014 року, де ми ще співали російські пісні, я не хочу показувати. Один канал до мене звернувся з проханням дозволити показувати повтори цих програм. Але я відмовив. То була інша історія, і ми інакше дивилися на світ. Відповідно, свіжий контент потрібен. В тому числі і розважальний. Де знаходити гроші? Ми знайшли у приватних спонсорів, і я не копійки не взяв у держави. Я взагалі ніколи не намагався працювати з державою – це мій принцип.
На яких умовах ви зараз знімаєте шоу – продали права каналу ТЕТ? Чи є у вас якісь зобов’язання перед ними, і навпаки – у каналу перед вами?
Я передав ТЕТу ліцензію на виробництво певної кількості програм «Караоке на Майдані» під моїм наглядом, як автора і креативного продюсера. На таких умовах я погодився провести цей експеримент, який я назвав римейком з іншими людьми, іншим ведучим програми. Мені цікаво, як це зайде, але точка входу – війна. Це не найкращий час.
Чому вирішили передати роль ведучого Хасу? Чи були більш відомі кандидатури і чому не вони?
Ми дивилися ще декількох відомих ведучих, але нам здалося, що Хас більш підходить для ведення «Караоке на Майдані». Я давно знаю його чесноти як людини, як шоумена та як співака. Тому я цей вибір зробив свідомо.
Це він подав заявку, чи ви його запросили?
Ми запросили. Я знав його. Коли у мене була програма на 5 каналі то в ній, в тому числі, був присутній Хас, який читав реп під рояль з Євгеном Хмарою. Це був маленький епізод.
«Караоке», яке було відзнято до 2014 року, де ми ще співали російські пісні, я не хочу показувати
Продюсер розважальних шоу Володимир Завадюк, перейшовши з 1+1 на Sweet.TV, анонсував, що поверне «Фабрику зірок». А ви з відродженням «Караоке» плануєте повернути «Шанс»?
Про «Шанс» ще зарано говорити, тому що це більш масштабніша, праймовіша і дорожча програма, ніж «Караоке». Я наразі не бачу можливості і взагалі не хочу говорити про «Шанс».
Sweet.TV десь взяли гроші і вирішили робити старі проєкти – нехай знімають. Не знаю, як вони будуть оцінювати якість та ефективність вкладених коштів.
Багато волонтерів скаржаться на те, що все складніше збирати гроші на потреби ЗСУ. Ви теж усі чотири роки збирали. Чи відчули цю кризу на собі і який вихід з цього бачите саме ви?
Це ще одна з причин, чому я дав згоду каналу. Минулого літа я провів більше десятка благодійних «Караоке на Майдані» для 46-ї бригади і для 34-го полку Нацгвардії з Херсона. Це два мої підшефні підрозділи, для яких я з 2022 року постійно збираю і зібрав майже 600 тис. грн. Мої івенти тривали чотири місяці. Пару днів тому я закінчив збір, який тривав п’ять місяців, і я зібрав 208 тис. грн. Потім СЕО компанії Robota.ua докинула мені 40 тис. грн і мені вдалося закрити цей збір. А у 2022 році на автомобіль для підрозділу дівчини, яка була у мене колись у «Х-Факторі», я зібрав 265 тис. грн за п’ять днів. Це дійсно доконаний факт, що об’єм зборів катастрофічно впав. Але це не зовсім коректна фраза, бо впав він з багатьох причин. І першою я бачу таку: в оточенні кожного з нас у 2022 році було набагато менше людей, які б воювали. А зараз у 2026 році думаю немає жодної людини, у якої б не служили родичі, кохані або співробітники. Відповідно та кількість грошей, яку люди могли виділити на збори, стала розподілятися на багато більше волонтерських запитів. На мій погляд, це причина номер один. Зараз закривають потреби своїх найближчих друзів. У 2022 році у нас була армія десь 700 тис. – 1 млн, яка більш-менш була укомплектована, але ми ще збирали на каски та бронежилети. А зараз, слава богу, цього вже не робимо.
З точку зору гри. Мені здається, що люди платять за можливість розважитися і бути корисним. І це працює. Я це відчув і зрозумів, що цим треба користуватися. Бо не можу сидіти склавши руки і розумію, що є величезні потреби.
