Віталій Ярема: Вадима Рабиновича хотіли вбити, а не просто залякати

Замах на бізнесмена Вадима Рабиновича - черговий в низці резонансних злочинів останніх місяців: в Харкові жорстоко вбили суддю та його родину, в Криму - мера Сімеїза, російського бізнесмена й головного лікаря одного з санаторіїв Форосу. Журналісти пишуть про повернення кривавих «розборок» 90-х років і вирішальну роль кілерів у житті країни, а політики говорять про стрімкий ріст рівня злочинності в Україні.

Віталій Ярема тривалий час очолював карний розшук столиці та був заступником голови департаменту карного розшуку міністерства внутрішніх справ. В 2004 році підтримав Помаранчеву революцію, а з 2005 по 2010 роки очолював всю столичну міліцію. На парламентських виборах його висунули кандидатом від «Батьківщини» по 212 мажоритарному окрузі Києва, і він, несподівано для багатьох, виграв. Як подейкують, посильну допомогу в цьому йому надавав Петро Порошенко.

З Віталієм Яремою, замом голови парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю й корупцією «Главком» спілкувався про останній сплеск замовних убивств, роботу міліції й мерські перспективи Петра Порошенка.

-- «Син президента взяв під контроль податкову, митницю та правоохоронні органи»

Віталію Григоровичу, низка останніх зухвалих злочинів дала привід говорити про повернення буремних 90-х. Ви тоді працювали в органах, бачите аналогії?

Мене насторожує ситуація суцільної криміналізації політики та економіки, залучення до такого явища, як криміналітет, державних структур і державних службовців. Ми бачимо значне погіршення криміногенної ситуації.

Багато проблем в роботі міліції можна списувати на новий Кримінально-процесуальний кодекс, це дійсно так. Він прийнятий непродумано, адже основна складова боротьби зі злочинністю – оперативно-розшукова діяльність, практично паралізована. Люди хотіли цей кодекс підвести під європейські стандарти, але створили умови, коли оперативні працівники карного розшуку не мають можливості займатися оперативно-розшуковою діяльністю й розкривати злочини. Тому у нас є проблема не тільки росту злочинності, а й їх розкриття.

Я спілкуюсь з оперативними працівниками, яких, на жаль, в міліції лишилося дуже мало. Професійних людей вигнали, а попризначали людей за «іншими критеріями», особливо керівників. Співрозмовники кажуть, що в них дуже мало стало можливостей працювати в оперативному плані.

Коли говорити про 90-ті роки, то треба розуміти суттєву різницю тих часів й нинішніх. Зараз ситуація навіть страшніша. В 90-ті існували банди і злочинні угрупування. Їх знали, вони були на папері й на оперативному обліку працівників міліції. В 1994-95 роках місто Київ було розподілено на 13 злочинних угрупувань: Савлохова, Кисіля, Татарина, Рибки, Прища, Князя, Фашиста і так далі. Все просто – були правоохоронні органи, а окремо – злочинні угрупування. Ми боролися з ними й були створені передумови, щоб вони зникли.

Сьогодні немає такого розподілу, а все відбувається в державних установах. Зараз за сферами діяльності державних установ закріплені такі люди, як «смотрящі». Вони здійснюють нагляд і беруть участь в розкраданні державних ресурсів.

Це кримінальні авторитети, чи як їм правильно дати визначення?

Та яке завгодно: кримінальні авторитети, злодії в законі, «смотрящі». Суть в тому, що кримінальні елементи напряму беруть участь в перерозподілі бюджету, майна тощо. В 90-і роки забирали майно в держави, а сьогодні вже забирають в інших підприємців та олігархів. Це найгірше, адже за державними посадами криються кримінальні авторитети.

Правоохоронні органи сконцентровані на знищенні опозиційних політичних сил, але зовсім не помічають і не займаються знищенням ось цих злочинних угрупувань у владі. Тому ми маємо сьогодні сина Президента, який за півтора роки став одним з найбагатших в Україні. Януковича запитали, як тому це вдалося, а Віктор Федорович відповів – він успішна людина. Але ж Янукович – державний службовець, ти маєш пояснити, за рахунок чого він збагатився.

-- «Сьогодні в Києві існує близько ста незаконних казино»

Хто зараз контролює цих «смотрящих»? Ви натякаєте, що це син Президента?

