Орест Муц: Янукович – це президент галичан

Представляти Партію регіонів на Галичині – справа сама по собі оригінальна. «Біло-блакитні», в принципі, змирились з тим, що створюють на заході країни лише «ілюзію присутності» і на голоси національно-орієнтованих регіонів розраховують не дуже. Один з останніх тому прикладів – чергове мовне збудження, мета якого в мобілізації традиційного для «регіоналів» електорату, який мешкає по той бік Збруча.

При цьому в досить незручне положення були поставлені депутати-«західняки» з фракції ПР, бо голосувати за проект Колесніченка-Ківалова для них було на межі політичного життя чи смерті. Тому, в принципі, було логічно, що львів’яни Петро Писарчук та Валерій Келестин за проект не голосували, а голови Тернопільської та Івано-Франківської організацій – Орест Муц та Василь Чуднов натиснули червону кнопку «проти».

Муца такі політтехнологічні ігри його однопартійців мають особливо дратувати, бо він дуже багато зробив для росту рейтингу ПР та особисто Віктора Януковича в Тернопільщині. Наразі фракція Партії регіонів в Тернопільскій облраді третя за кількістю (14 мандатів), що є рекордом для галицьких областей. Сам Муц вірить у власну перемогу на окрузі на парламентських виборах та запевняє, що мовні ігри ніяк не відіб’ються на рейтингах партії влади на Заході. Мабуть, тому що втрачати там «регіоналам» дійсно особливо нема чого.

Ваша позиція щодо мовного законопроекту відома, ви голосували проти. Сергій Ківалов взагалі сказав, щоб ті, хто не голосував за законопроект, вийшли з партії і з фракції… Не хочете?

Я свою позицію пояснив. Я довів депутатам, які кажуть, що від них нічого не залежить, вони нічого не вирішують і на них тиснуть, що з повноваженнями, які є в депутата, він – найбільш захищена людина в суспільстві. Він може висловлювати свою думку і має можливість її обґрунтовувати. І між депутатом Муцом і депутатом-найбільшим олігархом різниці нема. В залі ми всі рівні – три кнопки, і в будь-яку секунду по будь-якому питанню ти можеш стати найвідомішою людиною в країні. Те, що цього не роблять, – це не брак інтелекту депутатів, а брак духу і моралі.

До речі, я ж не тільки за мову голосував, а й за таких героїв як Клим Савур, Шухевич, Бандера… Вони дійсно герої для нашої громади, для мого краю – і я це завжди підтримував і буду підтримувати. Останній солдат, що боровся з окупаційним режимом – що з німцями, що з росіянами – заслуговує на повагу. Якби мої земляки, діди, батьки пішли в ліс, щоб задовольнити свої особисті амбіції чи з’ясувати відносини зі своїм сусідом, забрати курку чи ще щось – були б злочинцями, але якщо вони пішли за ідею – це герої.

Ваші однопартійці знали перед голосуванням, що не можуть розраховувати на ваші голоси? Той же Писарчук, наприклад, відкрито про це заявив.

Моя позиція була зрозуміла і по минулому скликанню, і по цьому. В моєму регіоні 98,5 % ідентифікували себе як українці. Я не міг проголосувати інакше, до того ж це моя внутрішня позиція. Тут навіть і попереджувати нікого не треба.

Проте ми ж знаємо, як важко збирались голоси.

Це зайвий раз підкреслює демократичність партії. І підкреслює, що в будь-якій партії – чи то в Комуністичній, чи в «Батьківщині», чи в нашій, ти завжди можеш захищати свою позицію. Тернопільщина славиться тим, що матеріальні цінності там набагато нижчі за моральні та духовні. Навіть якщо була б вказівка і мені сказали, що це – мій останній день у Верховній Раді, я б зробив те саме.

А ви самі підіймали це питання на фракції? Мовляв, що ж ми робимо, люди добрі?

Ці питання я не можу підіймати на фракції, бо в нас в програмі партії самі знаєте, що прописано. Просто по даному питанню в мене інша позиція.

Чи «западенська» група в Партії регіонів тримається якоюсь купкою? Бо той же «регіонал»-львів’янин Олександр Горошкевич, наприклад, голосував за законопроект.