«Правда у конфлікті з Козловським була на моєму боці, і це легко було доведено у шести чи семи судах»
Враховуючи минулий конфлікт з Козловським, чи будуть у проєкті звучати його пісні?
Будуть, чому ні, якщо ці пісні оберуть учасники? Я вже не маю ніякого відношення до пісень Козловського, бо продав йому всі права, які у мене були. Точніше, після того, як він сплатив всі штрафи. Тому, якщо або ведучий захоче обирати пісні Козловського в першому турі, або учасники – для виконання у другому турі, то у них на це є повне право.
У Козловського стався ренесанс. Чи є це наслідком того, що він повернув собі старий репертуар?
Так, а ще завдяки тому, що він переклав багато пісень українською мовою.
У цьому конфлікті дуже багато людей були на боці співака та проклинали вас. Це якимось чином вплинуло на ваш імідж?
На початку конфлікту я намагався подавати свою версію, але зрозумів, що людям це до дупи. І я перестав це робити. Мені було байдуже, як це впливає на мій імідж в очах тих людей, які не хочуть розібратися в ситуації. Люди, в яких є клепка в голові зрозуміли, що це питання –просте, як двері, бо права належали мені. А Козловський вирішив піти від мене і продовжувати використовувати ті пісні, які належали мені, і я заборонив йому їх виконувати. А заборонив я тому, що у нас були певні домовленості, які він порушив. Тобто він поступив непорядно. А розуміли це люди чи ні мені було байдуже. Правда була на моєму боці, і це легко було доведено у шести чи семи судах. Мені досить багато років, щоб я звертав увагу на людей, які чогось не розуміють. Я сам багато чого не розумію, але ніколи не буду казати «ату», якщо мені щось здається. Як казали раніше – хреститися треба, якщо здається. Мій імідж постраждав в очах людей, чия думка мені взагалі не важлива.
Як після врегулювання цього конфлікту реагуєте на тролінг від цього артиста?
Я не звертаю увагу і не слідкую за Козловським. Це перегорнута сторінка мого минулого життя, яка називається «Я був у шоу-бізнесі». Я продюсував молодих артистів, які перемагали у проєкті «Шанс». Більш нікого. І це було принципово. Ця історія була пов’язана з моєю професійною сторінкою. Мені потрібно було, щоб вони популяризували той продукт, який я виробляю. Я трошки відповідальна людина, і думав, якщо люди голосують за моїх героїв, то потім кидати їх не етично.
А що стосується тролінгу з боку Козловського та нещасних «Ліг сміху», то ця історія була в українському шоу-бізнесі яку всі обговорювали. Нехай обговорюють. Це краще, ніж обговорювати труси Кіркорова.
«Мені більше дякували за мою позицію, ніж за «Караоке»
Як вважаєте, а ваші політичні погляди нашкодили вашому іміджу?
Через мої політичні погляди та дописи, які я писав починаючи з 2014 року, а потім після обрання Зеленського кількість людей, які сказали «Спасибі за ваші думки», здається, більше, ніж тих, хто подякував мені за «Караоке на Майдані». За «Караоке» люди не дякували, а просто сказали: «Дивлюсь». Що, по суті, було подякою, а от слово «дякую» я почув багато разів саме з тих пір, коли я почав висловлювати свою думку з приводу Росії. Тому, що думали інші, мені не важливо, бо не можна бути з усіма однодумцями. Такого не буває. А ще є такий афоризм: всі бездумні є однодумцями.
«Караоке» вийде на каналі ТЕТ, який в одній групі з 1+1 та наповнений проєктами «Кварталу». Чи не виникало з цього приводу сумнівів?
Це від них була ініціатива. Минулого року у червні відбувся перший івент «Караоке на Майдані» після 2019 року, коли ми закрили програму. Телеканал MusicBox робив концерт до Дня Незалежності і це була копродукція з ТЕТом. Тоді «Караоке на Майдані» спровокувало ажіотаж. Була величезна кількість людей, і ми теж там збирали кошти. Коли вони побачили цей ажіотаж навколо програми, якої не було стільки років, вони замислилися, чи не відновити «Караоке». Пізніше вони мене про це запитали, і я сказав: «Якщо зорі зійдуться, то можна». І зорі зійшлися. Вони домовлялися зі спонсором, який дуже довго, а точніше 12 чи 13 років з 20 років існування, підтримував «Караоке на майдані». І ми домовилися з умовою, щоб я керував якістю. Хоча з початку вони хотіли, щоб я знов став ведучим, але я відмовився. Сказав, якщо ми входимо другий раз в одну річку, ми повинні поміняти ведучого на більш молодого та енергійного.