Мабуть, адже за рахунок чого він ще міг би збагатитись. Він що, виробив новий автомобіль чи побудував завод? Нічого подібного, син Президента взяв під контроль податкову, митницю та правоохоронні органи. Сьогодні в Києві існує близько ста незаконних казино, скажіть, будь ласка, вони могли б просто так існувати при наявності закону про заборону грального бізнесу? Правоохоронні органи покривають їх роботу, інакше б вони не працювали. Правоохоронні органи пов’язані з діяльністю цих мафіозних кримінальних структур.

Скажу відверто, через відсутність необхідного законодавства і через погану роботу правоохоронних органів сьогодні в Україну та Київ зокрема приїздять кримінальні авторитети та «вори в законі» з Росії, Грузії та інших пострадянських країн. Вони тут облаштовуються та займаються злочинною діяльністю.

В 2005 та 2010 роках ми піднімали питання таких видів злочинів як кишенькові крадіжки. Зараз ця проблема стала більш серйозною. В київському метрополітені жахлива ситуація – ріжуть кишені, сумки і викрадають гаманці. Сьогодні ми навіть не знаємо, скільки в країні вбивств, не кажучи вже про крадіжки та розбійні напади. Навіть нам, членам профільного комітету з боротьби з оргзлочинністю, тільки після наших звернень і скандалів почали давати міліцейські зведення.

Дивіться, але ж за часів вашої роботи начальником київської міліції, коли Луценко був міністром, також були гучні замовні вбивства. Того ж Шабаба Алояна вбили разом з двома охоронцями, авторитета «Рибку»…

Так ті ж злочини розкрили. До речі, зверніть увагу, кого вбивали. Алоян - то були «розборки» двох єзидів, є така національність, через магазин «4room». Вбивство Рибки – «розборка» кримінальних авторитетів. Сьогодні кого вбивають – мера Сімеїза – посадову особу, іде замах на президента футбольного клубу й відомого бізнесмена і громадського діяча Вадима Рабиновича. Не виключаю можливості, що зараз підуть замахи на політиків.

Як професійна людина, як охарактеризуєте напад на Вадима Рабиновича? Погоджуєтесь, що хотіли тільки залякати, а тому і вибух був не дуже потужним й тільки пошкодив автомобіль?

Я вважаю, що Вадима Рабиновича хотіли вбити, а не просто залякати. Я можу обґрунтувати таку точку зору з огляду на досвід професійної діяльності. Людина знаходиться в машині, а проти неї вчиняють злочин – стріляють або кидають вибухівку. Що вона робить в такій ситуації – покидає автомобіль. Як правило, коли людина покидає авто, то її на вулиці добивають. Така схема була задіяна десятки разів. В даному випадку пан Рабинович не покинув автомобіль й це його врятувало. Думаю, аби він вибіг з нього, то були б постріли.

Деталей цього злочину не знаю, більше того, від мене усілякими методами намагаються приховати інформацію, проте ситуація в країні дуже напружена, якщо вже на людей такого рівня починають здійснювати замахи. Навряд чи Президент думає про це і через це турбується. Він добре забезпечив себе охороною.

-- «Сьогодні на керівних міліцейських посадах районного рівня, особливо в столиці – люди з Донбасу»

Щодо гучного вбивства харківського судді. Геннадій Москаль розповідав, що там немає прогресу у розслідуванні, потім була заява трьох опозиційних генералів міліції з пропозицією допомогти у розслідуванні. Ви дійсно вникали в деталі справи? На чому ґрунтується ваша критика дій міліції, якщо міністр рапортує що ось-ось розкриють?

Я спілкуюся з деякими людьми, які мають стосунок до розкриття цього злочину. Я ставлю їм кілька професійних питань, чи зроблені ті чи інші дії. Виявляється, нічого не зроблено. Тому Геннадій Москаль виступив з ініціативою, а я підтримав, що можу поїхати і попрацювати.

Є команда не розкривати, чи це непрофесійність слідчих?

Думаю, тут все в комплексі. Сьогодні на керівних посадах в тому числі районного рівня, особливо в столиці, перебувають люди, призначені з одного регіону – Донбасу. Це нормальний регіон, там хороші люди працюють, вміють розкривати злочини. Я там працював у відрядженнях. Але ж професіоналів на Донбасі не безліч. Щоб керувати районним управлінням в Києві, де чисельність особового складу до тисячі чоловік, треба мати хоча б якийсь управлінський досвід. Зараз же призначають людей абсолютно некомпетентних. Це одна із складових, чому не розкриваються злочини. Інший фактор - новий КПК, який не дає можливості розкривати злочини.