Щоб нас, «западенців», любили та поважали, ми повинні самі себе любити і поважати і навчитися себе презентувати. І кожен свій виступ починати так: «Орест Муц, Тернопільщина». А потім вже Партія регіонів. Я ж приїхав до Києва не щоб розчинитись, а щоб нести цінності свого краю. Розказувати, як ти любиш неньку і мову – це одне, а ось просувати ці цінності у фракції – зовсім інше.

Тернопільщина була і є барометром демократії для інших регіонів, у нас вчився Президент, якого ще оцінить історія, – Віктор Андрійович Ющенко, в якого пріоритети духовності, нації, моралі стояли набагато вище. Тому просувати всі ці цінності потрібно не в партії «Наша Україна» чи «Батьківщина», а в Компартії, Партії регіонів та в інших. Зараз на Тернопільщині по одному з округів йде бувший «кагебіст» Наливайченко, бувший губернатор Тернопільщини Чижмар, бувший заввідділом ЦК Комсомолу банкір з Луганська Клименко. Вони одягають вишиті сорочки китайського виробництва і розказують, що ми, «западенці», повинні любити Україну. Не краще було б Клименку розказувати про це в Луганську, де він виріс і поховані його батьки, і де дуууже потрібна його допомога? Наливайченко хай тим самим займався б в Запоріжжі, Чижмар – на Закарпатті. Там більше потребують таких волонтерів.

Моя ж робота в тому, щоб при другому читанні у фракції Партії регіонів голосів «проти» такого закону було не двоє, а п’ятеро-десятеро. Бо якби ми, «западенці», були єдині, то так би і було. А якщо ще хтось з Луганська чи Донецька проголосує проти, то я можу сказати, що свою місію виконав.

Ахметов, наприклад…

Якщо він проголосує проти, то я, як «западенець», увійду в історію (сміється)

Гадаєте, що Партія регіонів буде проводити друге читання до виборів?

В кругу друзів в нас є таке слово – «хрунь». В 19 столітті польському Сеймі від Галичини був депутат, який представляв інтереси селян. Звали його Микита Хрунь. Так він завжди зраджував інтереси виборців. Я не хочу, щоб мої діти, внуки та правнуки говорили, що твій дід – «хрунь». Є межа падіння.

Так якраз Тернопільщина не дуже постраждає від прийняття цього закону.

Тернопільщина не постраждає. Але роль Тернопільщини, я вважаю, в тому, щоб готувати волонтерів в інші регіони, а не вдома переконувати один одного приймати абсурдні звернення до уряду та Верховної Ради. Треба щось робити.

Наскільки можна мобілізувати електорати Партії регіонів та опозиції мовним питанням?

Я вважаю, що на сьогоднішній день опозиція відсутня. Це – рівень дешевого піару в сільському клубі. Якби опозиція була сильна та вірила в ці ідеали, більшість ніколи не назбирала б голоси. І не треба було багато робити: просто нормально «опрацювати» «західняків» – знайти слова та аргументи для цих людей.

Ви вірите в змову між більшістю та опозицією в цьому питанні?

Не можна заради політичних дивідендів вести дискусію про маму, тата, дітей. Ці питання, як і питання мови, не для дискусій. Багато людей з нашої фракції виросли в російськомовних регіонах, і в них, можливо, інші цінності – більше економічні. Можливо, вони більше часу провели в СРСР, а західні регіони приєднались тільки в 1939-му році і ми на інших засадах виховувалися.

Ви колись називали Президента «батьком всіх галичан». Чи вірите в те, що Янукович ветуватиме цей законопроект, якщо він все ж буде прийнятий?

Янукович – наш Президент, в тому числі, і для нас, галичан. В Тернопільщині кожен десятий віддав голос за Віктора Федоровича – хіба це не Президент галичан? Звідки він і де народився – це друге питання, але він сьогодні представляє всю країну.

А коментувати майбутні дії Президента я не можу.

Наскільки прийняття цього закону, навіть у першому читанні, відіб’ється на позиціях ПР на Західній Україні?

Ніяк не відіб’ється. Мудрі люди знають, що це просто дешевий піар і не більше. Нас ніхто не заставить перейти на російську мову і навіть старатися це робити не буде. Тверезомислячі люди розуміють, що треба працювати з владою, – вони вже ситі прапором, незалежністю і так далі. Зараз треба розбудовувати економіку і відстоювати те, що нам дано до нас. Мені дуже соромно, що наш край породив дуже просунутих, демократичних політиків, але вони так і не стали політиками для всієї країни, не стали символом Тернопільщини. Вони загубились в великому місті, великому парламенті… І тернопільського олігарха в доброму смислі цього слова, який просуває свій край, ви не назвете. Хоча ми не такий бідний регіон, яким його хочуть показати.

