Сергій Міщенко: Регіоналам треба заблокувати Раду, доки опозиція не сформує уряд

Народний депутат Сергій Міщенко до політики прийшов з прокуратури. Змінивши одна за однією посади прокурора Київської області, заступника прокурора Києва та старшого помічника генпрокурора Геннадія Васильєва, Міщенко став радником Юлії Тимошенко з правових питань.

Разом з «Батьківщиною» Міщенко двічі обирався до парламенту, але на виборах 2012 року потрапив у непрохідну частину партійного списку. Ображений Міщенко залишив фракцію і пішов балотуватися самостійно на мажоритарний округ в Київській обл., де і переміг.

В інтерв’ю «Главкому» позафракційний Міщенко розповів про перебіг переговорів між владою і опозицією, а також про своє бачення виходу з політичної кризи. Міщенко каже, що на місці регіоналів він би заблокував парламент на 30 днів, щоб президент мав право його розпустити. Це, з точки зору влади, і справді може бути слушною думкою: опозиційні депутати змушені будуть обирати між революцією і боротьбою за депутатський мандат. Більш того вони можуть втратити недоторканість, адже вибори пройдуть за тим виборчим законодавством і з тією ЦВК, які на руку цій владі.

Переговори між владою і опозицією проходять складно. Які пакети вимог висувають сторони, де межа обопільних поступок?

Опозиція наполягає на тому, щоб не було жодних умов звільнення людей, а партія влади хоче, щоб були виконані умови – амністія діє тільки тоді, коли будуть звільнені всі адміністративні приміщення. Тобто – немає довіри до того, що цей закон буде виконуватися.

Друге питання – це 365 стаття Кримінального кодексу (перевищення влади – «Главком»), звільнення міліції від відповідальності за побиття журналістів.

Які настрої панують серед позафракційних депутатів?

Зараз більшість позафракційних не буде приймати закони всліпу, як то кажуть, «по бєспрєдєлу», як це було 16 січня. Все-таки кожен відчуває свою відповідальність, хоче мати можливість поїхати на свій округ і вільно людям у очі дивитися. Тому будуть голосувати за таке рішення, яке буде сприйняте в першу чергу людьми, які стоять на Майдані. Я вважаю, що закон про амністію не повинен потребувати якихось попередніх умов.

Чи правда, що влада категорично відмовляється обговорювати питання покарання міліціонерів, винних у перевищенні повноважень, в тому числі і щодо журналістів?

Це так.

Але чи є розуміння того, що без цього Майдан не прийме результатів перемовин?

Так.

Який вихід з цього глухого кута?

Немає виходу. Якщо на цьому наполягати – то немає виходу. Тут не можна задовольнити всіх. Але ніколи у нас не лупили так журналістів, як зараз. І якщо представники преси скажуть: ми пробачаємо, заради миру в державі, оцих міліціонерів… Але чи хтось у побитих журналістів про це спитав? І може бути так, що не всі журналісти погодяться, щоб хтось озвучив їх думку.

В цій ситуації, все те, що не вдається узгодити – треба прибрати за дужки, а узгоджені питання – треба приймати. Тобто розділити цей закон на дві частини. Спочатку одне, а потім дискусія по ст. 365.

На якій стадії перебувають переговори щодо конституційних змін?

З цього питання навіть в опозиції думка неоднозначна. Одні кажуть, що потрібно повернутися до Конституції 2004 року, інші не хочуть. У владі говорять, що треба нову Конституцію зробити, щось середнє між Конституціями 1996-го і 2004 років.

Єдиної думки немає, і в такому випадку потрібно створити конституційну комісію – а це передбачено Регламентом, це необхідно, коли доопрацьовується Конституція. До комісії повинні увійти представники всіх політичних сил, і вона повинна узгоджувати свою позицію з суспільством – а не як зараз, коли журналісти не знають, що там відбувається і як перемовини йдуть. Аналогічно, потрібно запрошувати до обговорення громадських активістів і журналістів, які повинні впливати на процес формування нової Конституції, тому що людям жити за нею. Бо якщо в процесі переговорів буде написана Конституція, яка не задовольнить Майдан чи більшість людей – то нащо така Конституція взагалі?

