Міністр закордонних справ Канади: Путін хоче змінити карту Європи

Ті, хто виступають проти запровадження санкцій щодо Росії, повинні перечитати підручник з історії, – радить глава МЗС Канади Джон Бейрд.

Ви приїхали в Польщу, Чехію, Словаччину, Естонію та Литву будувати «спільний фронт» проти російської агресії на Україні. Як далеко може піти Володимир Путін?

Ми хочемо підкреслити нашу солідарність з європейськими союзниками, нашу позицію. Не можна погодитися з тим, що в 2014 році одна людина в Кремлі хоче по-новому встановити кордони Європи. Це велика загроза для міжнародного миру та безпеки, величезний виклик для НАТО. Росіяни вже протягом певного часу реалізують другий, після Криму, етап плану щодо України: на сході країни діють провокатори, бандити, а біля кордону розташувалися військові сили Росії. Все це відбувається не спонтанно. Ми побоюємося подальших дій з боку російської армії.

Путін хоче отримати контроль над всією Україною?

Під загрозою Донецьк, потенційно Харків, Одеса. Росіяни захочуть зміцнити своє становище в Придністров’ї, Молдові, Грузії.

Реакція Заходу в цій ситуацію не слабка?

Ми повинні показати єдність – канадці, американці та європейці. Але зрозуміло, 30 країн не можуть так легко відразу напрацювати спільну позицію. Якщо йдеться про нас, то ми наполягаємо на жорсткій відповіді. І ми дуже задоволені, що так само вважають і прем’єр Польщі Туск і міністр закордонних справ Сікорський.

Якщо Путін буде продовжувати агресивну політику щодо України, Барак Обама не відмовиться від впровадження жорстких санкцій щодо Росії?

Не відмовиться. Президент Обама протягом останніх п’яти років робив все, аби перебудувати стосунки з Москвою. Він хотів втягнути Кремль в систему світового порядку, чи шляхом визнання членства Росії в СОТ, чи залучення її в переговорний процес щодо подальшої долі Сирії. Але, те що нині відбувається в Україні означає, що Путін відкинув ці ініціативи Сполучених Штатів.

Російський посол в Оттаві застерігає, що в разі накладення санкцій на Москву, постраждають західні концерни, які працюють в Росії, в тому числі Bombardier. Чи варто втрачати такі кошти, адже це може призвести до нової рецесії в Європі та Америці?

Нам потрібно дати жорстку відповідь, бо до цього часу ми не досягли нашої цілі. За свободу треба платити. Для порядних людей просто сидіти і нічого не робити, це не вихід. Той самий російський посол говорив за день до вторгнення, що вторгнення в Крим не буде, що Росія не має наміру атакувати півострів. Так само зараз Кремль намагається використати свій економічний та енергетичний потенціал, аби відмовити Захід зробити те, що він зробити повинен. Різка реакція є дуже необхідною, бо просто бездіяльно сидіти і чекати означає збільшити в майбутньому ті кошти, які все одно доведеться буде заплатити.

В Німеччині і деяких європейських країнах цю ситуацію оцінюють дещо по-іншому. Керівники таких корпорацій як Siemens та Shell зустрічаються з Путіним, аби зберегти свої інтереси в Росії.

Деякі країни вважають, якщо їм безпосередньо нічого не загрожує, то не потрібно вдаватися до жорсткої відповіді. Дуже легко сказати: мене це не стосується, а тому нема чого перейматися. Але я їм раджу: перечитайте ще раз підручник з історії.

Як вибити з рук Путіна енергетичну зброю?

В нас в Канаді є великі запаси нафти та сланцевого газу. Нині ми пришвидшили процес їх розробки. Перший LNG термінал буде введений в експлуатацію в Новій Британії вже за п’ять років і Європа стане для нього найближчим ринком збуту. Ми будемо форсувати і наступні такі проекти. Путін повинен проаналізувати енергетичну революцію, яка відбулася в США, Канаді і навіть в Мексиці, аби зрозуміти, що може в майбутньому відбутися в Європі.