Телеканал хотів, щоб я знову став ведучим цієї програми. Але я відмовився
Ваш син воює майже з самого початку повномасштабного вторгнення. Тоді контракти підписувалися на три роки, тобто ваш син, можливо, вже має право на демобілізацію. Ви обговорювали з ним це питання?
Він служить. З 2023 року пішов добровольцем і був зарахований до 46-ї бригади штурмових військ. Зараз він командир підрозділу і нещодавно отримав звання старшого лейтенанта. Про інше він зі мною не говорить, хоча ми спілкуємося з ним щотижня, іноді по декілька разів. Він – доросла людина і має право вчиняти так, як він хоче, і на тему контракту, наприклад, він мені нічого не говорив, а я не питав.
«Вовчиці» не вибачили, що їхній «вовк» виявився людиною, яка може їх покинути»
Кого з українських співаків і співачок ви вважаєте №1 сьогодні?
Для мене ніколи нема «номера один», і я не маю рейтингу, хто перший, а хто останній. У шоубізнесі є декілька критеріїв, за якими можна визнати успішність артиста. По-перше, кількість пісень, які ротують радіостанції. Тому що це зараз зовсім комерційна штука. Якщо пісня «заходить» слухачам – її ротують, якщо «не заходить» – її не ротують. Історії про те, що за це платять, всі давно вже забули. По-друге, фінансова успішність. Якщо хтось дає …надцять концертів у «Палаці спорту», це означає, що на нього прийшли люди. По-третє, довговічність існування. Наприклад, Саша Пономарьов фактично з початку незалежності України перебуває на вершинах зі своїми піснями та концертами.
Сім «Палаців спорту» у Києві Пивоварова. У чому, на вашу думку, причина такого вибуху популярності?
Людям гарно зайшли його пісні. Він переспівав народні пісні та заспівав на слова Шевченка. Окрім того правильний та точний маркетинг, щоб глядач все це побачив, почув та пішов на його концерт. І він дійсно тепер рекордсмен за кількістю «Палаців спорту». Громадянська позиція, яка стала однозначною, а раніше не дуже… І це я не про Пивоварова, а про всіх, які на початку не дуже зорієнтувалися, а зараз – на всі сто відсотків.
Але чому українці так по-різному сприймають артистів, які відмічалися у Росії? Лобода тепер персона нон-грата, а Барських збирає «Палаци спорту». А Винник взагалі до Росії не їздив, але в Україні – не бажана персона. Чому таке різне ставлення публіки?
Хтось зашкварився, а, з іншого боку, чиясь творчість ближче людям. Не буду казати, хто з них більше провів у Москві після 2014 року. Здається що Лобода була там постійно, а Барських наїздами, хоча теж отримував російські премії. Щодо Винника, то він просто виїхав за кордон в той момент, коли почалася повномасштабка, а люди це розцінили як зраду. Наскільки я знаю, він часто жив у Німеччині і до того. Може, так доля склалася, а може, «вовчиці» не вибачили, що їхній ватажок зграї раптом виявився людиною, яка може їх покинути в такі складні часи. Коли я писав у Facebook про словесні поноси Арестовича, мені писали жінки, щоб я його не чіпав, бо він їх заспокоює. Отака тонка натура у фанатки. Пропав Олєжка Винник, і вони йому цього не вибачили. Я не вірю, що проти нього хтось працював у медійному просторі. Виїхав та й виїхав, це його особисте життя.
Ви вважаєте Білик українською Примадонною? Чи можна її так назвати?
Слава богу, у нас нема Примадонни. У нас своя історія. Я вважаю, що вона легендарна українська співачка. Людина, завдяки якій ми почали слухати якісну українську поп-музику.
І ось вона яскравий приклад артиста, якому люди пробачили і довгий період загравання з РФ, і дружбу з сумнівними політиками, і навіть візит до Криму?
