рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Валерія Лутковська: На виїзді з Криму нам сказали: «Дальше едьте осторожно, там – западенцы»

    • Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»
    • Розсилка
    Валерія Лутковська: На виїзді з Криму нам сказали: «Дальше едьте осторожно, там – западенцы»

    Омбудсмен зізнається, що з міркувань безпеки не афішувала свій статус, подорожуючи окупованим Кримом

    Ситуація в Криму з викраденням людей, побиттям журналістів, погрозами українськими військовослужбовцям та їх сім’ям, м’яко кажучи, напружена. Потерпають від дій «зелених чоловічків» як українці та кримські татари, так і «російськомовне населення», яке нібито вимагає захисту від «бандерівців». На півострів не допускаються місії ОБСЄ та представники ООН. Вже у неділю в Криму в умовах ізоляції пройде референдум про відділення від України, який, щоправда, не визнає більшість держав світу, – і як надалі буде розвиватись ситуація, важко спрогнозувати.

    Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська встигла побувати на півострові та скласти власні враження про тамтешні події. Причому омбудсмен зізнається, що з міркувань безпеки не афішувала свій статус при проходженні блокпосту.

    Після вашої поїздки до Криму ви зізнались, що пережили не найкращі почуття, коли вас зупиняли на блокпостах. Та і заява-звернення до Верховної Ради Криму у вас була досить жорстка. Зараз в Криму працюють ваші представники, тож яка обстановка на півострові з точки зору офісу омбудсмена?

    Виходячи з того, що повідомляє наше представництво в Криму та громадські монітори, що зараз працюють там, ситуація тільки погіршується. Погіршується і ситуація з загрозою такому базовому праву як право на життя для тих військовослужбовців, які проходять службу в розташованих в Криму військових частинах. Вони заблоковані і позбавлені можливості нормально отримувати навіть продукти харчування, не можуть нормально спілкуватися з родичами. На території Криму проживають члени їх сімей, які знаходяться під шаленим тиском і не дуже розуміють, власне за що. Крім того, надходять численні повідомлення про загрозу життю тих активістів, які займаються правозахисною діяльністю. Існує також дика ситуація, коли до Криму не допускаються представники найвідоміших і найвпливовіших міжнародних організацій. Це, здається, відбулося вперше за часи існування ОБСЄ як організації.

    Так званий перший віце- прем’єр Криму Рустам Теміргалієв сказав, що вони хочуть побачити нормальних спостерігачів, а не військових представників з країн НАТО.

    Між ОБСЄ і НАТО є різниця, тож тут ще й проблема в правовій освіті тих, хто приймає рішення про допуск представників міжнародних організацій. ОБСЄ не є військовою організацією, яка може ввести або не ввести війська. Це – абсолютно мирна організація, яка має слідкувати якраз за дотриманням прав людини. Крім того, така сама ситуація була з представниками від ООН, коли вони були заблоковані і змушені залишити територію автономії. Мені здається, це просто відверте порушення не тільки прав людини, а й міжнародних зобов’язань України та й будь-якої держави, яка з повагою ставиться до ООН. В декларації, яка прийнята парламентом Криму, є посилання на «оонівські» рішення, і при цьому представники ООН не можуть виконувати тут свої функції.

    Ви розібрались – чи контролює цих людей на блокпостах влада Криму? Бо і Аксьонов, і Путін кажуть, що не знають, звідки ці люди.

    Коли ми проходили блокпост, я бачила принаймні три види форми на людях, які перевіряли наші документи. Це були і представники української міліції, і представники козацтва, виходячи з форменого одягу і головних уборів, і люди без шевронів, в військовій формі – ті самі «зелені чоловічки», яких ніхто не визнає представниками ніякої армії. Говорити, що там є якесь керівництво, мені досить важко, я і не ставила задачу це з’ясувати. Скажу відверто – ми проходили блокпост і туди, і назад за паспортами без посвідчень, не афішуючи свій офіційний статус. І незважаючи на те, що в одного з наших співробітників в паспорті було вказано місце народження Борислав, Львівська область, нас абсолютно спокійно пропустили. Але не факт, що нас пропустили б так само, знаючи, що ми – офіційна делегація. Можу сказати, що до нас ставились достатньо ввічливо, але коли людина ввічливо просить тебе показати паспорт з автоматом в руках, це ставить ввічливість під сумнів.