Якщо розібратись, то інтелект нації – не на Сході, а на Заході України. Кожен третій в нас – за кордоном, вчить мову та культуру інших країн. Людина приїжджає звідти зовсім інша, тому Захід неможливо зламати. Ми можемо бути в різних фракціях, але завжди будемо нести і відстоювати свої цінності.

І той же волинянин Адам Мартинюк відстоює ці цінності?

По-своєму теж. Він відстоює цінності свого покоління.

-- «Нема округу на Тернопільщині, де Фірташ би не виграв»

Яка зараз підтримка ПР на Західній Україні? Раніше ви казали, що вона тільки зростає.

Можу сказати, що переможна хода Віктора Федоровича почалася з Тернопільщини, коли з підтримки в 2 % ми перейшли рубіж в 10 %. Віктор Федорович для нашого краю багато зробив і багато робить. Але він уяви не має, як чиновники нівелюють його роботу. Те, що в нас в регіоні нема професійно підібраної команди – це правда. На Заході так повелося – одні дурні змінюють інших дурнів. Це погано.

Чи на Заході немає саботажу вказівок центру – як «антинародного режиму»…

Західна Україна поважала та поважає свого Президента і владу, незалежно від прізвищ. А в Києві нас хочуть показати індусами чи ще кимось. В нас завжди на першому плані було – наш Президент, наша держава, наш регіон, батько, мати… Ми виховані в цьому.

Ви будете балотуватись на окрузі як представник Партії регіонів?

Це – єдина моя партія. Якщо мене, як засновника Партії регіонів на Тернопільщині, по мажоритарці висуне з’їзд, я з честю прийму таке повідомлення.

Можна спрогнозувати, скільки представників Партії регіонів можуть виграти округи на Заході?

Можна я за себе скажу? Я по своєму 164-му округу навіть не ставлю так питання – виграю чи ні. Я ставлю питання перед своєю командою – чи візьму 60–70 %. Коли мене спитали, чи я впевнений в перемозі, то я відповів: можете перевірити – випускайте з Качанівки Юлію Володимирівну і пускайте по моєму округу. Вона – більш публічна, досвідчена, але я в себе вдома, знаю всі села, стежки, і мене знають. Я виріс на очах у своїх виборців. Якщо не виграю округ від Партії регіонів, то 12 років, що я в політиці, я не тим займався. Ми першими на Західній Україні провели в облраду третю за величиною фракцію ПР, ми першими всім складом фракції приходили на сесію в вишиванках. Бо вишиту сорочку треба одягати на свято.

Для вас сесія облради – свято?

На всі виступи одягав, тому що люди повинні бачити, що їхній посланець несе ті цінності, які вони йому доручали.

А вам не здається, що вишиванка – символ патріотизму, який вже занадто затягали?

Якщо в нас банкір з Луганську Клименко одягає китайську вишиту сорочку і відкриває бандерівські фестивалі, замість того, щоб пояснити своїм друзям та колегам з Луганську, щоб вони приймали правильні рішення, то ясно, що для нього – це пустий звук. А якщо вишита сорочка одягається не просто на тусовку, а на свято – це нормально.

Нічого не чути щодо того, що по одному з західних округів піде Дмитро Фірташ?

Ми пишаємося, що Дмитро Васильович – наш земляк. І нема округу на Тернопільщині, де він би не виграв.

Його там так люблять чи справа в його фінансових можливостях?

Думаю, в кожному селі були би волонтери, які переконували б, що земляка треба підтримати.

Ну, як переконують на округах багато ваших однопартійців, ми бачимо…

Я можу тільки за свій регіон казати. А чому, власне, тільки однопартійці? Хіба пайками переконують тільки депутати з нашої фракції? Просто комусь про це вигідно говорити, а комусь – ні.

-- «Людина, яка працює у владі з того віку, з якого почав Яценюк, вже морально поламана»

Як на Тернопільщині було сприйняте об’єднання опозиційних сил? Які очікування від нього?