Всі про це тихо розповідають, але через те, що прозвітували Януковичу про прекрасний кодекс, здавати назад вони не можуть.

Поясніть, чим в Кодексі обмежили права міліціонерів, що вони не можуть виконувати свої обов’язки?

Глава 21 кодексу регламентує порядок проведення оперативно-розшукових заходів. Оперативний працівник вже не є суб’єктом кримінального процесу, він не має права самостійно проводити оперативно-розшукові заходи. Це все відбувається за поданням слідчого.

Слідчі працівники не готові до цієї роботи, адже оперативний розшук – це наука, яка створювалася протягом десятиріч. Щоб стати нормальним оперативником, пов’язаним з агентурною роботою, треба 3-5 років пропрацювати на оперативній посаді. Слідчий, який ніколи цим не займався, керує підрозділами. Оперативні працівники не можуть тепер творчо підходити до оперативно-розшукової роботи й не мають можливості впливати на ситуацію. Треба негайно вносити поправки до кодексу, інакше ми знищимо професійний рівень цих працівників, а відроджувати все це буде дуже складно.

-- «В Києві «Беркут» нараховує 500 чоловік»

Зараз головним героєм новин і чинником політики став «Беркут». Який зараз неформальний статус у цього спецпідрозділу міліції?

Зайдіть на будь-який спальний район столиці: Оболонь, Позняки чи Теремки, ви не побачите, щоб там ходили наряди. Але коли відбувається пікетування біля Гостинного двору, коли ідуть опозиційні зібрання, приїздять 10 автобусів Беркуту й сто чоловік. Вони забезпечують порядок проти чотирьох студентів, які прийшли висказати свою точку зору.

Поясніть, де береться в столиці стільки «Беркуту»? От в суботу біля Гостинного двору було близько 20 автобусів с правоохоронцями. Це київські сили?

В Києві є підрозділ «Беркут», який нараховує 500 чоловік. Насправді, «Беркут» - це славетний підрозділ з історією розкриття резонансних злочинів. Працюючи в карному розшуку, неодноразову з цими працівниками спільно затримували озброєних злочинців, із застосувань гранат и вибухових пристроїв. То були героїчні часи і вчинки цього підрозділу. Сьогодні ж керівники держави втягнули «Беркут» в політику. Я спілкуюсь з міліціонерами, зупиняюсь на вулиці, вони запитують, коли ми щось змінимо. Вони самі не хочуть виконувати ці накази, але їм доводиться виконувати свої обов’язки.

При зіткненнях в Гостинному дворі керівник загону «Беркуту» Володимир Олександров керував побиттям депутатів. Це ж не вимушене виконання обов’язків…

Він дуже погано показав себе в багатьох випадках, в тому числі і в ситуації з Гостинним двором, як людина, яка перевищує службові повноваження. Як тільки зміниться влада, цей керівник «Беркуту» буде притягнений до відповідальності.

У вашого комітету є можливості зараз вплинути на ситуацію з цією людиною?

Немає. Це ж все санкціонується в Адміністрації Президента. Впевненість в тому, що його не покарають, викликають в нього агресію до простих людей.

В комітету немає повноважень відсторонити чи ще щось з ним зробити. Конституця 2004 року давала комітету повноваження виконувати контрольні функції, в тому числі і кадрові. Сьогодні ж парламентський контроль зводиться до формальностей. Тому приходиться ходити на акції протесту та чинити фізичний опір, що мені дуже неприємно робити щодо міліціонерів, з якими я працював.

-- «Міністр Захарченко - некомпетентна людина»

Ви особисто знайомі з міністром внутрішніх справ паном Захарченком? Як можете його охарактеризувати?

Незнайомий. Знаю, що він людина непублічна, не любить виступати й обговорювати проблеми, того ж Гостинного двору. Я досконало вивчив це питання. Рішення про вилучення цієї будівлі зі списку пам’ятників історії та архітектури є незаконним. Там вбачається шахрайство, треба, щоб прокуратура порушила кримінальну справу й з’ясувати, як це голосували в парламенті. Міністру Захарченку треба було розібратися в ситуації.

Коли відбувалося пікетування, ситуація була неординарною. Є охоронна структура, є пікетувальними, які між собою влаштували бійку. Міліція стояли збоку, спостерігала. Коли ж охоронці і протестанти розійшлися, міліція почала затримувати тільки пікетувальників. Охоронців не чіпали, а цим міліція показала, що вона разом з шахраями.