Вчора (29 січня – «Главком») Рада скасувала пакет законів від 16 січня, але частину з них потім ухвалила повторно. Серед них – закон про скасування імпортного ПДВ на газ. В чиїх інтересах це було зроблено?

В інтересах імпортерів газу (найбільшим приватним імпортером газу є компанія OstChem Дмитра Фірташа – «Главком»).

Чому опозиція підтримала таке рішення?

Я думаю, що це питання до опозиції. я не голосував за ці законопроекти особисто. Але близько трьох десятків голосів за них опозиція дала. Це домовленості, щоб можна було далі продовжувати політичний процес. В цьому випадку опозиція постраждала. Вона показала, що готова страждати, наражаючись на критику від журналістів і свого народу, тим більше на Заході України. А були ж іще прийняті комуністичні два закони (щодо відповідальності за осквернення пам’ятників борцям з нацизмом та щодо відповідальності за виправдання злочинів фашизму – «Главком»). Зрозуміло, це зразу мінус для опозиції на Заході. Вони (опозиційні фракції – «Главком») були готові на це, тому і влада повинна чимось пожертвувати для того, щоб зараз мир і злагода були в країні. Такою позицією опозиція перша показує свою готовність до діалогу. Тепер повинна бути відповідь влади, яка теж мусить чимось поступитися.

Чи можна вважати поступкою відставку Миколи Азарова?

Це, дійсно, знизило градус напруги. Але не до кінця. Поступка в чому? Поміняли шило на мило, що називається. Всі міністри на місці, перший віце-прем’єр на місці, виконує обов’язки прем’єра. І ще не відомо, що гірше, а що краще. Можливо, чиясь мрія завдяки Майдану і здійснилася, можливо, хтось став ближче до якоїсь вищої посади. Приставка «в.о.» - це те ж саме, що і прем’єр-міністр.

Питання в тому, чи буде уряд переформатований в коаліційний, чи це буде чисто опозиційний уряд, і під яку Конституцію та правила гри він буде сформований. Але в тому чи іншому випадку я можу сказати одне: це буде зрада народу, це посади, отримані на смертях людей.

Якщо змінити Конституцію, повернувшись до парламентсько-президентської республіки для створення більшості в парламенті під нову Конституцію – тоді це питання має право на існування. Зараз такий крок буде сприйнятий як зрада.

Позафракційні депутати залучені до процесу переговорів? Чи надходили вам пропозиції про місця в новому уряді?

Ні. Жодних посад, тому що немає на сьогоднішній день бачення того, що цей уряд взагалі буде сформований. По-перше, немає чіткої домовленості стосовно змін до Конституції в частині повернення до парламентсько-президентської республіки. По-друге, немає кандидата на посаду прем’єр-міністра. Тому зараз процес формування уряду взагалі не обговорюється. Питання лише в тому, чи буде новий уряд взагалі сформований, чи старий залишиться «в.о». Але «в.о.» можна бути хоч до президентських виборів – що зміниться?

В старій Конституції була норма, що якщо протягом 30 днів не вдалося сформувати уряд – то парламент іде у відставку. В діючій Конституції Рада йде у відставку тільки якщо за 30 днів не розпочинає свою роботу.

І я б на місці регіоналів заблокував роботу Верховної Ради до тих пір, доки опозиція не сформує уряд. Протягом 30 діб парламент заблокований, президент розпускає парламент і всі йдуть у поля. І що після цього? Правильно, Майдан сам розходиться.

Ви вважаєте такий сценарій вірогідним?

Дуже вірогідним. Я його бачу.

А чи, скажімо, депутати від влади підуть на це?

Звичайно. Вони на чотирьох округах з п’яти показали (під час повторних виборів – «Главком» ), що можуть все зробити, щоб їх представники виграли.

Але ж це додаткові витрати для них…

Повірте, це у опозиції грошей немає, а у влади – є.