    А силові органи – МВД, СБУ – якось контролюють ситуацію в Криму з пошуком зниклих людей?

    Це найбільша проблема. Чесно кажучи, я не знаю, до кого зараз можна звернутись на території Криму, щоб врятувати людину, яка навіть знайшлась і можна встановити її дислокацію. Ми пробуємо кожного разу допомогти через наше представництво уповноваженого, через механізми, які працюють в сфері національно-превентивного механізму, але дуже важко це дається, бо розбалансована координація, яка була свого часу. Коли кожне відділення міліції знало, що якщо пред’являється посвідчення Секретаріату уповноваженого з прав людини, всі двері мають бути відкриті, має бути надана можливість конфіденційного спілкування з усіма особами і так далі.

    Така ситуація тільки в Криму?

    Так, у всіх інших областях все працює так, як працювало раніше.

    Чи намагалися ви під час візиту спілкуватися з українськими військовими?

    На жаль, не встигли, бо візит був дуже короткий – треба було встигнути поспілкуватись і з керівництвом парламенту Криму, і з керівництвом Меджлісу, і правозахисниками. Тим більше там знаходився член Ради з прав людини при Президенті Російської Федерації пан Андрій Юров. За його свідченнями ця Рада при Путіну спростувала позицію Ради Федерації щодо порушення прав людини на території АРК. Військові частини ми не оглянули, але таку можливість має наш представник, яка розповідає про враження самих військових, членів сімей, так що ситуацією ми володіємо. Інша справа – як допомогти цим людям.

    Зрозуміло, що нинішня ситуація в Криму штучно створена, але наскільки для неї є реальні підвалини – утиск прав російськомовних і так далі?

    В Криму відбувалась величезна інформаційна війна, яку, на жаль, Україна встигла програти. Поки інформаційне ядро було зосереджено в Києві на Євромайдані, нами була програна величезна інформаційна кампанія, яку проводила Російська Федерація на території Криму і Сходу України. На сьогоднішній день люди знаходяться під абсолютно шаленим тиском з боку російського телебачення, російських Інтернет-ресурсів, які нав’язують свою позицію, що в Києві до влади прийшли виключно «бандерівці», що будуть вішати всіх росіян на стовпах – не хочу зараз повторювати всі ідеологеми, які вони використовують. І, на жаль, змінити цю ситуацію буде дуже важко в зв’язку з тим, що на території Криму вимкнені українські канали, і донести інформацію про те, що Київ відновив свою роботу, про те, які ініціативи пропонує центр та Верховна Рада, буде дуже важко. Просто не вистачатиме інформаційних джерел.

    Але на Сході ці тенденції не такі сильні як в Криму, судячи з соцопитувань.

    На жаль, там та сама ситуація. Не треба забувати, що якщо величезна кількість людей з Західної України виїжджала на заробітки до Європи, то на Сході – у Російську Федерацію. Відповідно вплив Росії на цих людей значно більший. Це вже геополітична ситуація, яка вийшла за межі України, і проблема, яку нам якось прийдеться вирішувати. Інше питання, що і тут, в центрі прийняття рішень, так само було здійснено декілька кроків, які, на жаль, стали підставою для такої реакції з боку кримчан.

    Відміна мовного закону?

    Так, на щастя, ця спроба не пройшла, і зараз створена інша робоча група, яка має займатись цим питанням. Але тепер вже важко донести нові ініціативи до Криму, щоб об’єднати країну. Так само мене здивувало, коли я почула в кримському парламенті, що існує тимчасова спеціальна комісія по врегулюванню всіх проблемних питань між Верховною Радою та парламентом Криму, яка була створена ще в червні 2013-го року, але чомусь не працювала. До складу комісії входять, в основному, кримчани, які зараз знаходяться в парламенті України, і могли розпочати діалог, щоб зняти проблему в її зародку. Зрозуміло, що це – комплекс питань, які накопичились і в результаті призвели до ситуації, яку ми маємо сьогодні. І коридор для перемовин звужений вже настільки, що не думаю, що зараз є сенс в цій комісії.