Тоді був затриманий депутат Верховної Ради й побили журналістів, а міністр після одноденної перевірки сказав – дії міліції були правомірні, адже міліцію чіпати не можна. Міністр Захарченко - некомпетентна людина, міліцію можна чіпати. Якщо міліція чинить кримінальний злочин – перевищує свої повноваження, людина має право захищати. Це передбачено Конституцією і законом. Якщо людина в формі когось ґвалтує, ви що, не маєте права зупинити це? Ви маєте право бити такого міліціонера, чинити над ним фізичне насилля, щоб припинити злочинні дії. І в даному випадку, якщо міліція чинить протиправні дії, люди мають право захищатися. Міністр зараз підставляє підлеглих, даючи їм карт-бланш на майбутні незаконні дії.

Останні півроку в подіях навколо Гостинного двору подільська міліція поводилась досить адекватно, не ставала ні на чий бік. Чому така зміна поведінки?

Тут є глибинні причини. Сьогодні заробітна плата міліціонера районного управління, який має більше навантаження, ніж працівник «Беркуту», - вдвічі менша. Простий міліціонер має 2-2,5 тисячі гривень, а працівник «Беркуту» - від 4200 гривень. Створили навмисне матеріальну зацікавленість «Беркуту», щоб вони виконували всі вказівки. Працівники міліції: дільничні, оперативники думають, перш ніж приймати рішення. тому їм не довіряють. Сьогодні владі потрібні пси, які будуть виконувати команду «фас!»

Хіба за ваших часів не було такого розриву між простими міліціонерами і «Беркутом»?

Не було. Зараз спеціально збільшено фінансування МВС, але кошти не пішли на дільничного інспектора, а на закупівлю спеціальної техніки для прослуховування політиків, а також озброєння працівників підрозділів спеціального призначення. Тільки на них може спертися Янукович, який кинув їм ці гроші, як кістку собаці.

-- «Якби Мазурок не застрелився, я дуже сумніваюсь, що його б взагалі знайшли»

Скажіть, як людина зі зв’язками в київській міліції, чи вірите ви в офіційну версію щодо історії з «Караванським стрілком» і в те, що він покінчив життя самогубством?

В цій справі правоохоронці все зробили не так. Якби Мазурок не застрелився, я дуже сумніваюсь, що його б взагалі знайшли. Я не знаю, хто і які давав вказівки на нарадах. Але коли декілька людей гине, піднімається весь особовий склад і злочин розкривається.

Міліція дала можливість Мазурку застрелитись, тому ми не дізнаємось мотивів злочину.

Ви вірите, що це Мазурок - вбивця?

Якщо експертиза все доводить, як практична людина, не думаю, що експерти пішли б на такі порушення й фальшування ДНК і так далі. Впевнений, що це він, довіряю експертам.

Ви допускаєте, що міліція могла імітувати самогубство і замести сліди?

Мені важко в це повірити.

Ще одна резонансна справа – вбивство судді Зубкова та засудження Павличенків. Можливо, маєте якусь свою професійну точку зору на цю історію?

Я знаю, що є деякі докази у кримінальній справі, які вказують про причетність Павличенків до вчинення злочину. Про це мені повідомляли працівники міліції і люди, які мають стосунок до справи. Але є багато сумнівів, що вказують на те, що це могли бути і не вони. Тому від оцінки роботи слідчих та експертів у цій справі я утримаюсь.

Як політик я підтримую акції людей, які виступають проти беззаконня судів, особливо на фоні того, як сьогодні суди незаконно притягують людей до відповідальності й приймають політичні рішення. З іншого боку, я правоохоронець і звик вірити реальним доказам.

-- «Петро Порошенко може перемогти на виборах мера Києва»

Ви є народним депутатом, обраним від одного зі столичних округів. Як вважаєте, хто має бути кандидатом в мери Києва від опозиції?

Однозначна позиція – це має бути один узгоджений кандидат. Ми не повинні дати виграти вибори Януковичу. До влади має прийти демократичний мер, який буде працювати на киян. Тому, оцінюючи ситуацію в столиці, це може бути Віталій Кличко.

Але ж він не хоче балотуватись. Хто, якщо не він?