Канада направляє шість винищувачів CF-18 в Європу. Йдеться про втілення пропозицій про постійне розміщення сил НАТО в Польщі?

Ми ще не ухвалили остаточного рішення, де будуть розміщені наші винищувачі. Це питання нині обговорюється нашими військовими. Я не можу на даний момент стверджувати, чи будуть вони розміщуватися на постійній основі. Адже вони ще не прилетіли! Треба робити крок за кроком. Але дуже важливо, аби Північно-Атлантичний союз показав, що він налаштований рішуче захищати Польщу та інші країни НАТО в Центральній Європі.

Після того, що зробив Путін угода з Росією від 1997 року про нерозміщення на території нових країн-членів НАТО військових сил перестає бути чинною?

Це була угода, підписана між Росією та Америкою. Тому про це їх треба питати.

Канада задіяна ще в одній суперечці з Росією – щодо контролю над Північним полюсом. Три роки тому на сайті WikiLeaks були опубліковані дипломатичні депеші, з яких випливало, що прем’єр Стефан Харпер не хотів, щоб у цю суперечку втручалося НАТО. Чи нині, коли Росія стає більш агресивною, Канада очікує на допомогу з боку Альянсу у цій справі?

До цього часу ми не підтвердили присутність російських військ в Арктиці та на Північному полюсі. На сьогодні в нас є серйозний виклик в Східній Європі і ми не хочемо займатися обома справами одночасно. Суверенітет і територіальна незалежність є для нас фундаментальною засадою. А тому, ми хочемо звернутися до Комісії з питань кордонів континентального шельфу при ООН з проханням про визначення морських кордонів на цій території.

Кремль прагне перейняти контроль над Північним полюсом через наявність там великих запасів нафти, нових торгівельних шляхів, які повстануть внаслідок потепління клімату, в цьому проглядається логіка відбудови російської імперії, яку було застосовано в Криму?

Я думаю, що йдеться про всі ці елементи разом.

До цього часу Канада не відчувала особливої загрози: в минулому році вашим урядом було виділено лише 1% ВВП на оборону, пропорційно це майже в два рази менше, ніж в Польщі. Нині ситуація зміниться?

Польща знаходиться територіально поруч з Росією – ведмідь стоїть відразу за дверима. А тому ваша оборонна стратегія була дуже розумною. В світлі того, що відбувалося протягом останніх чотирьох місяців, я переконаний, що всі країни НАТО будуть переглядати свої бюджетні пріоритети. Я, як міністр закордонних справ, за одинадцять місяців до ухвалення бюджету Канади не можу точно сказати, що буде відбуватися у нас у цій сфері.

Kанада оголосила про направлення особливо великого контингенту спостерігачів на президентські вибори в Україні 25 травня. Аж 500 осіб. Однак, у разі продовження хаосу у східній частині країни, чи має взагалі сенс проведення такого голосування?

Для нас ці вибори є питанням фундаментальним, ми вважаємо, що вони повинні відбутися під кінець травня. Якби я нині заявив, що якщо Путін нападе на Східну Україну, то такі вибори не повинні відбутися – таким чином я б його заохочував це зробити. З мого боку це було б не дуже розумно.

Крім Росії, в жодній країні світу немає настільки великої української спільноти, як в Канаді. Цим потрібно пояснювати настільки рішучу підтримку України канадською владою у цьому конфлікті?

Безперечно, українська спільнота є дуже важливою в Канаді. Але наша політика базується на дещо іншій позиції. Коли в 1939 році останній раз була атакована Східна Європа, на наступний день ми самі включилися в цю війну. Саме тому, нині ми дуже віримо в Північно-Атлантичний альянс, в свободу, в міжнародну політику на основі моральних принципів.

Переклад Оксани Тютюн