Люди потрохи почали розуміти, що хотіти від артистів громадянської позиції у спілкуванні з політиками, особливо українськими, які самі часто-густо не розуміють, що відбувається і куди треба вести країну, не варто. Іра Білик – не та людина, на яку треба рівнятися, голосуючи на виборах. Не хочу ображати інших артистів, але це були чьоси за гроші. Ви думаєте, що теперішні та ексселебрітіс, які агітували за Юлю Тимошенко, дуже її любили?
Люди потрохи почали розуміти, що хотіти від артистів громадянської позиції не варто
І все-таки, у чому феномен Білик. Вона на вершині понад три десятки років. Не напружуючись, без нових суперхітів, минулого року повернулася з-за кордону і зібрала три Палаци «Україна»? Допомогла все та ж легендарність?
Так, допомогли її легендарність, знаковість та старі хіти. Це все працює. Те, що вона переклала деякі пісні з російської на українську, теж зараз має певний інтерес. У неї були непогані російськомовні пісні, і цей репертуар був дуже популярний. Не можу сказати, що він був популярнішим, ніж той україномовний, з якого вона стартувала. Але там були комерційно непогані пісні.
«Фільм «У зеніті» – це зараз найбільший камінь у мене на душі»
У багатьох людей ви продовжуєте асоціюватися з грою «Що? Де? Коли?». Не було бажання зробити щось подібне на ТБ, як продюсер або ведучий? Наприклад, гру «Квіз».
В Україні було «Що? Де? Коли?» декілька років, яку виробляла компанія Андросова за ліцензією російської компанії «Гра» (Олександр Андросов – генеральний продюсер компанії «Гра-Україна», яка випускала програми «Що? Де? Коли?» та «Брейн-ринг» в Україні. – «Главком»). Програма виходила на різних каналах. Можливо, мовники вирішили не балувати її фінансуванням, і вона зникла. Хоча хлопці готові були виробляли її і далі. Але могла виникнути і проблема з ліцензією. Є групи, які постійно щось вигадують на різних каналах. Не періодично, але виходить «Перший мільйон» з Бокланом. Можливо, медіахолдинги не вважають за можливе співставити витрати та глядацькій інтерес.
Чи є новини стосовно проєкту «У зеніті», де ви є продюсером?
На жаль, ніяких. Проєкт зараз на консервації. Чекаємо закінчення війни і повернення головного героя та режисера, який також є автором сценарію. Не знаю, що буде з цим фільмом, це зараз найбільший камінь у мене на душі. Сподіваюся, що колись ми цей фільм дознімемо. Перезняти його повністю за ті кошти, які залишились не можливо. Виходу з цієї ситуації не існує.
Художній фільм «У зеніті», продюсером якого виступив Ігор Кондратюк, режисером та автором сценарію Ігор Стеколенко, – психологічна драма про молодого хірурга, який вперше у кар’єрі втрачає пацієнта. Хоча трагедія стається через помилку колеги, саме це руйнує його життя і професійну кар’єру. Через три роки герой отримує другий шанс повернутися в професію і переосмислити себе.
Виконавець головної ролі: Дмитро Ярошенко (виконавець ролі Василя Стуса у фільмі «Заборонений»)
Бюджет: 19,8 млн грн (стовідсоткове державне фінансування)
У цьому фільмі 80% часу у кадрі головний герой. Цей фільм не є актуальним, з точки зору нашої дійсності, але з непоганим сценарієм. Це медична драма про людський вибір у складній ситуації.
Держкіно як головний інвестор цієї картини вимагає повернути гроші?
Держкіно – стовідсотковий інвестор цього фільму. Але у них немає аргументів вимагати повернення грошей, бо ми зробили все, як було узгоджено. У 2021 році ми зняли першу частину, а другу не дозняли, бо у нас трапився форсмажор – масштабне вторгнення та виїзд дійових осіб. До речі, я отримав гроші тільки на першу частину, і я її зробив. Якби мені кинули всі 100%, то я якось мав би викручуватися. Але оскільки першу частину я їм показав – до мене не може бути претензій. Ми звітували про використані кошти, аудитор перевірив, і Держкіно цей звіт прийняло.
Микола Миліневський, для «Главкома»
Коментарі — 0