Хоче чи не хоче – це його особиста справа. Наскільки мені відомо, сума, яку виділяє на мерські вибори Адміністрація Президента – 50 мільйонів доларів. Це не тільки підкуп, технологій й реклама, а й вербовка кандидатів й проштовхування в список опозиції своїх кандидатів. Боротися з цим дуже важко, тому варто мати великий відрив від представника влади. У Кличка він є, йому вірять люди. Якщо він не хоче, то треба, щоб три опозиційні сили висунули єдиного кандидата.

Ви особисто підтримаєте кандидатуру Петра Порошенка?

Я знаю цю людину, часто з ним зустрічаюся. В нього величезний політичний досвід. До речі, він не голосував за призначення Рибака та Азарова.

Але ж він голосував за главу НБУ Соркіна?

Він пояснив свою позицію. Я особисто у нього питав, яка мотивація того голосування. Він повідомив, що він професійний фінансист і напередодні зустрічі з міжнародними політиками та фінансистами державі треба було мати главу Національного банку. Це його позиція – він піклується про економіку й фінанси країни. Тому я вважаю, що на сьогодні кандидатура Петра Порошенка одна з тих, що може перемогти на виборах мера Києва.

Які у вас стосунки з Порошенком?

Виключно професійні, особистих немає. Він бізнесмен, а я правоохоронець, який щойно прийшов в парламент. Єдине що згадую, за що можу його поважати особисто, історію 2005 року. Я тоді вперше став на посаду начальника столичної міліції. Мене запросили в РНБО, яку очолював Порошенко, і запропонували цю посаду. Не знаю за якими мотивами. Після того я не отримав жодної вказівки на переслідування жодного політика, якісь політичні акції, закриття чи відкриття кримінальних справ. Тому я до цієї людини ставлюсь з повагою. Київ би від мерства Порошенка піднявся б на високий рівень.

Невже люди позитивно сприймуть, якщо міністр уряду Азарова стане кандидатом від опозиції?

Почекайте, а хто в нас не був міністром, крім Кличка? Або міністром при президентові Кучмі, або міністром в попередніх урядах Януковича? Я 20 років працював при Кучмі. Треба оцінювати людину за його власні вчинки, а не те, що він з кимсь десь працював.

В пресі є інформація, що вашій виборчій кампанії допомагав Петро Порошенко. Це так?

Мені допомагали друзі та родичі. Я витратив на вибори 1,3 млн гривень. Ці гроші показані, вони пройшли через мої рахунки. Гроші мені давали друзі, родина, брат, були залучені особисті рахунки. Хто мені допомагав інтелектуально, хто підказував – хай це лишиться в секреті. До фінансування моєї кампанії людина, яку ви назвали, ніякого стосунку немає.

Коли шукаєш інформацію про вас, завжди знаходиш повідомлення про те, що ви одружені на сестрі відомої в кримінальному світі людини Джамала Алояна. Можете прояснити ситуацію?

Можу. Це «качка» ще 90-х років. Я тоді працював начальником управління карного розшуку міста Києва. До мене тоді звернувся Джамал Алоян. До речі, його ім’я не Джамал, а Келаш, Джамал – то прізвисько. Він мені повідомив, що з нього вимагають гроші – 10 тисяч доларів. Ми прийняли заяву і затримала Бориса Сослановича Савлохова. Алоян був потерпілим у справі Савлохова. До цього я не знав Алояна. В мене дружина – росіянка з Кубані, хоча в неї є і українська кров. Її прізвище - Пилипкова. У бабусі прізвище Андрєєва. Кавказької крові в неї немає. В мене прекрасна сім’я, дружина народила мені трьох дітей.

Коли ми розслідували справу Савлохова, відносно Алояна почалася серія провокацій та тисків. Мені тоді з ним довелося пройти всю цю кампанію дослідчої перевірки. Були погрози його сім’ї, переховування, проведення різних оперативних комбінацій, адже його чекали з автоматами в під’їзді. Йому пропонували гроші, тиснули на дружину. Тоді ж з’явилася не підписана стаття з легендою про мою дружину. Це на парламентських виборах на мене знайшли «компромат» 15 річної давнини, виходить, нічого іншого не було. Могли б вже за 5 років мого керування міліцією Києва чогось накопати, міг же десь помилитися.

Нащо піднімати історію 15 річної давнини? Я насправді пишаюсь тією справою, тому що в Києві до відповідальності було притягнуто два кримінальних авторитети – Череп та Савлохов. До обох справ я причетний, цим пишаюсь.