    Наскільки масово мешканці зараз залишають Крим?

    В мене такої інформації немає. Знаю, що є декілька громадянських ініціатив, щоб знайти можливість проживання в декількох областях України для тих, хто змушений залишити Крим. У випадку необхідності ми готові допомагати в межах компетенції. От з’явилася інформація, що дуже хочуть вивезти з Криму жінок і дітей представники кримськотатарського населення – це дасть можливість чоловікам більш активно виступати проти «зелених чоловічків». Велика кількість хоче переїхати на деякий час на територію Херсонської чи Миколаївської області, частина людей поселилась в Львівській області і дуже дякує львів’янам за гостинність. З іншого боку, згадую, що коли ми вже повертались з Криму, на блокпості нам сказали: «Только дальше едьте осторожно, это здесь русские стоят, а там – западенцы». В мене таке враження, що кримчан дійсно перелякали, і вони забули про те, що всі українці – гостинна нація і готові прийняти у себе всіх, хто потребує на допомогу. В рамках інформаційної війни нам нав’язали іншу точку зору, і ми маємо те, що маємо.

    Ви бачили, мабуть, що Верховна Рада Криму пообіцяла кримським татарам багато «пряників», в тому числі, розширення прав, у разі, якщо вони не стануть дуже противитися приєднанню до Росії.

    Перше питання – яким чином це буде реалізовуватись. Друге – думаю, що цими «пряниками» кримськотатарське населення не підкупити. Останнім часом воно дуже потерпало від провокацій відносно кримськотатарських сімей, більше того, на їхніх будинках ставили спеціальні позначки.

    Наскільки кримськотатарське населення однорідне, бо Меджліс не всіх контролює?

    Зрозуміло, що не всіх. Тим не менш, це достатньо впливові люди, які останнім часом дійсно показали можливість впливу на все кримськотатарське населення. І це дуже велика відповідальність, бо якщо зараз один представник кримськотатарського населення піддасться на провокацію і почне активні дії проти цих «зелених чоловічків», розв’яжеться конфлікт і це буде не на користь кримським татарам. Рефат Чубаров (керівник Меджлісу, - «Главком»), з яким я розмовляла, запевнив, що розуміє це і боїться тільки, що для провокацій проти слов’янського населення можуть бути використані особи, схожі на кримськотатарське населення. І поки дійсно кримські татари на провокації не піддавались, не можу не віддати їм належне.

    В Криму зараз активно діє колишній омбудсмен Ніна Карпачова. Ви якось узгоджуєте дії, ділитесь інформацією?

    Жодним чином. Ми не перетинались – поки я була в Криму, її там не бачила.

    Офіс омбудсмена звинувачували в пасивності під час подій в Києві. Мовляв, ви втручались в події, лише коли захоплювали людей у вас прямо під вікнами.

    Не було пасивності, і в цьому могли переконатися всі, хто був затриманий правоохоронними органами під час протестних акцій, починаючи з шостої ранку 30 листопада, коли були затримані перші особи під час подій на Майдані Незалежності. Ми не маємо права визначати правові підстави для затримання особи – цим має займатися суд, але ми можемо прийти в райвідділ міліції і запитати, чи є правові підстави для тримання особи. В багатьох випадках на наших очах відкривалися двері і людину відпускали, тому що правових підстав для її затримання просто не було. І отак ми почали працювати 30 листопада і власне закінчили 22 лютого. По всіх цих подіях написана спеціальна доповідь уповноваженого для парламенту, яка буде розглядатися на засіданні комітету з прав людини. В доповіді міститься інформація, де були, що робили, з ким спілкувались, яким чином допомогли, як прослідкували за наданням медичної допомоги, яким чином реагувала влада на наші звернення і так далі.