Тернопільщина цим розчарована. Опозиція ж вже була при владі – і ніхто нічого не зробив. Люди вже чекають змін і людей діла. Тому зараз моя місія – об’єднати усіх вихідців з Тернопільщини у Верховній Раді, щоб у нас була одна позиція по питаннях, що стосуються нашого краю. І коли, скажімо, будуть розглядатися питання бюджету, то треба відкинути все, а лобіювати інтереси області, щоб більше грошей до неї притягнути. Потім – роль депутата проконтролювати, щоб не розікрали і добре освоїли.

В нас же зараз ненормальна ситуація: дороги, дома будують фірми виключно з інших регіонів. Тому що опозиції нема! Вони як звикли в 90-му році з прапорами ходити, так третє десятиріччя цим займаються. А думати треба за інвестиції. В нашої області бюджет трошки більше півтора мільярда гривень. А по «Вестерн юніон» (від заробітчан, - «Главком») приходить мільярд доларів. Роль влади – дати людям нормально освоїти ці гроші, не заважати їм. Те, про що і каже Віктор Федорович. Зараз створений Антикорупційний комітет, і в нас нема району, де за корупцію не «хапнули» б чиновника. Незалежно від партійності.

Якщо ж опозиціонер носить годинник за 50–100 тисяч, це ж він не на зарплату його купив. Або його костюм коштує стільки, за скільки на Тернопільщині сім’я може рік жити. І він розуміє, що опозиція для нього – тимчасове явище, вони всі хочуть будуть владою.

Але це нормально.

Звичайно, але вони хочуть, щоб перехідний період між опозицією і владою проходив м’яко і вони з їхніми родинами його не відчували. Опозиціонери що – до Ради на роверах (велосипедах, - «Главком») приїжджають?

Є такі, що на тролейбусах їздять, я бачив.

В тролейбусах їздять тільки такі, що хочуть це показати. Зарплата депутата дозволяє купити машину середнього класу. Хоча, звісно, тролейбусом треба їздити, щоб не відірватись від людей.

Наскільки владі буде грати на руку розпорошеність опозиції і як влада підживлює ці процеси?

Їх не треба навіть підживлювати, вони самі штабелями здаються в полон. Покажи їм маяк – і вони самі біжать. Якби була нормальна опозиція, була б зовсім інша розстановка сил. От дивіться – де наша фракція бере поповнення? В опозиції, причому беремо стільки, скільки потрібно. Ніхто нікого не тисне, нікого не садить – самі здаються. Скажіть, будь ласка, що можуть зробити депутату? Ну, десь там спитати за сина – чому в 20 років він їздить на такій дорогій машині? Якщо ти в опозиції, то пересади сина на велосипед.

Зараз ми говоримо про парламентську опозицію, а як щодо непарламентської? Той же Кличко, на ваш погляд, схильний до співпраці з владою?

Кличко – найбільш небезпечний для опозиції, тому що він самодостатній. Самодостатня людина завжди дуже небезпечна: вона може висловити думку, яку вважає за потрібне, може зробити вчинок. Він це право завоював не в політичних баталіях, тому побачимо, як складеться його доля політика.

Той же Яценюк – вихованець влади, а Кличко з вулиці почав. В цьому їх різниця. Людина, яка працює у владі з того віку, з якого почав Яценюк, вже морально поламана, бо звикла доповідати: «Есть, так точно».

І кому він зараз доповідає?

То питання інше, але це вже закладене всередині. Я щасливий, що жодного дня не працював у владі, і не хочу цього. Це не моє – я не буду себе комфортно почувати.

Тобто губернатором ви не хочете бути?

Не хочу. І коли мені навіть була така пропозиція від Президента, я все зробив, щоб переконати і Президента, і його оточення, що в парламенті я більше прислужуся.

А Сухий з Горбалем («регіонали», екс-губернатори Тернопільщини і Львівщини) не змогли переконати.

То їхнє питання (сміється). В крайньому випадку, в моїй біографії такої поганої плями не буде.

А як же брати відповідальність на себе?

Кожен повинен брати відповідальність по своїх можливостях. А я не готовий до цього. Хоча найгіршим губернатором я б не був.

-- «Я поділяю 80 % тих цінностей, які пропагує «Свобода»

Колись ви розказували, що Тягнибок перед вами отримував гроші в касі Партії регіонів. Якщо навіть припустити, що «Свобода» свого часу була вигідна ПР, то зараз вона очевидно вже обросла жирком та стала грати в свою гру… Яка роль в неї зараз?