    І як влада зазвичай реагувала на вашу активність?

    По-різному. Були й відверті відписки, але іноді бували такі випадки, коли влада прислуховувалась. Зокрема, коли з 9 на 10 грудня відбувалося розблокування урядового кварталу, я отримала лист міністра внутрішніх справ, що маю звертати увагу не тільки на дії правоохоронців, а в тому числі на дії протестуючих. На що я перерахувала відповідні міжнародні стандарти дій правоохоронних органів, коли вони втручаються в право осіб мирно збиратись. І те розблокування показало, що правоохоронці можуть прислуховуватись – не було жодної неадекватної сили по відношенню до протестуючих, за що я тоді подякувала міністру. Але подальші акції показали, що звичка використовувати силу бере своє.

    А розслідування жахливих подій за участю снайперів якось перебуває в вашому полі зору?

    Я не можу проводити власне розслідування, хоча іноді дуже хочеться. Коли в січні виникло питання по снайперах відносно двох осіб, які загинули на вулиці Грушевського, ми направили судмедекспертів, які були присутні при розтині цих тіл, бо ми хотіли переконатися, що експертиза проводиться належним чином і на експертів ніхто не тисне. До того ж, сильно хотілось дізнатись, чи це була справа рук снайперів, але за характером поранень стало зрозуміло, що ні. Щодо снайперів, що стріляли в лютому, дуже хочеться провести розслідування – ми подивилися на вхідні отвори, що залишились в стовпах дерев на Інститутській, але далі піти не можемо. Можемо тільки розраховувати на ефективні дії з боку МЗС та Генпрокуратури – ми відіслали їм наші матеріали.

    Нова влада може змінити омбудсмена? Вже зареєстрований відповідний проект Анжеліки Лабунської, але він не пройшов профільний комітет.

    Це питання до влади. Закон передбачає чітку процедуру, згідно якої змінюється омбудсмен, – якщо буде доведене порушення присяги, я готова піти з цієї посади. Для себе точно знаю, що її не порушувала.

    Чому саме ви звернулися до Конституційного Суду щодо законності кримського референдуму?

    Не тільки я, а й виконуючий обов’язки Президента України. Я для себе визначила це як порушення прав всіх громадян України, бо Конституція чітко вказує, що питання щодо території України має вирішуватись на всеукраїнському референдумі. Вирішити це питання тільки на кримському «референдумі» – категорично неправильно, бо позбавляє права вас, мене вирішувати це питання спільно. Моє подання не позбавляє КС можливості розглянути декілька подань: в них різні обґрунтування, але суд може об’єднати їх в одне провадження або розглядати окремо.

    Але зрозуміло, що так звана кримська влада це рішення все одно не сприйме.

    Так чи інакше, самопроголошена кримська влада має дослуховуватись до рішень абсолютно легітимних органів. А легітимність Конституційного суду не оскаржується взагалі ніким. Тож якщо кримська влада хоче порушити повністю все, що можливо, вони мають усвідомлювати наслідки. Сподіваюсь, вони будуть відповідні.

    Чи тримаєте ви руку на пульсі щодо затримань Добкіна, Клінчаєва та Губарева, яких звинувачують в сепаратизмі?

    Був сигнал про те, що до Добкіна не пускали адвоката, ми зв’язались і виявили, що адвокат допущений. Тож поки що провадження я не відкривала.

    Чим очікуєте ви від нової влади низку справ проти попередників, це додало б вам роботи?

    Мені легше, бо я звикла працювати по факту. Що буде – це по жіночій логіці, 50 на 50, або буде, або ні. Мені поки що вистачає того, що приходить в офіс кожен день у великій кількості.

    У зв’язку з подіями в країні, чи збільшився потік звернень до вас?

    Залишився на такому ж рівні. Навіть була така ситуація, коли поруч проходили бойові дії, а в мене на столі лежали абсолютно «мирні» скарги стосовно неправильно нарахованої пенсії, розподілу земельних ділянок, виселення з гуртожитку – тобто скарги, з якими стикаєшся кожен день. Дуже подвійне відчуття.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