В «Свободи» роль одна – пропагувати західноукраїнські цінності, але в конституційному руслі. І час від часу щось коректувати, бо часи змінюються.

Як ви оцінюєте шанси «Свободи» подолати 5 %-ий бар’єр?

Думаю, вони зробили одну величезну помилку: захотіли стати партією всієї країни. На сьогоднішній день це неможливо. Спочатку вони були партією Галичини, і несли виключно ці цінності, які є дорогі для кожного «західняка». А три області – Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська – це 12 % від загальної кількості виборців. Мажоритарка – 11 % від загальних округів. Їм би три області вистачило, щоб пройти до парламенту. Ну, неможливо на сьогоднішній день подобатись і там, і там. Вони розмивають цінності Заходу, бо хочуть просунутись на Схід. Причому втрачають на Заході, а на Сході не дуже отримують.

На Заході вони можуть втрачати через те, що вони там зараз при владі. Хіба ні?

Якщо вони прийшли до влади, то потрібно себе вести як влада. А вони ведуть себе як опозиція. Міська влада має займатися виключно «господаркою», а не будоражити людей. Має лобіювати економічні, соціальні аспекти і знаходити консенсус із східними регіонами, з Президентом, з Верховною Радою.

Ну, ваша партія своїми ініціативами тільки допомагає «Свободі» набирати голоси…

На мій погляд, така партія, як «Свобода», має бути в Верховній Раді. Я поділяю 80 % тих цінностей, які пропагує «Свобода». Тільки не словами, а ділом – щоб менше говорили, а більше робили. І більше сконцентрувалися на Західній Україні, з якої починали. Партія регіонів так само починала колись виключно з Донбасу. Не треба поспішати.

З функцією пугала для електорату Партії регіонів «Свобода» справляється?

Партія, яка несе такі цінності, як «Свобода», не може бути пугалом. Виходить, що вся Галичина за такої логіки може бути пугалом для інших. Якщо зараз Президент, уряд, будь-хто зробить крок до розколу, цього йому не пробачить ніхто. Ми, можемо іноді нав’язувати занадто грубо і не дуже інтелігентно свої цінності, але хочемо, щоб країна була єдина – від Криму до Львова, від Донецька до Карпат. І потрібно все зробити, щоб в майбутньому російська мова не домінувала над українською. Хочеш розмовляти російською мовою – розмовляй, але якщо хочеш бути держслужбовцем – знай державну.

Ви згодні, з новим лозунгом влади, який лунає в її в піар-роликах – «Руїну подолано»?

Кожен це по-своєму розуміє. Звісно, хтось незадоволений, що в нас зарплатня не така, як в Америці, але вже пішов підйом. Я по Тернополю бачу, що вже краще й краще жити. Неефективно працюють адміністрації – це факт, але спаду вже нема. В Тернополі кафе стоїть на кафе…

Так це ж все завдяки «Вестерн Юніону»…

Заробітчани – це, можна сказати, найбільші інвестиції. Якщо не помиляюся, в 85-му році в Польші 52 % працездатного населення було за кордоном, але всі ж повертаються, бо ніде нема краще, ніж вдома, і треба ж щось дома зробити. «Західняки» інвестують в свій дім, город, господарство – ми звикли до цього.

-- «Суспільству не вистачає Тимошенко. Достойної заміни в опозиції їй не знайшлось»

Але народ «невдячний» – все одно лає владу.

А яку владу в нас любили? Не можна за діючого Президента оцінювати його роботу, тому що на нього (незалежно від прізвища) припадає роль приймати не дуже популярні рішення, але він і ми мусимо це робити. Не може бути все на популізмі, як у Юлії Володимирівни. Її, до речі, суспільству не вистачає. Тому що достойної заміни в опозиції не знайшлось. А кожна влада повинна мати сильну опозицію.

Щось, здається, влада так не вважає. Ви кажете, що люди не можуть оцінити зараз, що робить Янукович, але вони можуть оцінити умови, в яких він живе. Чи вам вони не здаються нескромними?

Я не був в нього, не знаю, а «фотки» можна будь-які показати. Я знаю одне: багата людина вважається багатою не від кількості грошей, а чи вистачає їй стільки, скільки вона заробляє. Дехто може і мільярд заробляти і вважати себе бідним, а комусь і ста доларів вистачає. Кожен по-своєму вимірює багатство.